РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

11.04.2008 року Печерський районний суд м. Києва

в складі:          Судді:              Фінагєєва В.О.

                                   Секретаря:      Кабанець О.С.

            розглянувши в відкритому судовому засіданні  в м. Києві цивільну справу за позовом Державного підприємства завод «Арсенал» до ОСОБА_1 про повернення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2008 року позивач звернувся до суду та просив суд винести рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь заводу «Арсенал» 1760 грн. боргу, 51 грн. судового збору, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача уточнив  вимоги та  просив суд стягнути з відповідача 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи замість 118 грн., оскільки вказані витрати були помилково сплачені в більшому розмірі ніж потрібно.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що між державним підприємством завод „Арсенал" та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 595 від 01.05.2007 р. (надалі - Договір). Згідно п.1 Договору позивач передав грошові кошти в сумі 3600 грн. відповідачу, який знаходився в трудових відносинах з позивачем. А відповідач взяв на себе зобов'язання повернути суму позики до 12.05.2008 р. Відповідно до п. 3 Договору розрахунок проводиться шляхом відрахувань позивачем з заробітної плати відповідача, починаючи з 1.05.2007 р. суми, обумовленої в строковому зобов'язанні кожного місяця до повного погашення позики. Наказом №607/к від 26.10.2007 р.  відповідача було звільнено з Державного підприємства завод „Арсенал" за власним бажанням відповідно до ст. 38 Кодексу законів про працю. При остаточному розрахунку виявилось недостатньо коштів для погашення суми позики в розмірі 1760 грн.  В п. 4 Договору вказано, що у разі якщо трудовий договір Відповідача з Позивачем буде розірвано, незалежно від підстави розірвання, позивач утримує непогашену частину позики із заробітної плати, виплачуваної Відповідачу при остаточному розрахунку. У разі недостатності коштів, що належать до виплати в остаточний розрахунок погашення позики, залишок непогашеної позики відповідач зобов'язується внести до каси підприємства в триденний строк після отримання розрахунку. Однак  відповідач своє зобов'язання частково не виконав, тобто суму позики не повернув у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково, згоден, що він позичив гроші в позивача проте не зміг їх віддати так як ніде не працює. Зобов'язується повернути борг як тільки влаштується на роботу. З вимогами про стягнення судового збору ти витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи не згоден.

Розглянувши цивільну справу, заслухавши пояснення представника  позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, про обґрунтованість позову та необхідності його задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що  відповідач  ОСОБА_1  отримав у відповідача в борг  3600 гривень, що фактично підтверджується договором позики № 595 від 01.05.2007 року та визнано відповідачем в судовому засіданні.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов'язання повернути борг частинами, а саме виплачувати позивачу 300 грн. щомісячно до повного погашення позики.

Згідно наданого суду наказу № 607-к від 26.10.2007 року відповідач був звільнений з ДП Завод «Арсенал» за власним бажанням.

Проте Відповідачем, який є Позичальником за   договором свої зобов'язання щодо повернення боргу згідно графіку погашення   належним чином не виконано, борг у встановлений договором строк не повернуто.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

   Згідно  ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, ст.. 213-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1 на користь заводу «Арсенал» 1760 грн. боргу, 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено   до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом  10 діб з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 діб з моменту подачі заяви.

Суддя: