Справа № 1-124/08

           

ВИРОК

Іменем України

 

08 квітня 2008 р.                                    Печерський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді Мосьондза І.А.

при секретарі Табала Я.

з участю прокурора Бевзенко Ю.П.

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню                                     

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Києва,  не одруженого, з середньою освітою,  не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого

в скоєнні злочинів, передбачених  ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

ОСОБА_2,  будучи згідно вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 13.12.2004 року раніше судимим за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу, який станом на 25.08.2006 року не сплатив та  маючи не зняту та  не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив новий злочин за наступних обставин:

06.01.2006 року приблизно о 16.30 год. ОСОБА_2,  знаходячись біля будинку № 45 по бул. І.Лепсе в м. Києві, з метою викрадення чужого майна, а саме належного ОСОБА_3 мобільного телефону "Моторола Е 398", вступив в попередню змову з ОСОБА_4. Реалізуючи свій злочинний умисел та діючи згідно відведеної йому ролі, ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_3 вказаний мобільний телефон, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 потрібно зателефонувати. Після цього, ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 вказаний мобільний телефон, який він в свою чергу дав до рук ОСОБА_4. Діючи  згідно відведеної  ролі, ОСОБА_4 вставивши в телефон ОСОБА_3  свою особисту картку мобільного оператора став робити вигляд, що телефонує. Заволодівши шляхом зловживання довірою належним ОСОБА_3 мобільним телефоном " Моторола Е 398", вартістю 849.00 грн., ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишили потерпілого. В подальшому даний телефон  ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продали, а виручені кошти використали на власні потреби.

Крім цього, 10.07.2006 року  приблизно о 14.30 год., знаходячись на території розважального комплексу " Арена Сіті", розташованому на пл. Бессарабській, 4 в м. Києві, з метою  заволодіння майном ОСОБА_5, а саме мобільним  телефоном " Нокіа N-80", вступив  в попередню змову з невстановленою слідством особою. Реалізуючи свій злочинний умисел та діючи згідно відведеної йому ролі, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_5 і зловживаючи довірою останньої, попросив дати йому зателефонувати по вказаному мобільному телефону. Після того, як ОСОБА_5 передала ОСОБА_2мобільний телефон " Нокіа N-80",   останній, роблячи вигляд що телефонує по ньому та скориставшись тим, що потерпіла при цьому не звертала на нього належної уваги, залишив місце вчинення злочину, заволодівши шляхом зловживання довірою чужим майном, що належить ОСОБА_5,  а саме, мобільним телефоном  " Нокіа N-80", вартістю 7 500 грн., з карткою мобільного оператора " Київ - стар" вартістю 50 грн., з коштами на рахунку в сумі 200 грн., а всього загальною вартістю 7 750 грн., який разом з невстановленою слідством особою в подальшому продали, а виручені  гроші використали на власні потреби. 

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 по епізоду заволодіння телефоном ОСОБА_5  свою вину визнав повністю і показав, що 10.07.2006 року, приблизно о 13.00 год., він прямував на зустріч  з раніше знайомою ОСОБА_5 на території розважального комплексу "Арена Сіті", розташованого на пл. Бессарабській , 4 в м. Києві. По дорозі до нього приєднався  його знайомий хлопець, якого звати ОСОБА_6. Приблизно о 14-й годині на території розважального комплексу він разом з ОСОБА_6 зустрілись з ОСОБА_5 і стали з нею розмовляти. ОСОБА_6 відізвав його в сторону і запропонував забрати у ОСОБА_5 її мобільний телефон " Нокіа N80". Спочатку на пропозицію ОСОБА_6 він не погодився. Тоді ОСОБА_6 запропонував, щоб він забрав у ОСОБА_5 її мобільний телефон, який він продасть, а з виручених коштів частину забере собі в якості погашення його боргу,  а  частину дасть йому. Погодившись на вказану пропозицію, він повернувся до ОСОБА_5 і попросив у останньої дати йому її мобільний телефон, щоб зателефонувати. ОСОБА_5, нічого не підозрюючи,  дала йому свій мобільний телефон " Нокіа N80". Взявши вказаний мобільний телефон, він роблячи вигляд, що по ньому телефоную, відійшов від ОСОБА_5, а потім разом з ОСОБА_6 на таксі поїхали на радіоринок " Караваєві Дачі", на якому  знайомому ОСОБА_7 продали даний  мобільний телефон ОСОБА_5 за 2000 грн.. Гроші розділили між собою.

По епізоду заволодіння телефоном ОСОБА_3 свою вину визнав частково, заперечуючи кваліфікацію його дій як відкрите викрадення чужого майна і показав, що 06.01.2006 року приблизно о 16.30 год., він разом зі своїм товаришем ОСОБА_4 знаходились біля будинку № 45 по бул. І. Лепсе в м. Києві, де зустріли наглядного знайомого ОСОБА_3, у якого він попросив зателефонувати по його мобільному телефону . На його прохання ОСОБА_3 відповів, що у нього на його мобільному телефону не має коштів, після чогоОСОБА_4 повідомив, що у нього є своя картка мобільного оператора, яку можна вставити в телефон ОСОБА_3. На вказану пропозицію ОСОБА_3 погодився і витягнувши зі свого мобільного телефону картку мобільного оператора, передав її ОСОБА_4. Вставивши в мобільний телефон свою картку мобільного оператора, ОСОБА_4став комусь телефонувати, але чи він розмовляв, не пам'ятає. Через деякий час він та ОСОБА_4 стали відходити від ОСОБА_3. При цьому телефон знаходився у ОСОБА_4  ОСОБА_3 просив повернути телефон, але ОСОБА_4 його не віддавав, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 має перед ним грошовий борг. Оскільки телефон знаходився у ОСОБА_4, повернути його ОСОБА_3 він не міг.  Відійшовши від ОСОБА_3,  він таОСОБА_4 вирішили продати даний  мобільний телефон  його знайомому ОСОБА_8. Цього ж дня він таОСОБА_4 продали ОСОБА_8 мобільний телефон ОСОБА_3 за 450 грн.,  а виручені гроші  поділили між собою. У вчиненні даних дій розкаюється, просить його суворо не карати.

Незважаючи на повне визнання ОСОБА_2  своєї вини у незаконному заволодінні майном ОСОБА_3 та ОСОБА_5, його вина у вчиненні даного злочину підтверджується іншими доказами, зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні:

по епізоду заволодіння телефоном ОСОБА_3. 

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 про те, що  06.01.2006 року приблизно о 16.30 год., знаходячись біля будинку № 45 по бул. І. Лепсе в м. Києві, зустрів раніше знайомих ОСОБА_2 та ОСОБА_4.  ОСОБА_2 попросив у нього мобільний телефон, щоб зателефонувати.  Він дав ОСОБА_2 телефон, але при цьому сказав,  що у нього не має коштів на дзвінок. Тоді з аналогічним проханням  до нього звернувсяОСОБА_4, який повідомив, що у нього є своя картка мобільного оператора. Знявши зі свого мобільного телефону кришку та витягнувши свою картку мобільного оператора, він передав свій мобільний телефон ОСОБА_4. Останній,  вставивши в його мобільний телефон свою картку мобільного оператора, став набирати номер і водночас разом з ОСОБА_2  відходити він нього в сторону. Він став просити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відати йому мобільний телефон, однак останні, не реагуючи  на його прохання і утримуючи телефон, пішли в невідомому напрямку.

- показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 06.01.2006 року в другій половині дня біля Індустріального мосту в м.Києві він зустрівся з ОСОБА_2 який був в автомобілі таксі разом з іншим хлопцем. ОСОБА_2  показав йому мобільний телефон " Моторола Е 398" та запропонував його йому купити,  запевнивши, що він не є краденим. Даний телефон був без задньої кришки. Він погодився купити телефон і заплатив за нього ОСОБА_2 В. 450 грн..

                                                         Т.1 а.с.154

- даними вироку Солом'янського районного суду міста Києва від 09.10.2006 року, яким ОСОБА_4 визнано винним за вчинення даного злочину та засуджено за  ч.2 ст.190 КК України.

                                                         Т.3 а.с.86-87

по епізоду заволодіння телефоном ОСОБА_5 

- показаннями допитаної в судовому засіданні  потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що  10.07.2006 року, приблизно о 14-й годині на території розважального комплексу "Арена Сіті", розташованому на пл. Бессарабській, 4 в м. Києві, зустрілась з раніше знайомим  ОСОБА_2. Останній  прийшов на зустріч зі своїм товаришем за ім'я ОСОБА_6. Через деякий час ОСОБА_2  попросив, щоб вона дала йому свій мобільний телефон, щоб зателефонувати. Нічого не підозрюючи, вона дала ОСОБА_2 свій мобільний телефон " Нокіа N80", з якого останній став телефонувати. Через деякий час вона помітила, що ОСОБА_2 зник і зрозуміла, що останній вкрав її мобільний телефон "Нокіа N80", вартістю 7 500.00 грн., в якому знаходилась картка мобільного оператора "Київ Стар", вартістю 50 грн. з коштами на рахунку в сумі 200 грн.. З відповідною заявою вона звернулась до міліції. Через декілька днів телефон їй повернули, а тому претензій до ОСОБА_2 вона не має.

-        показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 10.07.2006 року приблизно о 15.00 год., знаходячись на радіоринку,  до нього підійшли раніше знайомі  ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які  звернувся до нього з проханням купити чи допомогти продати мобільний телефон  "Нокіа N80". ОСОБА_2 та ОСОБА_6 при цьому повідомили, що телефон належить їм і він не є краденим. Оскільки телефон  був дорогим, він сам його купити не зміг, але допоміг продати його торгівцю телефонами ОСОБА_9 за 2000 грн..                     т.1  а.с.50

 

- показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що       10.07.2006 року приблизно о 15.30 год. на радіоринку «Караваєві дачі» він через знайомого ОСОБА_7 купив у двох раніше не знайомих йому хлопців мобільний телефон "НОКІА N80". Ці хлопці сказали, що телефон належить їм і не є краденим. За вказаний телефон він заплатив хлопцям 2000 грн.

т.1а.с.51

 

- даними проколу огляду та вилучення від 12.07.2006 року, згідно  якого у ОСОБА_10 виявлено та вилучено мобільний телефон " Нокіа N 80".

т.1 а.с.19

 

За епізодом незаконного заволодіння майном ОСОБА_3 досудовим слідством дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України як  відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно,  за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_2 по факту заволодінні майном ОСОБА_5, як вчинені шляхом зловживання довірою, повторно, за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані досудовим слідством за ч.2 ст. 190  КК України.

З урахуванням вироку Солом'янського районного суду міста Києва від 09.10.2006 року, яким ОСОБА_4 по факту заволодіння майном ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за  ч.2 ст.190 КК України, суд вважає, що дії ОСОБА_2 по даному епізоду слід перекваліфікувати з ч.2 ст.186 КК України на ч.2 ст.190 КК України, як вчинення дій, що виразились у  незаконному заволодінні майном  ОСОБА_3, шляхом зловживання довірою, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.

В звязку з цим суд вважає доведеними вину ОСОБА_2 у незаконному заволодінні майном  ОСОБА_3 та ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб і його дії кваліфікує за ч.2 ст.190 КК України.

При призначенні підсудному міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених  ним злочинів, обставини справи,  особу підсудного - те, що він до арешту не працював, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає його  щире каяття у вчиненому.

Зазначену в обвинувальному висновку обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України - вчинення злочину повторно, суд при призначенні покарання до уваги не приймає, оскільки дано обставина згідно примітки до ст.185 КК України є кваліфікуючою по ч.2 ст.190 КК України.

 З урахуванням викладеного суд вважає, що  покарання ОСОБА_2 В. необхідно призначити в межах санкції ч.2 ст.190  КК України у вигляді позбавлення волі.

В строк відбуття покарання ОСОБА_2відповідно до вимог ст. 72 КК України слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення з 12.07.2006 року по 14.07.2006 року та з 17.10.2006 року.

Міру запобіжного заходу щодо підсудного ОСОБА_2 залишити попередню - утримання під вартою.

Судових витрат по справі немає. Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 81,  323, 324 КПК України, суд, -

 

ПРИСУДИВ:

 

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два)  роки і шість місяців.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2строк його попереднього ув'язнення, з 12.07.2006 року по 14.07.2006 року та з 17.10.2006 року.

 Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою в Київському СІЗО №13.

Речові докази по справі, а саме - мобільний телефон "НОКІА - 80", який знаходиться на зберіганні потерпілої ОСОБА_5, залишити їй за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

 

Суддя