Справа №2а-175/2011р.

                                                     П О С Т А Н О В А

                                           І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011 року                                                                          м. Борислав                                                                                                                               

          Суддя Бориславського міського суду Львівської області Посисень Л.М., розглянувши в приміщенні суду м. Борислава в порядку скороченого провадження відповідно до ст.183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області щодо ненарахування та невиплати їй пенсії з врахуванням передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 20.01.2011 року по 20.07.2011 року включно, зобов»язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з 20.01.2011 року по 20.07.2011 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»,-

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 20 липня 2011 року звернулася у суд з  позовом до  Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області щодо ненарахування та невиплати їй пенсії з врахуванням передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 20.01.2011 року по 20.07.2011 року включно, зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області здійснити їй перерахунок та виплату пенсії з 20.01.2011 року по 20.07.2011 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

          Позивач ОСОБА_1 у позові зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1  і у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»вона має право на отримання державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-1V. набрав чинності 01.01.2006 р.).

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено у новій редакції. Встановлено, що дітям війни (крім тих. на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01 січня 2008 року мені нараховувалось та виплачувалось зазначене підвищення встановленого розміру.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до п. 5.4. Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., «Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України "Про затвердженням, Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва га Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах" від ЗО квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.

В січні 2011 року, позивач в усній формі звернулася до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної їй - як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2010 рік та забезпечити її виплату.

Не зважаючи на те, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, і межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач діючи, як орган владних повноважень, відмовив мені у моєму гарантованому ст. 6 Закону праві посилаючись на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

Згідно ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2010 році складає: з 01 січня 2010 року 695 гривень, з 01 квітня 2010 року - 706 гривень, з 01 липня 2010 року - 709 гривень, з 01 жовті 2010 року - 723 гривні, з 01 грудня 2010 року - 734 гривні.

Таким чином, до виплати у 2011 році їй належало:

-          з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року по 225.00 гри. (750*30% = 225.00) на місяць

а всього за три місяці 675.00 грн.

-          з 01 квітня 2011 по 30 червня 2011 року по 229.20 грн. (764*30%=229.20) на місяць

всього за три місяці 687.60 грн.

Позов просить задоволити.

01.08.2011 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на позовну заяву, згідно яких відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 заперечує з наступних підстав.

          Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004р. № 2195-ІУ (надалі Закон - 2195) установлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст.1 Закону - 2195 дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Дітям війни, згідно зі ст.6 Закону - 2195 пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, законодавством України не визначено поняття "мінімальної пенсії за віком" як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно зі ст.6 Закону - 2195, так як ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон - 1058) передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В частині 3 ст.28 Закону -1058 встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно із цим законом. Таку ж правову позицію займає і Міністерство юстиції України ( лист від 31.08.2007р. №21- 46-561).

Водночас, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону-2195, не визначено на законодавчому рівні в якому порядку, яким чином, за рахунок яких коштів і джерел обчислювати розмір мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини за Законом -2195.

Дане питання законодавцем вирішено в 2008 році, шляхом внесення змін в ст.6 Закону - 2195, де передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Надбавки для учасників війни передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551 - XII від 22.10.1993р. (далі-Закон - 3551). Відповідно до ч.4 ст. 14 Закону - 3551 пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується іншим учасникам війни на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

ОСОБА_1 отримує надбавку як дитина війни у розмірі:

49,80 грн. з січня 2011 року по 20 липня 2011 року.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці повинні діяти в межах і способом, передбаченим законодавством України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. № 121/2001 (далі - Положення). Відповідно до п.15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямків видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007р. ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-У визнано такою, що не відповідає Конституції України, тобто положення даної статті Закону втратили чинність з дня ухвалення судового рішення.

Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні.

Також рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI. Проте, зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008рік" у видаткову частину не внесені тому кошти на виплату даних підвищень в 2008 році буливідсутні, та на даний час не передбачені.

Законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону-2195, не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Отже, органами Пенсійного фонду України виплачується підвищення у розмірі надбавки, а виплата щомісячної державної допомоги не відноситься до компетенції Пенсійного фонду.

Поняття «надбавка до пенсії" та „щомісячна державна допомога" не є тотожними.

Окрім того, Конституційний Суд України в своїй ухвалі від 19.05.2009 № 27-у/2009 у справі № 2-25/2009 дійшов висновку про:

-     непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз.1 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону;

-     здійснення фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", тільки за рахунок коштів Державного бюджету України;

-     відсутність механізму (прогалина у законодавстві) вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.

На сьогоднішній день діє Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008р. № 609.

          Тому вимоги позивача є безпідставними і не грунтуються на чинному законодавстві. В позові просить відмовити.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася 20 квітня 1940 року, є дитиною війни і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області та отримує надбавку до пенсії у розмірі: як інвалід 19,00 грн. з січня 2007 року по 31 березня 2007 року; 20,30грн. з квітня 2007 року по 30 вересня 2007 року; 20,55 з жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року; як дитина війни 47,00 грн. з січня 2008 року; 48,10 грн. з квітня 2008 року по 30 червня 2008 року; 48,20 грн. з липня по 30 вересня 2008 року; 49,80 грн. з жовтня 2008 року по 31 серпня 2011 року, тобто у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” 30% мінімальної пенсії за віком, чим порушено право позивача на соціальний захист.

          Керуючись           ст.ст.8, 22, 46, 55, 64, 95, 124, 152 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007р. та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 р., ст.ст.1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 158, 159, 183-2 КАС України,   

                                           П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 пенсії з врахуванням передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 20.01.2011 року по 20.07.2011 року.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 20.01.2011 року по 20.07.2011 року з врахуванням встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та виплачених сум.

          Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Бориславі виконати постанову негайно.

          Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти  днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бориславський міський суд Львівської області.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Львівським апеляційним адміністративним судом.

          С У Д Д Я: