Дата документу 07.12.2011

Справа № 2-4757/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 року                                                 Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

            секретаря Маценко О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, до Вінницької міської ради про визнання права власності на прибудову, суд –

ВСТАНОВИВ:

          До Ленінського районного суду м. Вінниці звернувся ОСОБА_1, який діє за довіреністю в інтересах ОСОБА_2, із позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на балкон площею 7,4 кв. м. з погрібом, прибудований до АДРЕСА_1.            

          Позов мотивований наступними обставинами. ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Разом зі всіма документами на квартиру, вона отримала від попередніх власників копію рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 26.06.1997 року № 496, яким надано дозвіл на влаштування балкону на першому поверсі будинку. Керуючись даним дозволом, вона здійснила будівництво балкону площею 7,4 кв. м. з погрібом. Після завершення будівництва та ремонту, вона звернулась до виконавчого комітету Вінницької міської ради з проханням прийняти збудований балкон до експлуатації, однак отримала відповідь від 13.07.2011 року із відмовою, мотивованою відсутністю в будинку ОСББ. Позивачка вважає дану відмову такою, що порушує її законні права, а тому і звернулась до суду із даним позовом.   

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково пояснив, що технічний звіт на відповідність прибудови Державним будівельним нормам його довірительці не потрібен з тих підстав, що не має жодного висновку компетентного органу про те, що балкон не відповідає даним нормам, так само як не має інформації про те, що будь-хто із сусідів заперечує проти прибудови. Крім того, оскільки земельна ділянка виділялась під забудову будинку в цілому, отже ОСОБА_2 мала законне право збудувати на ній свій балкон. Таким чином, на його переконання, не має жодних підстав для відмови у задоволенні позову.   

          Представник відповідача Тимощук Є.С. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, мотивуючи тим, що позивачем не дотримано визначеного законодавством порядку введення в експлуатацію самочинно збудованих споруд, крім того земельна ділянка позивачу не належить.

          В ході розгляду справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.         

          Згідно рішення від 09.10.2003 року створеного для вирішення конкретного спору третейського суду, визнано дійсним укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу від 07.10.2003 року та визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,3 кв. м. Дане рішення третейського суду зареєстровано у КП «ВООБТІ»09.09.2009 року.

          Пунктом 1.1. рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 496 від 26.06.1997 року надано дозвіл ОСОБА_4 на влаштування балкону  у квартирі АДРЕСА_1. Згідно пункту 3 цього ж рішення, заявник може приступити до будівництва балкону після отримання технічної документації та рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради.

          Згідно технічного плану на квартиру АДРЕСА_1, у приміщенні є самочинно збудовані приміщення у вигляді веранди, площею 7,4 кв. м. та погрібу.

          Відповідно до витягу з протоколу № 7 засідання комісії по розгляду конфліктних питань та апеляцій в сфері містобудування від 13.07.2011 року, заяву ОСОБА_2 про прийняття до експлуатації самочинно реконструйованої квартири АДРЕСА_1 з прибудовою, знято з розгляду комісії та рекомендовано їй повторно звернутись до комісії для вирішення даного питання після оформлення нею землекористування та створення в будинку ОСББ.

У відповідності до положень статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає за умови його прийняття до експлуатації з моменту його державної реєстрації.

Згідно частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, нерухоме майно вважається самочинним, якщо воно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. У відповідності до вимог частини 2 цієї статті, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до положень частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Як встановлено в ході судового розгляду, позивачу на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, до якої вона здійснила прибудову площею 7,4 кв. м., що в технічному паспорті зазначена як веранда. Рішенням виконкому Вінницької міської ради від 26.06.1997 року було надано дозвіл ОСОБА_4 (попередньому власнику квартири) на будівництво балкону, але за умови отримання технічної документації і у відповідності до цієї документації. ОСОБА_2, після набуття права власності на квартиру, на підставі вказаного рішення виконкому Вінницької міської ради, здійснила добудову балкону із погрібом. Однак вона не зверталась до Вінницької міської ради щодо затвердження технічної документації. Крім того, позивачка не оформила відповідним чином право землекористування земельною ділянкою, на якій вона збудувала прибудову. Земельна ділянка, на якій розташована прибудова, належить не позивачу, а комунальній громаді м. Вінниці  в особі Вінницької міської ради із призначенням для обслуговування будинку та благоустрою прибудинкової території.

Зазначена прибудова є самочинною спорудою, оскільки позивач не звертався до виконавчого комітету Вінницької міської ради та відповідно не отримував жодного дозволу на її будівництво чи технічної документації, як це передбачено рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради, на яке вона посилається як на підставу свого позову.  

Підставою для набуття права власності на самочинне новозбудоване нерухоме майно, згідно чинного законодавства, є введення його в експлуатацію з подальшою державною реєстрацією права власності на нього. Однак ОСОБА_2 не вжила жодних заходів, спрямованих на прийняття вже збудованих нею самочинних споруд до експлуатації, а саме не отримала відповідних дозволів від СЕС м. Вінниці, територіального підрозділу МЧС України, ДАБК виконавчого комітету Вінницької міської ради, а також не отримав технічного висновку на відповідність самочинних споруд Державним будівельним нормам. Крім того, позивачка не довела належним чином відсутність заперечень чи скарг всіх мешканців будинку, оскільки прибудова збудована на прибудинковій території, помилково зазначаючи, що це є обов’язком відповідача, який заперечує проти позову.

Також суд враховує і невідповідність позовних вимог про визнання права власності на балкон матеріалам і висновкам в технічному паспорті на квартиру, де прибудова зазначена як веранда.               

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до положень статті 88 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 331, 376 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10,15, 31, 60, 88, 212 –218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          В задоволенні позову відмовити.  

          Судові витрати залишити за позивачем.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: