Справа №1-92 2007р.
ВИРОК
іменем України
18 липня 2007 року Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Руденко З.Б.,
секретаря Гладишко Г.А.,
з участю прокурора Козлова Ю.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, проживаючого в смт. АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, невійськовозобов'язаного, неодруженого, раніше судимого 31.07.2006р. Ружинським районним судом Житомирської області по ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, та направленого для реального відбуття покарання в зв'язку з скасуванням звільнення від відбування покарання відповідно до постанови Ружинського районного суду Житомирської області від 06.06.2007р.,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України,
встановив:
ОСОБА_1 вчинив повторно крадіжку чужого майна, поєднану з прокниненням у інше приміщення, та повторно незаконне заволодіння транспортним засобом.
Вказані злочини ОСОБА_1. вчинив при наступних обставинах.
ОСОБА_1, будучи раніше судимим 31.07.2006р. Ружинським районним судом Житомирської області по ст. 185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком один рік, повторно 19 вересня 2006 року близько 12 год. з метою вчинення крадіжки запасної частини до мотоцикла таємно проник в приміщення літньої кухні, яка знаходиться в домоволодінні АДРЕСА_3 де викрав картар до мотоцикла "Ява", вартістю 600 грн., який належав гр.ОСОБА_2. З викраденим картером ОСОБА_1. з місця вчинення злочину зник, та розпорядився викраденим на власний розсуд, здавши вказаний картер на металобрухт.
Повторно, 04 червня 2007 року близько 06 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля будинку АДРЕСА_3, незаконно заволодів автомобілем ВАЗ-2101, д.н. НОМЕР_1 який належить гр.ОСОБА_3: самовільно всупереч волі власника відчинивши незамкненні задні ліві дверцята, проник у вказаний автомобіль, за допомогою ключа, який був у замку запалювання, запустив двигун та поїхав з місця вчинення злочину.
2
Свою вину у вчиненні вказаних злочинів ОСОБА_1. визнав повністю і пояснив, що восени 2006року працював в господарстві гр.ОСОБА_2 в смт. Ружині: допомогав йому будувати приміщення, зварювати клітки для утримання свиней і бачив в приміщенні літньої кухні якусь запасну частину до мотоцикла. В один із днів, коли у нього не було коштів на придбання цигарок, вирішив викрасти вказану запасну частину, і з цією метою таємно проник в приміщення літньої кухні, взяв вказану запасну частину в поліетиленовий пакет, і завіз на велосипеді на пункт приймання металобрухту, де отримав за неї незначну суму грошей, які витратив на власні потреби. Погоджується, що вартість вказаної запасної частини могла бути на той час 600 грн.
В послідуючому, вже влітку 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вранці близько 6 години, проходячи повз будинок по вул. Свердлова в смт. Ружині, побачив автомобіль ВАЗ, який стояв там, та вирішив на ньому трохи поїздити. У вказаному автомобілі була незамкнена одна із дверок, через яку він проник в салон, і за допомогою ключа, який був у замку запалювання, запустив двигун автомобіля і поїхав по дорозі повз господарські будівлі, які знаходились поруч з житловим будинком. Однак вказана дорога за будівлями була перегороджена сіткою, тому він вимушений був там зупинитись і в цей час його наздогнав власник автомобіля, який викликав працівників міліції.
Враховуючи клопотання учасників судового розгляду про недоцільність дослідження інших доказів, в зв'язку з відсутністю спору по фактичних обставинах справи, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відповідно до ст. 299 КПК України , обмежившись показами підсудного.
На підставі вищевказаних показів суд приходить до впевненості, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим по ст. 185 ч.3 КК України, вчинив повторно крадіжку чужого майна, поєднану з прокниненням у інше приміщення, і його дії кваліфікуються за ст. 185 ч.3 КК України. Також ОСОБА_1, будучи раніше судимим по ст. 185 ч.3 КК України, та повторно вчинивши інший злочин, передбачений цією ж статею КК України, повторно вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, і його дії кваліфікуються по ст. 289 ч.2 КК України..
Визначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує, що ним вчинено тяжкі злочини, за які передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі.
Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному по ст. 289 ч.2 КК України, є те, що вказаний злочин він вчинив, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, які б пом'якшували покарання підсудному ОСОБА_1, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також враховує те, що підсудний будучи засудженим Ружинським районним судом 31.07.06р. до 3-х років позбавлення волі та будучи звільненим від відбування покарання з іспитовим строком, на шлях виправлення не став, під час вказаного іспитового строку вчиняв адміністративні правопорушення, що стало причиною скасування звільнення від покарання, повторно вчинив інші злочини, ніде не працював, негативно характеризується по місцю проживання.
Однак, враховуючи думку потерпілих від злочинів, які пробачили підсудного та не мають до нього ніяких претензій, суд призначає за ст. 289 ч.2 КК України ОСОБА_1 покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією вказаної статті, а по ст. 185 ч.3 КК України - в розмірі, наближеному до мінімального.
Судом встановлено, що на час обрання ОСОБА_1 по справі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, підсудний відбував покарання у вигляді позбавлення волі по вироку Ружинського районного суду Житомирської області від 31 липня 2006року, і невідбута частина покарання по цьому вироку складає 2 роки 11 місяців 12 днів позбавлення волі. Вказану невідбуту частину покарання суд на підставі ст. 71 КК України частково приєднує до покарання, визначеного ОСОБА_1 данним вироком.
3
З підсудного підлягають стягненню судові витрати по справі.
Речовий доказ по справі - автомобіль ВАЗ-2101, д.н. НОМЕР_1 підлягає поверненню володільцю - потерпілому ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених:
- ст. 185 ч.3 КК України, і призначити покарання - 4 (Чотири) роки позбавлення волі;
- ст. 289 ч.2 КК України, і призначити покарання - 5 (П'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим : 5 (П'ять) років позбавлення волі без конфіскації майна.
До вказаного покарання на підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання по вироку Ружинського районного суду Житомирської області від 31 липня 2006року, визначивши остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків - 5 (п'ять) років та 1(один) місяць позбавлення волі без конфіскації майна.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити попередньою - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по вказаній справі - з 05 липня 2007 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного Центру при УМВС України в Житомирській області (Одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, рахунок НОМЕР_1, банк одержувача: УДК в Житомирській області, МФО 811039, призначення платежу- за експертні роботи, в т.ч. ПДВ) судові витрати по справі в сумі 94 грн. 15 коп. (Девяносто чотири гривні 15 копійок).
Речовий доказ по справі автомобіль ВАЗ-2101 , д.н.НОМЕР_1 який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 передати останньому.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.