Справа № 2-0-128/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 23 липня 2007 року   Вознесенський міськрайонний    суд    Миколаївської області у складі: головуючої- судді Пузан Л.В.,  при секретарі - Сиверин Л.А.,

розглянувши у судовому засіданні в м.  Вознесенську цивільну справу за заявою ОСОБА_1,  заінтересовані особи: Вознесенська міська рада Миколаївської області,  Вознесенський міський відділ земельних ресурсів Миколаївської області,  про встановлення дЬакту належності правовстановлюючого документу,  -

встановив:

21.06.2007 року,  заявниця ОСОБА_13вернулася до суду з заявою про встановлення факту належності пправовстановлюючого документа.

В обґрунтування своїх вимог заявниця вказувала,  що,  ІНФОРМАЦІЯ_1у м.  Вознесенську Миколаївської області помер її чоловік - ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді - земельної ділянки,  площею 0, 0499 га,  що знаходиться в садовому товаристві «Будівельник» та передана для ведення садівництва,  відповідно Державного акту на право приватної власності на землю,  виданого на підставі рішення виконкому Бузької сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області за №96 від 25.11.1993 року. Але,  розпорядитися на свій розсуд належним її майном вона позбавлена можливості через помилку в написанні по батькові чоловіка в правовстановлюючому документі. Так,  його по батькові вказано як «ОСОБА_2» замість правильно «ОСОБА_2»,  що стало підставою для звернення з даною заявою до суду.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні просила задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи - Вознесенської міської Ради Миколаївської області,  у заяві на ім*я суду не заперечував проти встановлення факту належності правовстановлюючого документу,  просив справу слухати у його відсутності.

Представник заінтересованої особи - Вознесенського міського відділу земельних ресурсів Миколаївської області у заяві на ім*я суду не заперечував проти встановлення факту належності правовстановлюючого документу,  просив справу слухати у його відсутності.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в сукупності,  суд приходить до такого.

Як встановлено в судовому засіданні,  відповідно рішення виконкому Бузької сільської ради Вознесенського району №96 від 25.11.1993 року про передачу у приватну власність земельної ділянки,  площею 0, 0499 га для ведення садівництва,  був виданий Державний акт на право приватної власності на землю.

При цьому,  у вищевказаному правовстановлюючому документі на земельну ділянку була допущена помилка: по батькові власника вказаної земельної ділянки вказано як «ОСОБА_2» замість правильно «ОСОБА_2».

Проте,  факт належності ОСОБА_2 вищевказаного Державного акту на право приватної власності на землю знайшов своє підтвердження в судовому засіданні відповідно до наступних доказів: копії свідоцтва про його смерть,  виданого 12.03.2002 року відділом РАГС Вознесенського МУЮ Миколаївської області,  копії повторного свідоцтва про народження,  виданого 29.11.1960 року cm. Зазулена Унгешського району Молдавської ССР,  копії диплому від 30.06.1968 року про закінчення Кишинівського технікуму електромеханіки,  копії комсомольського квитка,  копії військового квитка,  копії водійського посвідчення.

Відповідно доп.бч. 1 cm. 256 ЦПК України,  суд розглядає справи про

встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі,  ім'я,  по батькові,  місце і час народження якої,  що зазначені в документі не збігаються з ім'ям,  по батькові,  прізвищем,  місцем і часом народження цієї особи,  зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Враховуючи,  що внесення виправлень в Державний акт на право приватної власності на землю не допускається,  що передбачено п. 2.9 Інструкції "Про порядок затвердження,  складання,  видачі,  реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі",  затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року за № 43 (п. 2.4. Інструкції "Про порядок складання,  видачі,  реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею,  договорів на право тимчасового користування землею",  затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 року за № 28,  яка діяла на час видачі правовстановлюючого документу),  суд вважає,  що встановлення факту належності вказаного документу померлому чоловікові заявниці не суперечить п.6 ч.1 cm. 256 ЦПК України,  а також п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів,  що мають юридичне значення" від 31.03.1995 року.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення,  оскільки,  необхідно для реалізації останньою прав власника щодо належного їй майна.

Отже,  беручи до уваги вищевикладене,  суд приходить до висновку,  що заява   ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Керуючись  ст.   ст.  10, 11, 212, 213, 214, 215,  256 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2,  померлому ІНФОРМАЦІЯ_1,  правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на землю,  виданого на підставі рішення виконкому Бузької сільської Ради Вознесенського району Миколаївської області за №96 від 25.11.1993 року про передачу останньому у приватну власність земельної ділянки площею 0, 0499 га,  що знаходиться в садовому товаристві «Будівельник» у с.  Бузьке Вознесенського району Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку,  передбаченого ч.4 ст.  295 ЦПК України.