2-а-866/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14.10.2011 р. суддя Тростянецький районний суд Сумської області Шевченко В.С.,розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Тростянець адміністративну справу за позовом  

ОСОБА_2

до

Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі

про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», -                                        

В С Т А Н О В И В :

Позивач 05.10.2011р. звернувся до суду з позовною заявою до УПФ в Тростянецькому районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни», в якій зазначає, що він є дитиною війни та має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак йому така допомога у вказаному розмірі не виплачувалась, тому позивач просить суд стягнути з відповідача недоплачену їй щомісячну соціальну допомогу за період з 25.01.2011 р. по 01.11.2011 р. в сумі 1662 грн. та встановити сплату соціальної допомоги в розмірі 30% довічно.

Відповідач позовні вимоги не визнав, подав письмове заперечення проти позову, вказуючи, що згідно ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Держбюджету України. Оскільки за рахунок інших джерел фінансування державна соціальна підтримка дітей війни не здійснюється, тому для стягнення сум з коштів ПФУ відсутні правові підстави. У процесі формування бюджету Пенсійного фонду України було закладено фіксований розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус дітей війни. Отже, кошти на виплату у повному розмірі підвищення до пенсії 30% мінімальної пенсії за віком не закладені до видаткової частини Держбюджету у 2010-2011 р.р. Крім того, відсутній механізм врахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватись дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується посвідченням пенсіонера (а.с.5).

Відповідно до ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, та відповідно до ст.7 фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Судом встановлено, що всупереч вимогам ст.6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” та ст.22 Конституції України, соціальна грошова допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачеві не виплачувалась.

Ст.8 Конституції України передбачає, що Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України й повинні відповідати їй.

Згідно ч.2 ст.3 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії, установлені дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у позивача права вимоги через законодавчу неурегульованість питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” із огляду на наступне.

Згідно ч.ч.3,4 ст.8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова у розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність у позивача права вимоги через законодавчу неурегульованість питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, і те, що такий розмір не може бути визначений згідно ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. З огляду на принцип законності, закріплений ст.9 КАС України, відповідно до ч.7 якої у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акту, який би визначив цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, мінімальний розмір пенсії необхідно визначати відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розмір прожиткового мінімуму щорічно встановлюється ЗУ “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

Згідно Закону України №3491-4 від 14.06.2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Водночас на момент набрання чинності вищезазначеним законом Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

З огляду на викладене положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підлягають застосуванню до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», прийнятою на виконання вимог п.4 «Прикінцевих положень» Закону Про Державний бюджет України на 2011 рік», тобто до 22.07.2011 р. включно.

Отже, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог та необхідно зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 05.04.2011р. по 22.07.2011 року враховуючи шестимісячний строк позовної давності, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України.

Відповідно до ст.21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” позивачу у 2011 році підлягають виплаті кошти у розмірі 819,68 грн. (в тому числі за квітень (764/30) х 27 днів х 30% = 198 грн. 63 коп., за травень-червень – (764х30%)х 2 місяців = 458,40 грн.; за липень (764/31) х 22 днів х 30% = 162,65 грн.)

З урахуванням того, що позивач щомісячно отримує доплату до пенсії у розмірі 49,80 грн.(а.с.6), необхідно зобов’язати відповідача провести нарахування позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 04.10.2011р. по 22.07.2011 року з урахуванням фактично виплачених коштів.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної допомоги до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Витрати позивача на оплату судового збору відшкодуванню не підлягають, так як відповідно до Декрету КМУ “Про державне мито” п.34 ст.4 ПФУ, його підприємства, установи, організації звільнені від сплати держаного мита, а порядок компенсації за рахунок держави судового збору Кабінетом Міністрів України не встановлений.

Відповідно до ст. 256 КАС України постанова підлягає обов’язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.  

Керуючись ст.ст. 7, 11, 70, 71, 99, 160-163, 183-2, 256 КАС України,  суд -

 П О С Т А Н О В И В :  

Адміністративний позов по справі задоволено частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі протиправною.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та провести відповідні виплати за період з 05.04.2011 р. по 22.07.2011 р. включно з урахуванням фактично виплачених коштів.

На підставі ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць з 05.04.2011 р. по 05.05.2011 р. включно.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Тростянецький районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови..

Суддя:В. С. Шевченко