ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    "06" грудня  2011 року                                                              Справа № 5023/7381/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі  Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача –Сінельникова В.О., голова

відповідача –ОСОБА_1, дов. б/н від 03.10.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача –Селянського (фермерського) господарства “Прогрес-92”, с. Полкова Микитівка, Харківська область (вх.№4924Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 року по справі  №5023/7381/11

за позовом Селянського (фермерського) господарства “Прогрес-92”, с. Полкова Микитівка, Харківська область

до Відкритого акціонерного товариства “Ульянівське”, с. Ульянова, Харківська область

про стягнення 21786,38 грн.,  

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на свою користь 21786,38 грн., а також судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 року (суддя Сальнікова Г.І.) в позові відмовлено.

Позивач, з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 року по справі № 5023/7381/11 повністю та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача  21786,38 грн. та судові витрати по справі.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, та його представник в судовому засіданні просить  рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення, мотивуючи тим, що судом першої інстанції дана належна правова оцінка відносинам, що склалися між сторонами по справі, а також повно та всебічно досліджені всі  обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи позивача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів  встановила наступне.

Вирішення спору і кваліфікація правовідносин по справі здійснені колегією суддів з додержанням  принципу змагальності, передбаченим статтями 4-3, 33 та частиною 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, на підставі і в обсязі наданих сторонами доказів.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 10 вересня 2008 року між Селянським (фермерським) господарством «Прогрес-92»(позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Ульянівське»(відповідач у справі) було укладено договір (аркуш справи 10).

Відповідно до умов даного договору, Відкрите акціонерне товариство «Ульянівське»(відповідач у справі) продає позивачу комплектний комбайн ДОН-1500, який потребує капітального ремонту і знаходиться в несправному стані зі всіма необхідними документами, а Селянське (фермерське) господарство «Прогрес-92»в свою чергу поставляє відповідачу насіння озимої пшениці в кількості 20 тон –виробництва насіннєвої АФ «Геліантус»- повно кондиційне зі всіма необхідними документами на суму 24000 грн. (пункти 1, 2 договору).

Звертаючись до місцевого господарського суду  з позовною заявою про стягнення з відповідача 17000 грн. основного боргу та 4786,38 грн. інфляційних витрат позивач посилався на те, що між сторонами існували договірні стосунки, однак, відповідач всупереч умов договору, не виконав свої зобов’язань по договору та не передав позивачу комбайн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд посилався на те, що позивачем не виконано вимоги досудового врегулювання господарських спорів, а також не доведено настання строку виконання зобов’язань за договором.

Оцінюючи обґрунтованість апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства «Прогрес-92», колегія суддів вважає за необхідне зауважити наступне.

          Заявник апеляційної скарги, в якості підстав для скасування рішення господарського суду по даній справі, посилається на те, що в додатку до позовної заяви під № 6 означена копія претензії № 35 від 02.12.2010 року, яка була передана через канцелярію суду при поданні позову.

          Вивченням матеріалів справи встановлено, що 01 вересня 2011 року господарським судом Харківської області було складено акт про те, що під час перевірки документів, які надійшли від  Селянського (фермерського) господарства «Прогрес-92», не виявилось копії листа № 28 від 02.11.2011 року та копії претензії № 35 від 02.12.2010 року.

          А тому, посилання позивача на вказану претензію є безпідставним.

Приписами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Положенням частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права  і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Строком договору є час його чинності (обов’язковості). Протягом цього строку сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

          Судом першої інстанції правомірно встановлено, що сторонами не було визначено строк договору.

          Наведені в сукупності вищевказані обставини дають підстави для висновку про те, що позивачем не доведено настання строку виконання зобов’язань за договором.

Між тим, пунктом 3 договору сторони передбачили, що в разі виникнення розбіжностей вони відображаються в письмовому вигляді в актах передачі товару однією стороною другій.

Однак, матеріали справи не містять жодного акту приймання –передачі  товарів з зауваженнями сторін.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до умов договору сторони не передбачили сплату грошових коштів, а визначили, що позивач передає відповідачу насіння озимої пшениці в кількості 20 тон, що було позивачем виконано в повному обсязі, а  відповідач продає позивачу комплектний комбайн ДОН-1500. При цьому вартість комбайну в договорі не визначена.

Колегії суддів погоджується також і з висновком господарського суду про те, що позивачем не надано обґрунтованого розрахунку суми позову, з чого вона складається і чому позивач визначив саме суму основного боргу в розмірі 17000 грн.

На підставі вищевикладеного,  колегія суддів дійшла висновку  про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства “Прогрес-92”, у зв’язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю, крім того, твердження позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, зроблені при довільному трактуванні норм діючого законодавства і дійсних обставин справи,  на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської  області  від 24 жовтня 2011 року по справі  № 5023/7381/11 прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, при всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, яким суд надав відповідну правову оцінку.

На підставі викладеного та керуючись статтею  99, частиною 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну Селянського (фермерського) господарства “Прогрес-92”, с. Полкова Микитівка, Харківської області  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2011 року по справі № 5023/7381/11 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

          Головуючий суддя                                                                          Істоміна О.А.

                       суддя                                                                           Барбашова С.В.                              

                        суддя                                                                          Білецька А.М.

 Повний текст постанови підписано 12  грудня 2011 року.