Справа 1-578/11/0206
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2011 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого - судді Чезганової А.М.,
при секретарі Конецул О.А.,
за участю: прокурора Калитко В.В.,
адвоката ОСОБА_1,
потерпілого –ОСОБА_2,
підсудного ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, без реєстрації місця проживання, до затримання проживав: АДРЕСА_1, раніше судимого: 25 липня 2005 року Київським районним судом м. Донецька за ст. 186 ч. 2 КК України до чотирьох років позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
29 травня 2011 року, близько 02.10 год., підсудний ОСОБА_3 на території привокзальної площі залізничного вокзалу ст. Вінниця Південно- Західної залізниці побачив ОСОБА_2, який сидів на лавці напроти входу до квиткових кас вокзалу ст. Вінниця і мав при собі барсетку, та вирішив її відкрито викрасти. Здійснюючи свій злочинний намір, підсудний ОСОБА_3, підбігши до ОСОБА_2, умисно, з корисливих спонукань, несподівано для останнього відкрито заволодів його барсеткою, вартістю 100 гривень, в якій знаходилися гроші в сумі 800 гривень, мобільний телефон «Нокіа-6030», вартість якого, згідно висновку товарознавчої експертизи №781 від 23 червня 2011 року, становить 106 гривень 19 копійок, в якому знаходилася сім карта оператора мобільного зв»язку МТС номер НОМЕР_1, ключі, банківські картки «Хрещатик»та «РДбанк», паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, видані на ім»я ОСОБА_2, які для останнього матеріальної цінності не представляють, та втік з місця вчинення злочину. Викраденим майном підсудний ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину не визнав, суду пояснив, що в ніч з 28 на 29 травня 2011 року він був на території залізничного вокзалу ст. Вінниця, заходив в інтернет –клуб. Даного злочину не вчиняв, так як у нього боліла нога, він шкутильгав і не міг би втекти з місця вчинення злочину. На прохання працівників міліції його обмовляють потерпілий та свідки. Просить суд виправдати його, так як він не скоював даного злочину.
Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 не визнав своєї вини, його вина повністю доведена зібраними по справі доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 29 травня 2011 року, приблизно о 02.00 год., він разом зі своїм колегою ОСОБА_4 сиділи на лавці перед центральним входом залізничного вокзалу ст. Вінниця в очікуванні потягу. Поряд він поставив барсетку, в які знаходилися гроші в сумі 800 гривень, мобільний телефон «Нокіа-6030», в якому знаходилася сім карта оператора мобільного зв»язку МТС, ключі, банківські картки «Хрещатик»та «РДбанк», паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення, видані на його ім»я. Несподівано до них підбіг підсудний і схватив його барсетку, яка поряд стояла на лавці, при цьому штовхнув його і він впав за лавку. Він побіг за підсудним, але не зміг його наздогнати. Обличчя підсудного ОСОБА_3 він розгледів, так як той був на близькій відстані від нього. Під час впізнання в лінійному відділенні міліції на ст. Вінниці він впізнав підсудного ОСОБА_3, як особу, яка вчинила відносно нього грабіж. Без сумніву наполягає, що саме підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин відносно нього. Йому повернуто мобільний телефон та пенсійне посвідчення, претензій щодо відшкодування шкоди до підсудного він не має.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що вночі 29 травня 2011 року на залізничному вокзалі ст. Вінниця він разом з ОСОБА_2 очікували потяг. Він задрімав. Прокинувся від того, що почув специфічний хриплуватий чоловічий голос і побачив, що потерпілий ОСОБА_2 лежить на землі, а незнайомий хлопець, як тепер йому стало відомо, підсудний ОСОБА_3, заволодів барсеткою ОСОБА_2, яка стояла на лавці на якій вони сиділи, і почав тікати. Потерпілий не зміг наздогнати підсудного, а тому вони звернулися у міліцію. Через деякий час його викликали у лінійний відділ міліції на ст. Вінниця, де в присутності понятих та статистів він по зовнішньому вигляді та по голосу впізнав ОСОБА_3, як особу, яка вчинила злочин відносно ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що вночі 29 травня 2011 року вона знаходилася на своєму робочому місці –в кіоску з продажу тютюнових виробів, який розташований по вул. І. Бевза в м. Вінниці. Приблизно, о 03.00 годині до неї підійшов підсудний ОСОБА_3 і запропонував придбати у нього мобільний телефон за 50 гривень. Вона запитала, чи даний телефон не крадений, на що підсудний сказав, що він належить йому. Потім він ще якийсь час з нею спілкувався, а коли уходив то сказав, що він її не бачив, а вона його. Даний телефон вона придбала для доньки –ОСОБА_6, яка вранці її змінила на робочому місці. Телефон був без зарядного пристрою, донька зробила з нього один дзвінок своїй подрузі і телефон розрядився. Через день чи два мобільний телефон вилучили працівники міліції.
Свідок ОСОБА_6 дала покази аналогічні показам свідка ОСОБА_5
Свідок ОСОБА_7, оперуповноважений карного розшуку ЛВ на ст. Вінниця, суду пояснив, що вночі 29 травня 2011 року ніс службу на території залізничного вокзалу ст. Вінниця. До нього із заявою про пограбування звернувся потерпілий ОСОБА_2 Опис одягу грабіжника у заяві потерпілого ОСОБА_2 співпадав з одягом ОСОБА_3, якого він бачив за тридцять хвилин до цього. В ході розслідування кримінальної справи, по ІМЕІ було виявлено мобільний телефон потерпілого у кіоску, де працювали ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Згодом був затриманий підсудний ОСОБА_3, якого упізнали потерпілий та свідки, як особу, яка відкрито заволоділа майном потерпілого ОСОБА_2 Може охарактеризувати підсудного, як особу, яка веде паразитичний спосіб життя, зловживає спиртним та пігулками.
Оголошеними в судовому засіданні в зв»язку з неявкою з поважних причин показами свідка ОСОБА_8, згідно яких ОСОБА_3 був її співмешканцем і, приблизно, два місяці назад у нього була травма лівої ноги, в лікарню ОСОБА_3 не звертався, з даною травмою він міг ходити та пересуватися (том 1 а.с. 77).
Вина підсудного ОСОБА_3 також підтверджується: протоколом заяви потерпілого ОСОБА_2 про вчинення відносно нього злочину (а.с. 3); протоколом огляду місця події –магазину по продажу тютюнових виробів, під час якого було вилучено мобільний телефон у ОСОБА_6 (а.с. 11); протоколами пред»явлення для впізнання ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 особи, згідно якого ОСОБА_5 впізнала підсудного ОСОБА_3, як особу, що продала їй мобільний телефон, а ОСОБА_4 та ОСОБА_2, як особу, яка відкрито заволоділа мобільним телефоном останнього (а.с. 25-28); протоколом огляду мобільного телефону в якості речового доказу (а.с.33); постановою про залучення вищезазначеного мобільного телефону в якості речового доказу до матеріалів справи (а.с. 34); розпискою потерпілого ОСОБА_2 про отримання мобільного телефону (а.с.35).
На підставі аналізу зібраних по справі доказів в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Покази підсудного ОСОБА_3, що він не вчиняв даного злочину, суд розцінює як засіб захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності, вважає їх недостовірними та до уваги не приймає, оскільки вони суперечать вищенаведеним показанням потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, які є послідовними, узгоджуються між собою та з матеріалами кримінальної справи та викривають підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, наявність обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за аналогічний корисливий злочин, за який має непогашену судимість, негативно характеризується за місцем проживання (а.с. 64), є особою без реєстрації місця проживання.
Обставин, що пом”якшують та обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід призначити міру покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 93 КПК України, з підсудного ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області слід стягнути 562 гривні 56 копійок витрат за проведення товарознавчої експертизи (а.с.90).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд ,-
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання - 21 червня 2011 року.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити попередній - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Науково –дослідного експертно –криміналістичного Центру при УМВС України у Вінницькій області (код –24525055, рахунок –31250272210172 (плата за послуги), банк –ГУДКУ у Вінницькій області, МФО –802015) витрати за проведення товарознавчої експертизи у розмірі 562 гривні 56 копійок.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Нокіа 6030», який зберігається у ОСОБА_2, залишити останньому за належністю.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же термін з моменту отримання копії вироку.
Суддя: