ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2011 р. Справа № 6/130-09
Колегія суддів у складі: головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю:
ліквідатора Діденка Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(вх. №5019С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 10.10.2011 року у справі № 6/130-09
за заявою фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Суми
до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Суми
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.10.2011 року у справі №6/130-09 (суддя Гордієнко М.І.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - фізичної особи –підприємця ОСОБА_2. Припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. Провадження у справі припинено.
ПАТ КБ «ПриватБанк»з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 10.10.2011 року у справі № 6/130-09 повністю, відмовити у задоволенні затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу банкрута.
Свою скаргу апелянт обґрунтовує тим, що затверджуючи ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, місцевий господарський суд допустив неповне з’ясування усіх обставин, що мають значення для справи. Зокрема, судом не з’ясовано наявність у боржника майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, а також часток у товариствах або акцій в акціонерних товариствах. Ліквідатором всупереч ч. 7 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не закрито рахунки банкрута у фінансових установах. В порушення положень ч. 7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»отримані від реалізації майна банкрута кошти не розміщувалися на депозитному рахунку нотаріальної контори, а судом не приймалося рішення про розподіл цих коштів. Окрім того, розгляд справи відбувся за відсутності представника апелянта, якого суд не повідомив про час судового засідання.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 року було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 06.12.2011 року.
В судовому засіданні 06.12.2011 року ліквідатор заперечував проти апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк»в повному обсязі, просив залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Сумської області від 10.10.2011 року у справі №6/130-09 без змін.
Представник апелянта та боржник в судове засідання не з’явилися.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, а також заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.08.2009 року порушено справу №6/130-09 про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_2.
Постановою господарського суду Сумської області від 25.08.2009 року фізичну особу –підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Мальованого О.П.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.09.2010 року продовжено строк ліквідаційної процедури до 25.02.2011 року.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.03.2011 року припинено повноваження ліквідатора Мальованого О.П., призначено ліквідатором Діденка Є.С., якого зобов’язано подати суду звіт та ліквідаційний баланс відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
22.09.2011 року до господарського суду Сумської області надійшов звіт ліквідатора фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 арбітражного керуючого Діденка Є.С., який ухвалою господарського суду Сумської області від 23.09.2011 року був призначений до розгляду на 10.10.2011 року.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 10.10.2011 року, місцевий господарський суд встановив, що ліквідатором з метою задоволення вимог кредиторів були здійснені всі необхідні заходи щодо пошуку та виявлення майнових активів банкрута для погашення вимог кредиторів. Ліквідатором було сформовано ліквідаційну масу у складі товарно-матеріальних цінностей у вигляді «брюк джинсових»в кількості 205 штук оціночною вартістю 6762,89 грн. Після реалізації майнових активів банкрута в розпорядженні ліквідатора для здійснення ліквідаційної процедури знаходилися грошові кошти в розмірі 6763,00 грн. від реалізації майнових активів банкрута та 96,43 грн. грошові кошти на розрахунковому рахунку банкрута, які були спрямовані на погашення ліквідаційних витрат, оплату послуг ліквідатора.
Із поданого ліквідатором реєстру, судом було встановлено, що кредиторська заборгованість фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 становить: ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі Сумської філії –204002,17 грн.; ЗАТ «Альфа-Банк»в особі Сумської філії –325653,95 грн. У зв’язку з відсутністю майнових активів банкрута, визнані судом вимоги кредиторів залишились незадоволеними та, відповідно до п. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вважаються погашеними.
На підставі викладеного, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню судом, підприємницька діяльність фізичної особи та провадження у справі підлягають припиненню.
Але, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися судова колегія Харківського апеляційного господарського суду враховуючи наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.03.2011 року призначено ліквідатором Діденка Є.С., якого зобов’язано надати суду звіт та ліквідаційний баланс відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута;
Відповідно ч. 1 ст. 32 вказаного Закону, після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Однак, як свідчать матеріали справи, всупереч вказаним положенням ст. ст. 25, 30, 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатором не надано до ліквідаційного звіту показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), а також реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів.
Під час проведення роботи по виявленню активів боржника, ліквідатором були зроблені запити до ряду установ. До звіту ліквідатора додані довідки Управління ДАІ, інспекції Дертехнагляду, БТІ про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів та об’єктів нерухомого майна. Однак, до звіту ліквідатора не надано доказів наявності (відсутності) у власності боржника земельних ділянок. Окрім того, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність (відсутність) залишків грошових коштів на рахунках боржника, відкритих у банківських установах, що свідчить про неповне з’ясування ліквідатором питання щодо наявності у боржника активів.
Відповідно ч.ч. 7, 8 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.
Згідно ч. 7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.
Однак, ліквідатором всупереч вказаним положенням Закону не надано доказів закриття наявних рахунків банкрута у банківських установах. А, отримання коштів від реалізації майна та розрахунки з кредиторами взагалі здійснювалися ліквідатором не за допомогою основного рахунку боржника або депозитного рахунку нотаріальної контори, а готівкою на підставі прибуткових та видаткових касових ордерів. Окрім того, використання отриманих в ліквідаційній процедурі від реалізації майна банкрута коштів здійснювалося ліквідатором самостійно без відповідного рішення господарського суду про розподіл коштів (ч. 7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
Проведені ліквідатором витрати в загальній сумі 6859,43 грн. документально підтверджуються частково, лише в сумі 3366 грн. (видаткові касові ордери від 04.08.2011 року за незалежну оцінку майна ПП ОСОБА_3 на суму 1000грн. та ПП ОСОБА_5 на суму 2000грн., квитанція Сумської регіональної біржі-НОВА до прибуткового ордеру №61 від 01.08.2011р. на суму 366грн. за послуги по проведенню аукціону).
При цьому, підставою для здійснення ліквідатором витрат на користь ПП ОСОБА_3 в сумі 1000 грн. є договір на проведення незалежної оцінки майна від 17.06.2011року, акт приймання передачі виконаних робіт від 23.06.2011року та відповідний висновок про вартість робіт. Підставою для здійснення ліквідатором витрат на користь Сумської регіональної біржі-НОВА є договір про надання послуг з проведення аукціону №30/06 від 30.06.2011року та акт виконаних робіт від 01.08.2011року.
Однак, з матеріалів справи неможливо встановити на яких підставах ліквідатором було здійснено витрати на користь ПП ОСОБА_5 на суму 2000грн. Доказів на підтвердження оплати ліквідатором власних послуг у сумі 3493,43грн. матеріали справи взагалі не містять.
При цьому, необхідно зазначити, що відповідно ч. 7 ст. 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»розмір винагороди ліквідатора визначається судом. Однак, матеріали справи свідчать, що розмір винагороди ліквідатора Діденка Є.С. судом не визначався.
Таким чином, ліквідатором не надано доказів на підтвердження підстав проведення витрат коштів боржника (на користь ПП ОСОБА_5 та оплату своїх послуг) у загальній сумі 5493,43грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що встановлена судом кредиторська заборгованість фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 перед ЗАТ «Альфа-Банк»в особі Сумської філії в сумі 325653,95 грн. не підтверджується матеріалами справи. Надані до заяви боржника про порушення справи про банкрутство акт інвентаризації кредиторської заборгованості боржника та кредитний договір №SME0017174 від 29.08.2008р., не є належними та допустимими доказами, які б визначали наявність та розмір вимог кредитора у вказаній сумі на момент розгляду справи про банкрутство. Доказів звернення ЗАТ «Альфа-Банк»з вимогами до боржника під час розгляду справи про банкрутство матеріали справи також не містять. Таким чином, ліквідатором безпідставно включено до звіту та ліквідаційного балансу вимоги ЗАТ «Альфа-Банк»в особі Сумської філії в сумі 325653,95 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно було з’ясовано обставини, що мають значення для справи та передчасно затверджено звіт ліквідатора і ліквідаційний баланс банкрута –фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та припинено провадження у справі.
Окрім того, ухвалою господарського суду Сумської області від 10.10.2011 року було припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду звертає увагу, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не передбачає такого наслідку затвердження судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу як припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Тому, суд першої інстанції приймаючи таке рішення повинен був обґрунтувати, з яких підстав він прийшов до висновку про необхідність припинення підприємницької діяльності банкрута. Однак, жодного обґрунтування такого висновку ухвала господарського суду Сумської області від 10.10.2011 року не містить.
За таких обставин, ухвала господарського суду Сумської області від 10.10.2011 року у справі №6/130-09 підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а справа –передачі на розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з доводами апелянта, що суд не звернув увагу на те, що боржник знаходиться у шлюбі та, у зв’язку з чим, не з’ясував наявність у боржника майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, оскільки в матеріалах справи знаходиться копія паспорту боржника з відміткою відділу РАГС Ковпанківського районного управління юстиції м. Суми від 24.05.2001 року про розірвання шлюбу.
Апелянт посилається на те, що розгляд справи відбувся за відсутності його представника, а сам він не був повідомлений судом про час судового засідання. Досліджуючи дане питання, апеляційним господарським судом було встановлено, що ухвалою господарського суду Сумської області від 23.09.2011 року був призначений до розгляду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс на 10.10.2011 року. Згідно пункту 2 резолютивної частини вказаної ухвали, вона була направлена кредиторам, банкруту та ліквідатору. Звіт ліквідатора та інші матеріали справи свідчать про наявність у боржника лише двох кредиторів: ПАТ КБ «ПриватБанк»та ЗАТ «Альфа-Банк». На зворотній стороні ухвали від 23.09.2011 року мається штамп господарського суду Сумської області, який свідчить, що вказана ухвала була завчасно (23.09.2011 року) направлена учасникам процесу у кількості 4 примірників. Доказів вручення вказаних примірників ухвали учасникам процесу матеріали справи не містять, як і не містять вони перелік осіб, яким була направлена ця ухвала. Апелянтом також не надано доказів неотримання ухвали господарського суду Сумської області від 23.09.2011 року. Тому, в силу положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд вважає недоведеними обставини неповідомлення апелянта про час та місце судового засідання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 10.10.2011 року у справі № 6/130-09 скасувати.
Справу № 6/130-09 передати на розгляд господарського суду Сумської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя