ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року справа № 5020-1674/2011
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Дочірнього підприємства „Господарське управління Кримспоживспілки”
(вул. Самокіша, б.30, АР Крим, м. Сімферополь, 95011)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99022)
про стягнення 6 591,33 грн.,
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_2, довіреність №12 від 01.11.2011;
відповідача – не з’явився.
Дочірнє підприємство „Господарське управління Кримспоживспілки” (далі –Позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6 591,33 грн., у тому числі: орендна плата –5 415,00 грн., витрати на комунальні та інші послуги –557,78 грн., пеня –518,55 грн.
Позивач з посиланням на статті 624, 625 Цивільного кодексу України та статті 173, 193 Господарського кодексу України обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідач не виконав зобов’язання за договором оренди нежитлових приміщень №13 від 31.12.2010 щодо обов’язку щомісячно сплачувати орендну плату і витрати на комунальні та інші послуги.
Представник Позивача у судовому засіданні 08.12.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судові засідання 08.11.2011, 08.12.2011 не з’явився, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З урахуванням вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність Відповідача та його представника.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
31.12.2010 між Дочірнім підприємством „Господарське управління Кримспоживспілки” (далі –Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі –Орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №13 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає по акту приймання-передачі в тимчасове користування за плату нерухоме майно, вказане у пункті 1.2 Договору /а.с.11-14/. Строк дії Договору складає один рік, діє з 01.01.2011 по 31.12.2011 (пункт 5.1 Договору).
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору об’єктом оренди є нежитлове приміщення (кабінет), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (літера «А»); загальною площею: 36,1 м.кв.; об’єкт оренди належить Орендодавцю на праві господарського управління відповідно до нотаріально посвідченого договору управління майном від 25.09.2009 (дата нотаріального посвідчення –25.05.2009, № в реєстрі нотаріальних дій –2763).
Згідно з пунктом 3.1.1 Договору Орендодавець зобов’язаний за актом приймання-передачі протягом трьох днів з дати підписання сторонами цього Договору передати Орендарю вказаний у пункті 1.2 цього Договору об’єкт оренди.
Актом передачі-приймання в оренду від 01.01.2011 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення (об’єкт оренди), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (літера «А»); загальною площею: 36,1 м.кв. /а.с.15/.
Орендна плата за Договором є договірною та встановлюється в сумі 2707,50 грн., в тому числі ПДВ 451,25 грн. та витрати по землекористуванню, в місяць та можуть змінюватися Орендодавцем самостійно у разі зміни попиту на об’єкт оренди, амортизаційних відшкодувань, законодавства про оподаткування та/або власності. Сторони дійшли згоди, що сума орендної плати на період дії Договору індексації не підлягає (пункт 4.1 Договору).
Відповідно до пункту 4.4 Договору орендна плата за поточний місяць Орендарем перераховується не пізніше 5 числа місяця, що настав на р/р №26004179366 Орендодавця.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що крім (поверх) орендної плати Орендар відшкодує Орендодавцю вартість щомісячних понесених останнім комунальних та інших витрат (користування електроенергією, водокористування та інше) у зв’язку з їх використанням.
Несплата заборгованості у розмірі 5 972,78 грн., у тому числі: заборгованість з орендної плати –5 415,00 грн., заборгованість з оплати вартості комунальних та інших витрат –557,78 грн., з’явилась підставою для звернення Позивача до суду з вимогою оплатити зазначену заборгованість.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 5 415,00 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 5 415,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість з оплати вартості комунальних та інших витрат в розмірі 557,78 грн.
Проте, зазначені вимоги Позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що пунктом 4.4 Договору встановлено, що комунальні та інші витрати Орендар оплачує щомісячно на підставі виставленого йому Орендодавцем рахунку-фактури. Оплата комунальних та інших витрат здійснюється Орендарем протягом трьох днів з моменту отримання ним від Орендодавця такого рахунку-фактури.
Позивачем в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів виконання ним умов Договору відносно виставлення та вручення Відповідачу рахунків-фактур на оплату комунальних та інших витрат, тобто строк виконання зобов’язання не настав.
З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення вимог Позивача про стягнення з Відповідача вартості комунальних та інших витрат в розмірі 557,78 грн.
У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 518,55 грн. за період з 05.01.2011 по 12.09.2011.
В силу частині другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі порушення Орендарем зобов’язань за Договором, Орендодавець має право стягнути з Орендаря пеню, строк нарахування якої визначається в порядку статті 259 Цивільного кодексу України (початок перебігу строку –момент порушення зобов’язання, перебіг строку припиняється у момент уплати боргу) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок пені, складений Позивачем /а.с.77/, суд визнав цей розрахунок невірним, оскільки він складений з невірним визначенням періоду нарахування пені (без врахування вимог статті 254 Цивільного кодексу України).
Розрахунок пені повинен здійснюватися за формулою: Пеня = Сума боргу (грн..) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році (365) / 100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, умов Договору щодо строків здійснення платежів, в межах позовних вимог та з використанням наступних даних:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів прост-няРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
2707,506.01.2011 - 14.02.2011407.7500 %0.042 %*45,99
2707,508.02.2011 - 12.09.20112177.7500 %0.042 %*249,5
2707,508.03.2011 - 11.09.20111887.7500 %0.042 %*216,15
511,64
Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов’язання за Договором за період з 06.01.2011 по 12.09.2011 склала 511,64 грн., тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково у сумі 511,64 грн.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99022, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомості щодо наявності рахунків відсутні) на користь Дочірнього підприємства „Господарське управління Кримспоживспілки” (вул. Самокіша, б.30, АР Крим, м. Сімферополь, 95011, ідентифікаційний код 33375424, р/р 260023013010 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк»м. Сімферополь, МФО 324805) 5 926,64 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот двадцять шість грн. 64 коп.) з яких: основний борг – 5415,00 грн. (п’ять тисяч чотириста п’ятнадцять грн. 00 коп.), пеня –511,64 грн. (п’ятсот одинадцять грн.. 64 коп.), а також державне мито у розмірі 91,71 грн. (дев’яносто одна грн. 71 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 212,20 грн. (двісті дванадцять грн. 20 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Суддя підпис О.М. Юріна
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 13.12.2011.