Справа №2а-151/2011р.

П О С Т А Н О В А

                                         І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И    

01 серпня 2011 року                                                                  м. Борислав

          Суддя Бориславського міського суду Львівської області Посисень Л.М., розглянувши в приміщенні суду м.Борислава в порядку скороченого провадження відповідно до ст.183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду України в м.Бориславі Львівської області про перерахунок пенсії у відповідності до ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з врахуванням ч.3 ст. 67 Закону України.

                                                  В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 29 червня 2011 року звернувся у суд з  позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м.Бориславі Львівської області, у якому він просить визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Борислав Львівської області незаконними; зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Борислав Львівської області провести перерахунок державної пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду 2-гої групи відповідно до ч.4 ст.54  ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку восьми мінімальних пенсій для осіб, які втратили працездатність з 22.05.2008р., з врахуванням вимог частини 3 ст.67 цього Закону; зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Борислав Львівської області провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров»ю згідно ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку 75% мінімальних пенсій для осіб, які втратили працездатність з 22.05.2008р., з врахуванням вимог частини 3 ст. 67 цього Закону.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив,  що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалід по ЧАЕС ІІ групи, інвалід війни ІІ групи, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Борислав Львівської області.

          Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 р. і внесення змін до деяких законодавчих актів України” з 01.01.2008 р. внесені зміни в ст.ст.50 і 54 спеціального закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп визнано, що зміна в Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.1991 р. № 796-ХІ, внесення п.28 2-го розділу Закону України “Про Державний бюджет на 2008 р. і внесення змін до деяких законодавчих актів України”втрачають свою силу. Отже, на день подачі позовної заяви діє стара редакція спеціального закону.

          Після прийняття даного рішення Конституційним Судом України позивачу стало відомо, що його права порушені, і він звертався в ПФ із заявою про призначення йому пенсії відповідно до ст.50 і ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, проте йому було відмовлено.

          Відмову ПФ мотивує тим, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 р. і внесеня змін до деяких законодавчих актів України”з 01.01.2008 р. внесені зміни в ст.50 і ст.54 спеціального закону, і йому призначена пенсія з врахуванням цих змін. Крім цього ПФ вказує на те, що набрали чинності Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. та № 654 від 16.07.2008 р., в яких визначені мінімальні розміри пенсії для чорнобильців і його пенсія на даний час призначена правильно.

          ПФ порушує чинне законодавство України, а саме ст.ст.49,50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.2008 р., ст. 19, 21, 24, 46, 48, 50, 55, 56, 113 ОСОБА_2 України, а тому вважає, що дії ПФ незаконні.

          Згідно ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№796-12 від 28.02.1991 р. (надалі спеціальний закон) пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткові пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Згідно ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах: інвалідам 2-ої групи - 75% мінімальної пенсії за віком.

          Згідно ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів 3-ої групи, для яких встановлений зв'язок захворювання з Чорнобильською катастрофою не може бути нижче за вісім мінімальних пенсій за віком.

          Ст.46 ОСОБА_2 України визначає мінімальний розмір пенсії за віком таким чином: “Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом”.

          З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-4 від 09.07.2003 р., який відповідно до його преамбули, визначає принципи, основи і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

          Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього закону. Частиною 3 статті 4 цього закону передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на здобуття пенсійних виплат визначене статтею 8 цього Закону.           Абзацом першим пункту 13 Перехідних положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”передбачено, що в разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”призначається одна пенсія на власний вибір.

          Стаття 49 спеціального закону визначає максимальний розмір пенсії, тобто, вона не може перевищувати 12 мінімальних пенсій за віком, встановлених абзацом першим статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

          Ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”визначає мінімальний розмір пенсії для інвалідів 2-ої групи, для яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчою за вісім мінімальних пенсій за віком. В ст.49 і в ст.54 цього Закону йде мова про мінімальну пенсію за віком, тобто, про одне і те ж поняття, розмір якої і повинен визначатися відповідно одним і тим же законом.

          У відповідності з п.2 ст.5 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно цим Законом. В п.1 ст.28 цього Закону відмічено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Ст.46 ОСОБА_2 України визначає: “Пенсії інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом”.

          Крім того, дії ПФ суперечать не лише ОСОБА_2 України, але й іншим законам та законодавчим актам.

          Згідно п.1 ст.1 розділу 1 Закону України “Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”№ 2017-111 від 5.10.2000 р. державні соціальні гарантії встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат встановлені законами і іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму. Ст.2 державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою визначення механізму реалізації соціальних прав і державних соціальних гарантій громадян; визначених ОСОБА_2 України; ст.ст.5,6 - основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються і визначаються державні гарантії і стандарти у всіх сферах життєдіяльності населення, у тому числі і підтримці соціальних гарантій і стандартів підтримки інвалідів, осіб літнього віку; ст.17 основні державні соціальні гарантії і порядок визначення їх розмірів встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. П.З ст.17 основні державні соціальні гарантії, що є основним джерелом існування, не можуть бути нижче за прожитковий мінімум, встановлений законом. У ст.19 чітко встановлено “виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком”. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій і установ, незалежно від форми власності.

          Ст.75 ОСОБА_2 України: “Єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України”. Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється Верховною Радою України.

          Ст.24 ОСОБА_2 України свідчить: “Громадяни мають рівні конституційні права і свободи і рівні перед законом”. Згідно цій статті не може бути жодних обмежень між громадянами України. Для окремих категорій осіб передбачений особливий порядок пенсійного забезпечення з врахуванням їх правового статусу, професійних обов'язків, підвищених вимог до дисципліни, обмежень і інших особливостей, пов'язаних з ризиком для життя і здоров'я, що зумовило встановлення додаткових гарантій соціального забезпечення таких осіб. Обмеження цих гарантій не відповідає ст.ст.3, 22, 48 ОСОБА_2 України.

Відповідно до ст.8 ОСОБА_2 України в Україні призначається і діє принцип Верховенства права. ОСОБА_2 України має вищу юридичну силу. Закони і інші нормативно-правові акти повинні відповідати їй. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. На його твердження, мінімальна пенсія є державний соціальний стандарт, тобто мінімальна пенсія за віком множиться на 8. Це і є державна гарантія згідно ОСОБА_2 України.

          Згідно Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005р. від 11.10.2005 р. встановлено: Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”від 28.02.91 р. №796-ХИ визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до ст.50 ОСОБА_2 України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля і на відшкодування шкоди, заподіяної порушенням цього права.

          Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, недопустиме обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію. Згідно ОСОБА_2 і Законів України визначаються категорії громадян України, які вимагають додаткових гарантій по соціальному захисту з боку держави.

          У рішенні Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 р. вказано, що ст.2 ОСОБА_2 України не допускає звуження прав і свобод громадян України.          

          Згідно ст.22 ОСОБА_2 України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією ОСОБА_2, не є вичерпаними. При ухваленні нових законів України або внесенні змін в тих, що діють, не допускається звуження змісту і об'єму існуючих прав і свобод.

          Для окремих категорій осіб передбачений особливий порядок пенсійного забезпечення з врахуванням їх правового статусу і особливостей, пов'язаних з небезпекою для життя і здоров'я, чим встановлюються додаткові гарантії соціального забезпечення для таких осіб.

          В травні 2011 року позивач ОСОБА_1 оскаржив перерахунок  пенсії до Управління Пенсійного Фонду України у м. Бориславі Львівської області, відповідь на скаргу отримав 19.05.2011 року.

          Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі та залишення позовних вимог в частині без розгляду від 01 липня 2011 року, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 за період з 22 травня 2008 року по 29 грудня 2010 року залишено без розгляду.

          29 липня 2011 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача на позовну заяву, згідно яких відповідач зазначив, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 заперечує з наступних підстав.

          Відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), а саме:

          частиною 4 статті 54 Закону (в редакції, яка діяла до 31.12.2007 року) було передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, зокрема, для інвалідів II групи.

          Частиною 5 статті 54 зазначеного Закону передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" передбачено, що розрахунок проводиться виходячи з розміру 19,91 грн.

          а) пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

          б) додаткової пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" під час призначення та перерахунку пенсій призначених, зокрема, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

          Відповідно до Закону України від 05.10.2006 р. № 231-У "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", який, зокрема було доповнено статтею 67 частиною третьою, якою передбачалось з 1 січня 2007 року в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно підвищувати розміри пенсії: що визначається згідно статті 54 Закону; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 (Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" редакцію ч.3 ст. 67 Закону змінено). Проте зазначеним Законом не було внесено зміни до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Отже, вимоги щодо встановлення мінімального розміру пенсії, що призначається відповідно до статті 54 Закону, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, є безпідставними.

          З набранням чинності Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 27.12.2007 року до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали влнаслідок Чорнобильської катастрофи" було внесено зміни, завдяки яким вирішено питання щодо застосування показника прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (А не мінімальної пенсії за віком) як розрахункової величини для визначення розмірів пенсійних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано неконституційними норми положень пунктів 24-34 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", в тому числі щодо пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Разом з тим рішення про відновлення дії вищезазначених законодавчих актів України у редакції, чинній до внесення змін до них Верховною Радою не приймалось. Внаслідок цього порядок обчислення пенсій та/або підвищень до них, передбачених вищезазначеними законодавчими актами, залишився неврегульованим.

          16 липня 2008 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", відповідно до якої виплачуються на сьогоднішній день мінімальні розміри пенсії по інвалідності особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Частиною першою ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності, зокрема, у чоловіків 25 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом (з 01.01.2011 р. –750.00 грн., з 01.04.2011р. - 764,00грн.).

          Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

          Окрім того, в Ухвалі Конституційного Суду України від 19.05.2009 р. № 27/у/2009 у справі за конституційним поданням Пенсійного фонду України зазначено про непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці 1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, а також про відсутність механізму (прогалина у законодавстві) вирахування мінімальної пенсії за віком. Заповнення прогалин має здійснюватись законодавцем.

          Пенсію позивачу ОСОБА_1 відповідно до Закону фактично призначено і нараховано по інвалідності II групи, в розмірі відшкодувань фактичних збитків, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 50 % з 16.08.2002 року встановлено ІІ групу інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 75 %.  Розмір пенсії позивача у загальній сумі становить 243,90 грн. складаєся з основного розміру пенсії у сумі 159,28 грн. (з врахуванням ступеня втрати професійної працездатності 75%).

          Далі розмір пенсії  позивача переглядався відповідно до чинного законодавства і розміри основної і додаткової пенсії згідно Закону становили відповідно:

         З 01.01.2006 –500,00; 14,93;        З 01.01.2008 –705,00; 94,00;

          З 01.04.2008 –721,50; 96,20;        З 01.07.2008 –820,00; 96,40;

          З 01.10.2008 –820,00; 99,60;        З 01.11.2009 –820,00; 114,60;

          З 01.01.2010 –8200,00;139,00;     З 01.04.2010 –820,00; 141,20;

З 01.07.2010 –820,00; 141,80;      З 01.10.2010 –820,00; 144,60;

          З 01.12.2010 –820,00; 146,80;      З 01.01.2011 –820,00; 150,00;

          Розмір пенсії позивача переглядався згідно змін чинного законодавства і становить 1642,60грн.

          Таким чином, пенсію позивачу ОСОБА_1  призначено і вона виплачується згідно чинних нормативно-правових актів, і підстав для її перегляду, в т.ч. на даний час немає.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановлено, що основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позивач є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС: учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, що пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і це підтверджується світлокопією експертного заключення Львівської регіональної міжвідомчої експертної ради від 07.11.1997 року, світлокопією пенсійного посвідченя позивача, світлокопією посвідчення позивача, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та вкладки до цього посвідчення.

          Відповідно до частини першої статті 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

          Тому позивач, як інвалід ІІ групи має право на призначення основної пенсії в розмірі, не нижчому 8  мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

          Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають ОСОБА_2 України положення п.28 Розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими було змінено редакцію ст. 54 Закону № 796-XII та обмежено право на отримання спірної пенсії.

          Дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

          Відповідно до ст. 152 ОСОБА_2 України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Судом  встановлено, що пенсія позивачу за спірний період виплачувалась відповідачем та визначалася з розрахунку розміру мінімальної пенсії, встановленої ПКМ України, тому виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при розрахунку основної та додаткової пенсій позивача, передбачених ст.ст.50,54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не положення ПКМ України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

          При встановлених обставинах, позов позивача підлягає до задоволення.

          З врахуванням наведеного та

                      керуючись           ст.ст.8, 22, 46, 55, 64, 95, 124, 152 ОСОБА_2, ст.ст. 49, 50, 53, 54, 67, 71 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.28 Закону України “Про загальнообов”язюбкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.104, 105, 106, 158, 159, 183-2 КАС України,

                                                            суд,-           

                                               П О С Т А Н О В И В:

          Позов задоволити.

          Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м.Бориславі Львівської області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період з 29.12.2010 р. по 01.08.2011 року згідно ст.ст.50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області провести перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2-ої групи відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком за період з 29.12.2010 р. по 01.08.2011 року, з врахуванням вимог частини 3 ст.67 цього Закону,  та виплачених сум.

          Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м.Бориславі Львівської області провести перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров”ю згідно ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком за період з 29.12.2010 р. по 01.08.2011 року, з врахуванням вимог ч.3 ст.67 цього Закону,  та виплачених сум.

          Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Бориславі Львіської області виконати постанову негайно.

           Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Бориславський міський суд Львівської області.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Львівським апеляційним адміністративним судом.

          С У Д Д Я: