Справа №2а-185/2011р.

                                                     П О С Т А Н О В А

                                              І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

22 серпня 2011 року                                 м. Борислав                                                                                                                               

          Суддя Бориславського міського суду Львівської області Посисень Л.М., розглянувши в приміщенні суду м. Борислава в порядку скороченого провадження відповідно до ст.183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області про визнання дій відповідача неправомірними щодо ненарахування і виплати їй підвищення до пенсії в належному розмірі, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 02.02.2011 року по 02.08.2011 року; зобов»язання Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та проведення відповідних виплат за період з 02.02.2011 року по 02.08.2011 року, -

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 02 серпня 2011 року звернулася в суд з позовом  до   Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області, у якому просить визнати дії відповідача неправомірними щодо ненарахування і виплати їй підвищення до пенсії в належному розмірі, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 02.02.2011 року по 02.08.2011 року, зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі здійснити їй перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 02.02.2011 року по 02.08.2011 року.  

          Позивач ОСОБА_1 у позові зазначила, що вона ІНФОРМАЦІЯ_1 і у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно ст. 6 вищезгаданого Закону їй повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить по 149.40 грн. щомісяця з січня-жовтня 2009 р. - 179,10 грн. протягом листопада-грудня 2009 р, на протязі січня-березня 2010 р. - в розмірі 208.50 грн., з квітня-червня 2010р - 218.80 грн, з липня-вересня 2010 р. в сумі 212,70 грн. Відповідачем на протязі 2009-2010 р. таке підвищення в належному розмірі не проводилось, а виплачувалось в розмірі 49.80грн.

Згідно наданої інформації УП фонду надбавки до пенсії проводяться відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соцзахисту окремих категорій громадян»в розмірі 49.80 грн.протягом всього 2009 р.та 2010 року. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правових актів застосовується правовий акт,який має вищу юридичну силу. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Розмір підвищення до пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»становить ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюєься у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 498 гривень. Відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20 жовтня 2009 року N 1646- У1, прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність, з 01 листопада 2009 року становить 573 гривні, а з 01 січня 2010 року становить 695 гривень. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», прожитковий мінімум на одну особу для осіб, які втратили працездатність із 01.04.2010 року становить 706 грн. Ситуація із виплатами щомісячної соціальної державної допомоги з 01.01.2009 року є такою: з 1 січня 2009 р. до 31 жовтня 2009 р. по 149,40грн. (498*30% =149,40) на місяць, а всього за 10 місяців - 1494,00 грн. (149,40*10 -1494); з 1 листопада 2009 р. до 31 грудня 2009 р. по 171,90 грн. на місяць (573*30% =171,90) а всього за 2 місяці -343,80 грн.( 171,90*2 =343,80). Всього за 2009 рік належало до виплати 1837,80 грн.( 1494,00 + 343,80 = 1837,80). Фактично у 2009 році їй була виплачена соціальна допомога, як дитині війни в обмеженому розмірі на суму 597,60 грн. Таким чином, сума недоплаченої соціальної допомоги за 2009 рік становить одну тисячу двісті сорок гривень 20 коп. (1837,80 - 597,60 фактично отримана сума = 1240 20 - сума недоплати).

Згідно із ст.52 Закону України «Про Державний бюджет України .на 2010 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2010 році складає: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня 734 грн. Таким чином,  у 2010 році їй до виплати належало: з 1 січня 2009р. до 21 березня 2010 р. по 208,50 грн. (695*30% = 208,50) на місяць, а всього за 3 місяці- 625,50 грн.(208,50*3= 625,50); з 1 квітня 2010 р. до 30 червня 2010 р. по 211,80 грн.(706*30% =211,80) на місяць, а всього за 3 місяці - 635,40 грн. (211,80*3= 635,40): з 1 липня 2010р. до 30 жовтня 2010р. до 212,70 грн. (709*30% = 212,70) на місяць, а всього за 4 місяці - 850,80 грн. (212,70*4 = 850,80); листопад, грудень- загальна сума отриманих коштів 49,80 х 2 = 99,60 грн. Недоплачено 199,20 грн. Всього за 12 місяців 2010 року належало          до виплати          2410,50грн. (625,50+635,40+850,80+298,80)=2410 грн. 50 коп.). Фактично за 12 місяців 2010 року мені була виплачена соціальна допомога, як дитині війни в обмеженому розмірі на суму 597,60 грн. Таким чином, сума недоплаченої державної соціальної допомоги за 12 місяців 2010 року становить 2410 грн. 50 коп. (2410,50 - 597,60 фактично отримана сума  = 1812,90 –сума недоплати). А всього за 2009/10 роки їй, відповідачем, недоплачено 3053,10 грн.( 1240,20 + 1812,90), що підлягає стягненню із відповідача. Незважаючи на те, що рішенням суду, відповідач вже раніше був зобов'язаний у 2007-2008 р.р. виплачувати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідач знову після рішення суду, грубо порушуючи її законні права, у 2009 та 2010 роках продовжував, незаконно, нараховувати і виплачувати їй, як дитині війни, підвищення до пенсії у розмірі 49 грн. 80 коп. по Постанові КМ України від 28.05.2008 року № 530, хоча повинен був діяти згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.99 КАС України, для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

 Позивачка зверталася до суду про відшкодування належних їй доплат за 2007-2008 р.р. і, по рішенню суду, позов задоволено за певний період. Надалі  стикнулася із неправомірністю дій УПФ України щодо нездійснення нарахування мені підвищення до пенсії та її виплаті не в повному обсязі, тобто мої позовні вимоги нерозривно пов'язані між собою, а тому немає підстав для обмеження об'єму моїх вимог шестимісячним строком до дати подання мною адміністративного позову до суду, так само, як і застосування положень 4.1 ст.100 КАС України щодо відмови в задоволенні позову через пропуск строку позовної давності Крім того 15.06.2009 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва №2/385, яка на даний час є чинною, визнано незаконними пункти 8 та 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Передбачено, що з дня ухвалення вказаного рішення втрачають чинність положення законодавства, якими розгляд спорів, пов'язаних із соціальними виплатами, було віднесено до підвідомчості судів загальної юрисдикції і провадження у таких справах передбачалось здійснювати в порядку цивільного судочинства. За наведених обставин слідує, що починаючи з 09.09.2010 року змінена процедура розгляду справ, пов'язаних із соціальними виплатами. Зазначена категорія спорів підлягає вирішенню адміністративними судами у порядку, визначеному кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до положень ст.17 КАС України цей спір підсудний місцевому суду як адміністративному, та відповідно до ст.21 ч.2 КАС України подається до суду за місцем проживання позивача.

Позов просить задоволити.

17.08.2011 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на позовну заяву, згідно яких відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 заперечує з наступних підстав.

          Законом України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004р. № 2195-ІУ (надалі Закон - 2195) установлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст.1 Закону - 2195 дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Дітям війни, згідно зі ст.6 Закону - 2195 пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Проте, законодавством України не визначено поняття "мінімальної пенсії за віком" як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно зі ст.6 Закону - 2195, так як ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон - 1058) передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В частині 3 ст.28 Закону -1058 встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно із цим законом. Таку ж правову позицію займає і Міністерство юстиції України ( лист від 31.08.2007р. №21- 46-561).

Водночас, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону-2195, не визначено на законодавчому рівні в якому порядку, яким чином, за рахунок яких коштів і джерел обчислювати розмір мінімальної пенсії за віком, як розрахункової величини за Законом -2195.

Дане питання законодавцем вирішено в 2008 році, шляхом внесення змін в ст.6 Закону - 2195, де передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Надбавки для учасників війни передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551 - XII від 22.10.1993р. (далі-Закон - 3551). Відповідно до ч.4 ст. 14 Закону - 3551 пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується іншим учасникам війни на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          ОСОБА_1 отримує надбавку як дитина війни у розмірі:

49,80 грн. з лютого 2011 року по 16 серпня 2011 року.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадовці повинні діяти в межах і способом, передбаченим законодавством України.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. № 121/2001 (далі - Положення). Відповідно до п.15 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження через створені в установленому порядку його територіальні управління. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямків видаткової частини бюджету Пенсійного фонду України, який щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007р. ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. № 489-У визнано такою, що не відповідає Конституції України, тобто положення даної статті Закону втратили чинність з дня ухвалення судового рішення.

Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у видаткову частину не внесені, тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році були відсутні.

Також рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI. Проте, зміни до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008рік" у видаткову частину не внесені тому кошти на виплату даних підвищень в 2008 році буливідсутні, та на даний час не передбачені.

Законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону-2195, не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Отже, органами Пенсійного фонду України виплачується підвищення у розмірі надбавки, а виплата щомісячної державної допомоги не відноситься до компетенції Пенсійного фонду.

Поняття «надбавка до пенсії" та „щомісячна державна допомога" не є тотожними.

Окрім того, Конституційний Суд України в своїй ухвалі від 19.05.2009 № 27-у/2009 у справі № 2-25/2009 дійшов висновку про:

-     непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абз.1 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону;

-     здійснення фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", тільки за рахунок коштів Державного бюджету України;

-     відсутність механізму (прогалина у законодавстві) вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.

На сьогоднішній день діє Порядок виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2008р. № 609.

          Тому вимоги позивача є безпідставними і не грунтуються на чинному законодавстві. В позові просить відмовити.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася 28 вересня 1931 року, є дитиною війни, і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області та отримує надбавку до пенсії як дитина війни у розмірі: 19,00 грн. з січня 2007 року; 20,30грн. з квітня 2007 року; 20,55 з жовтня 2007 року; 47,00 грн. з січня 2008 року; 48,10 грн. з квітня 2008 року; 48,20 грн. з липня; 49,80 грн. з жовтня 2008 року по 31 серпня 2011 року, тобто у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” 30% мінімальної пенсії за віком, чим порушено право позивача на соціальний захист.

          Керуючись           ст.ст.8, 22, 46, 55, 64, 95, 124, 152 Конституції України, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп2007р. та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 р., ст.ст.1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 158, 159, 183-2 КАС України, -

                                           П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов задоволити.

Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львівської області неправомірними щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в належному розмірі, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі встановленому ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»за період з 02.02.2011 року по 02.08.2011 року.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком в розмірі, встановленому ч.1 ст. 28 Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 02.02.2011 року по 02.08.2011 року, з врахуванням виплачених сум.

          Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Бориславі виконати постанову негайно.

          Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти  днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бориславський міський суд Львівської області.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Львівським апеляційним адміністративним судом.

          С У Д Д Я: