Справа №2-а-3935/11/0206
25.07.2011
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2011 року м. Вінниця
Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці Медяна Ю.В., розглянувши у скороченому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок недоплаченої пенсії як дружині померлого ветерана війни у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,-
Встановив:
Позивач, 20.06.2011 року звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом у якому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови їй перерахунок недоплаченої пенсії як дружині померлого ветерана війни у відповідності до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та відповідно до ст. 25 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок з підвищенням пенсії на 150 % мінімальної пенсії за віком з 02.12.2010 року по день припинення права на таке підвищення.
Вимоги позову мотивовані тим, що позивач є дружиною померлого ветерана війни, та має право на гарантії визначені ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Відповідач позов не визнав, надавши суду свої заперечення, мотивуючи їх тим, що не має правових підстав щодо здійснення підвищення розміру пенсії позивача на 150 % мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розмір підвищення до пенсії як члену сім’ї померлого військовослужбовця становить 25 % та 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно.
Суддя, за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини та докази справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.
Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, заперечень відповідача, оцінивши їх в сукупності, вважаю, що в задоволенні вимог позовної заяви слід відмовити з наступних підстав.
Як було встановлено матеріалами адміністративної справи, що позивач, ОСОБА_1, має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих ветеранів війни, що підтверджується посвідченням серії С № 037308, виданого Вінницьким Облвійськоматом (а.с. 4).
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії у разі втрати годувальника ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
Позивач у позовній заяві посилається на ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни їх соціального захисту», як на правову підставу своїх вимог.
Однак, згідно ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни їх соціального захисту», членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Також, слід зазначити, що в частину четверту статті 15 вищезазначеного Закону, неодноразово вносились зміни, а саме: Законами України від 23.11.95 р. N 458/95-ВР, від 22.12.95 р. N 488/95-ВР, від 18.11.2004 р. N 2212-IV та редакції Закону України від 05.10.2005 р. N 2939-IV.
Проте, Конституційним Судом України не вирішувалось питання щодо невідповідності (неконституційності) вищезазначених змін до ч. 4 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни їх соціального захисту», а тому остання редакція Закону є чиною, а дії відповідача є такими, що відповідають вимогам закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни їх соціального захисту»та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 94, 159-163, 183-2 КАС України, -
Постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок недоплаченої пенсії як дружині померлого ветерана війни у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,- відмовити
Копію постанови направити сторонам для відома.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Замостянський районний суд м. Вінниці, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: