< Список > 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2011 року Справа № 5002-19/2379-2011(2/21-29046)

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Котлярової О.Л.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Латиніна О.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1., довіреність №02-14/16 від 05 січня 2011 року (Маломаяцької сільської ради),

відповідача  Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 посвідчення №  НОМЕР_1   від 13 травня 1998 року;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 09 серпня 2011 року у справі № 5002-19/2379-2011(2/21-29046)

за позовом           Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, 8, с. Малий Маяк, м. Алушта, 98540)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 98542); (АДРЕСА_2)

про стягнення 35808,03 грн. та розірвання договору оренди землі;

за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,98542); (АДРЕСА_2)

до Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, 8, с. Малий Маяк, м. Алушта, 98540)

про визнання змісту окремих пунктів договору оренди земельної ділянки від 13 січня 2006 року недійсними, про перерахунок орендної плати за землю

                                                            ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Маломаяцька сільська рада звернулася до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з вимогою стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 23831,28 грн. –основний борг та 11976,75 грн. –пені; розірвати договір оренди землі б/н від 13 січня 2006 року, укладений між Маломаяцькою сільською радою та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2; зобов’язати фізичну особу –підприємця ОСОБА_2 повернути Маломаяцькій сільській раді  земельну ділянку загальною площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3; стягнути судові витрати.

09 серпня 2011 року до суду від фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява про визнання змісту окремих пунктів договору оренди земельної ділянки від 13 січня 2006 року недійсними, про перерахунок орендної плати за землю, а саме визнати зміст пункту 5 договору оренди землі б/н від 13 січня 2006 року недійсним, визнати дійсним зміст пункт 5 договору оренди землі б/н від 13 січня 2006 року у іншій редакції; зобов’язати орендодавця привести нормативно-грошову оцінку земельної ділянки дійсному стану земельної ділянки; зобов’язати орендодавця провести перерахунок орендної плати за останні 3 роки; звільнити орендаря від сплати орендної плати за земельну ділянку у осінній –весняний період, оскільки земельна ділянка є заболоченою ділянкою; зобов’язати орендодавця привести зміст пункту 11 договору у відповідність до Закону України „Про плату за землю”.

Ухвалою господарського суду від 09 вересня 2011 року зустрічну позовну заяву  було повернуто без розгляду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від  26 вересня 2011 року зазначена ухвала залишена без змін.

Також, відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтовуючи це тим, що скасування спірного рішення ради у справі № 5002-12/1421-2011 не є скасуванням договору оренди землі б/н від 13 січня 2006 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2011 року у справі № 5002-19/2379-2011 (2/21-29046) позов задоволено частково.

Стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до місцевого бюджету Маломаяцької сільської ради заборгованість по орендній платі за землю у розмірі 23831,28 грн., пеню у розмірі 420,23 грн.

Розірвано договір оренди земельної ділянки б/н від 13 січня 2006 року, укладений між Маломаяцькою сільською радою та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 на підставі Рішення 39 сесії 4 скликання Маломаяцької сільської ради від 21 жовтня 2005 року № 39-16 "Про передачу земельної ділянки в оренду".

Зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути Маломаяцькій сільській раді, передану за договором від 13 січня 2006 року оренди земельну ділянку площею 0,2500 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат та видачі наказів.

Не погодившись із зазначеним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить   рішення суду скасувати, у позові відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи та порушенням норм матеріального та процесуального  права.

На думку скаржника, скасування рішення Маломаякської сільської ради №39-16 від 21 жовтня 2005 року автоматично тягне визнання договору недійсним.

Також, у апеляційній скарзі зазначено, що судом не вивчено та не відображено факт завищеної нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що призводить до завищеної орендної плати за землю, у той час як стан земельної ділянки погіршенно.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2011 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до провадження у складі судової колегії: головуючого судді Котлярової О.Л., суддів Остапової К.А, Латиніна О.А. та призначено до розгляду на 26 жовтня 2011 року.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року змінено склад судової колегії, суддю Остапову К.А замінено на суддю Антонову І.В.

26 жовтня 2011 року до початку розгляду справи фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2  було заявлено клопотання про зупинення, або відкладення, або припинення розгляду справи, у зв'язку з порушенням провадження господарським судом Автономної Республіки Крим справи №5002-3/4357-2011 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Маломаяцької сільської ради про визнання недійсним пункту договору оренди земельної ділянки та визнання його дісним в редакції позивача, спонукання до виконання певних дій.

Судовою колегією було частково задоволено клопотання скаржника та 26 жовтня 2011 року ухвалою апеляційної інстанції було продовжено строк розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2011 року у справі № 5002-19/2379-2011(2/21-29046), розгляд апеляційної справи відкладено на 21 листопада 2011 року.

04 листопада 2011 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви.

До початку розгляду справи 21 листопада 2011 року від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 через канцелярію суду надано клопотання про припинення провадження у справі.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що строк розгляду апеляційної скарги є обмеженим та відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а тому судова колегія вважає  можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

08 жовтня 2004 року рішенням Маломаяцької сільської ради 27 сесії 24 скликання №27-77 „Про дозвіл підготовки матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки громадянину ОСОБА_2” дозволено громадянину ОСОБА_2 підготовку матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки площею 0,2500 га. (а.с. 54 т. 1)

29 липня 2005 року рішенням 37 сесії 4 скликання Маломаяцької сільської ради № 37-32 „Про затвердження матеріалів попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки для розміщення спортивного комплексу з басейном” затверджено приватному підприємцю ОСОБА_2 матеріали попереднього узгодження місця розташування земельної ділянки для розміщення спортивного комплексу з басейном у с.Кипарисне площею 0,2500 га та дозволено приватному підприємцю ОСОБА_2 складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки для розміщення спортивного комплексу з басейном у с. Кипарисне.

21 жовтня 2005 року рішенням Маломаяцької сільської ради 39 сесії 4 скликання № 39-16 „Про передачу земельної ділянки в оренду” затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2 для розміщення спортивного комплексу з басейном в с. Кіпарисне Маломаяцької сільської ради, за рахунок земель Державного підприємства радгосп-завод „Таврида”. У зв’язку з погодженням Державного підприємства радгосп-завод „Таврида”, вилучено з земель Державного підприємства радгосп-завод „Таврида” земельну ділянку площею 0,2500 га, з них по угіддям –0,2500 га –землі тимчасової консервації / графа 17 форми 6 зем/, які знаходяться у нього у постійному користуванні, розташовану в с.Кіпарисне. Внесено зміни у державний акт на право постійного користування землею Державного підприємства радгосп-завод „Таврида”. У відповідності з проектом землеустрою по відведенню земельної ділянки, виконаного товариством з обмеженою відповідальністю „Земельний кадастр”, змінено категорію земель та визначено земельну ділянку у строці 7.3 / шифр 86 форми 6 –зем / „Землі рекреаційного призначення”; у тому числі по угіддям –0,2500 га –„Забудовані землі”, у тому числі „Землі, використовуємі для відпочинку та інші відкриті землі”, у тому числі „Кемпінгів, будинків відпочинку та проведення відпусток”, у тому числі „Землі рекреаційного призначення” / графи 34, 55, 57, 80 форми 6-зем/. Передано приватному підприємцю ОСОБА_2 в оренду строком на 49 років земельну ділянку кадастровий №0110391800:04:002:0051 в с.Кіпарисне, за рахунок земель Державного підприємства радгосп-завод „Таврида” площею 0,2500 га з земель радгоспів усіх систем радгосп –заводу „Таврида” / строка 1.2.1, шифр 10 форми 6-зем/; з видів земельних угідь –0,2500 га –„землі тимчасової консервації”/ графа 17 форми 6-зем/ для розміщення спортивного комплексу з басейном / код УКЦВЗ –1.7/. Присвоєно земельній ділянці наступна поштова адреса: с.Кіпарісне, вул.Карасановська, 15 (а.с.13 т.1).

13 січня 2006 року між Маломаякської сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_2  був укладений договір оренди землі, згідно до якого на підставі рішення 39 сесії 4-го скликання Маломаякської сільської ради №39-16 від 21 жовтня 2005 року. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель Державного підприємства радгосп-завод „Таврида” (землі тимчасової консервації), яка знаходиться АДРЕСА_3 (а.с.10-12 т.1).

Вказаний договір пройшов державну реєстрацію 25 січня 2006 року, про що реєстратором Алуштинського відділу Кримської регіональної філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” зроблений запис за №040500200029. (а.с. 72 т.1)

Відповідно до пункту 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка (кадастровий номер 0110391800:04:002:0051) площею 0,2500 га, з земель Державного підприємства радгосп-завод „Таврида” у тому числі по угіддям: землі тимчасової консервації –0,2500 га.

Відповідно до пункту 6 Договір оренди земельної ділянки укладено строком на 49 років. Договір набирає чинності після його державної реєстрації, в порядку встановленому діючим законодавством України. Після закінчення строку договору оренди, Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому випадку Орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про свій намір продовжити дію Договору.

25 січня 2006 року актом приймання-передачі, підписаного Маломаяцькою сільською радою та приватним підприємцєм ОСОБА_2 було передано земельну ділянку площею 0,2500 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.14 т.1).

26 березня 2007 року між Маломаяцькою сільською радою та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до Договору оренди землі б/н від 13 січня 2006 року, відповідно до умов якої, пункт 4 Договору оренди землі викладено у наступній редакцій: „Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 161725,00 грн.”. Пункт 7 Договору оренди землі викладено у наступній редакції: „Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі: - на рік 16172,50 грн.; - на місяць 1347,71 грн.” (а.с.87 т.1).

Згідно з пунктом 8 договору, нарахування орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Невиконання відповідачем вимоги договору оренди земельної ділянки щодо сплати за користування земельною ділянкою, стало підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, про стягнення пені, про розірвання договору оренди земельної ділянки та про зобов’язання відповідача повернути спірну земельну ділянку позивачу.

Проаналізувавши обставини даної справи, заслухавши представників сторін, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України  та статті 1 Закону України „Про оренду землі” №161 від 06 жовтня 1998 року (із змінами і доповненнями), право оренди земельної ділянки –це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із статтею 2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Частиною 2 статті 4 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Згідно з статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю -  це  платіж,  який  орендар  вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 6 Закону України „Про оренду землі” орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 7, 8, 9 договору оренди від 13 січня 2006 року, та додаткової угоди від 26 березня 2007 року, орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця наступного за останнім календарним днем звітного місяця з урахуванням індексу інфляції та складає: 1347,71 грн.  у 2008 році, 1596,03 грн. у 2009 році та 1690,20 грн. у 2010 році (а.с. 82-84, 86 т.1).

Відповідно до розрахунку наданого позивачем на момент пред’явлення позову та акту звірки, заборгованість по орендній платі за земельну ділянку у відповідача становить у сумі 23831,28 грн. (а.с. 15, а.с. 82-84, т.1)

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 11 договору оренди земельної ділянки від 13 січня 2006 року у разі не внесення орендної плати у строки, передбачені даним Договором, нараховується пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96 від 22 листопада 1996 року (із змінами і доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку суми боргу та суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача, судова колегія погоджується  з висновко суду першої інстанції в частині задоволення вимог стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 23831,28 грн. та пені у розмірі 420,23 грн.

Доводи скаржника про збільшену орендну плату не підтверджені належними доказами, вимога про звільнення від сплати орендної плати не може бути прийнята судовою колегією, тому що відповідне рішення сільською радою щодо зменшення орендної плати прийнято не було.

Також, судова колегія вважає необхідним звернути увагу, що 26 жовтня 2004 року складено акт № 525 вибору та обстеження земельної ділянки у натурі. (а.с.26 т.1). Пунктом 11 вказаного акту визначені особливості земельної ділянки: ділянка представляє собою заболочену місцевість у осінній –весняний період.

Крім того, відповідно до пункту 4.2 висновку № 525 Управління архітектури та місце будівництва Алуштинського міськвиконкому, затвердженого 26 жовтня 2004 року, про можливість закріплення земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2 ділянка представляє собою заболочену місцевість у осінній –весняний період.

Зазначені обставини були описані судом першої інстанції у оскаржуваному рішенні та спростовують доводи скаржника про погіршення стану земельної ділянки та введенням позивачем його в оману під час укладання договору оренди.

Пунктом 32 договору оренди земельної ділянки від 13 січня 2006 року передбачена можливість припинення дії договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання однією із сторін умов договору.

Відповідно статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується наявність систематичного прострочення внесення орендної плати протягом 2010 –2011 року відповідачем.

Статтею 525 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 3 статті 31 Закону України „Про оренду землі” №161 від 06 жовтня 1998 року (зі змінами та доповненнями) передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з пунктом “д” частини 1 статті 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Згідно з частиною 1 статті 34 Закону України „Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, висновок господарського суду про задоволення позову міської ради у частині розірвання договору оренди та поверненні земельної ділянки орендодавцю, судова колегія вважає обґрунтованими.

Клопотання скаржника про необхідність припинити провадження у даній справі, у зв’язку з визнанням недійсним рішення Маломаякської сільської ради №39-16  від 21 жовтня 2005 року „Про передачу земельної ділянки в оренду” у справі №5002-12/2421-2011 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 листопада 2011 року судова колегія вважає необґрунтованими у зв’язку з наступним.

Відповідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України,  господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Вимога про визнання недійсним договору оренди не була предметом розгляду суду першої інстанції у даній справі.

Крім того, судова колегія звертає увагу скаржника, що за змістом  частини 3 статті 207 Господарського кодексу України момент недійсності правочину визначається таким чином, що у разі якщо за змістом зобов’язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов’язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє, тобто договір оренди може бути визнаний недійсним лише на майбутнє.

Таким чином, скаржником не наведено підстав за якими рішення господарського суду підлягає скасуванню, провадження у справі припиненню.

Інші доводи скаржника, також, не знайшли свого обґрунтування та не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.                    

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2011 року у справі № 5002-19/2379-2011(2/21-29046) залишити без змін.

Головуючий суддя                              < Підпис >                    О.Л. Котлярова

Судді                                                            < Підпис >                    І.В. Антонова

                                                            < Підпис >                    О.А.Латинін