ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2011 р.Справа № 26/17-3196-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: О.Т. Лавренюк
суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої
при секретарі судового засідання: Будний О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 28.07.2011 р.
ОСОБА_2 довіреність б/н від 28.11.2011 р.
від відповідача: не з’явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Компанії "Інбуд" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
на рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2011 р.
по справі № 26/17-3196-2011
за позовом Приватного підприємства "МайстерПрофіБуд"
до Компанії "Інбуд" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 285777,38 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 17.11.2011 р., розгляд справи відкладався до 01.12.2011 р.
В судовому засіданні, яке відбулося 01.12.2011 р., оголошено перерву до 13.12.2011 р.
В судовому засіданні 13.12.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
В С Т А Н О В И В:
11.08.2011 року ПП "МайстерПрофіБуд" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Компанії "Інбуд" у вигляді ТОВ про стягнення 285777,38 грн., що складається із: 270830,40 грн. –основного боргу, 9782,39 грн. - штрафних санкцій, 3249,96 грн. - інфляційних втрат, 1914,63 грн. –3% річних, а також стягнення судових витрат внаслідок невиконання зобов'язання по оплаті робіт за договором підряду №07/01 від 01.06.2008 р.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі № 26/17-3196-2011 (суддя Никифорчук М.І.) позовні вимоги ПП "МайстерПрофіБуд" до Компанії "Інбуд" у вигляді ТОВ про стягнення 285777,38 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість, що складається з основного боргу у сумі 270830,40 грн.,штрафної санкції - суми пені за договором підряду у розмірі 9782,39 грн., інфляційного збільшення у розмірі 3249,96 грн., 3% річних у розмірі 1914,63 грн., державного мита у розмірі 2857,77 грн. та витрат на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн..
Рішення суду обгрунтовано тим, що позивач на підставі договору підряду, укладеного між сторонами 01.07.2008 року, виконав передбачені договором роботи, що підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-2 за серпень 2008 року та актом виконаних робіт за серпень 2008 року, а відповідач за виконані роботи не розрахувався.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Компанія "Інбуд" у вигляді ТОВ, 14.11.2011 р. Відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, відповідно до якого просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі № 26/17-3196-2011, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ПП "МайстерПрофіБуд" відмовити повністю. Скаржник вважає, що рішення першої інстанції винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, вказуючи, що суд першої інстанції не звернув увагу на приписи ст. ст.843, 844, 846 ЦК України, не надав оцінки п.п.1.2, 1.3, 5.1, 7.4 Договору, на який посилається Позивач, як на підставу своїх вимог.
Крім того, скаржник стверджує, що ПП "МайстерПрофіБуд" взагалі не здійснювало виконання робіт відповідно до умов договору підряду №07/01 від 01.06.2008 р., а акти виконаних робіт наявні в матеріалах справи підписані невідомою особою.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду, як законне та обґрунтоване, залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.12.2011 р. підтримав доводи апеляційної скарги та доповнення до апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати, в задоволені позову відмовити.
Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 01.12.2011 р було оголошено перерву до 13.12.2011 р., про що сторони повідомлені належним чином, однак в судове засідання 13.12.2011 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по справі, судова колегія ухвалила закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.
Клопотання відповідача, надане через канцелярію Одеського апеляційного суду 06.12.2011 року про залучення до справи додаткових документів: довідки від 06.12.2011 р., копій податкових декларацій за серпень 2008 року, листа від 06.12. 2011 р. за № 105 судовою колегією відхилено, як необґрунтоване.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Компанії "Інбуд" у вигляді ТОВ, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.06.2008 р. між ПП "МайстерПрофіБуд" та Компанією "Інбуд" у вигляді ТОВ було укладено договір підряду №07/01 (Договір) на виконання теплоізоляційних робіт на території Херсонського нафтопереробного заводу, відповідно до умов якого, Замовник (Відповідач) поручає, а Підрядник (Позивач) бере на себе зобов'язання на виконання теплоізоляційних робіт на території Херсонського нафтопереробного заводу (п.п. 1.1. Договору).
Відповідно до умов Договору, п.п.7.2 та 7.4, Відповідач взяв на себе зобов"язання по здійсненню оплати робіт, послуг та витрат Позивача протягом 14 банківських днів з дати виставленого Позивачем рахунку з додаванням акту виконаних робіт.
Свої зобов'язання за договором Позивач виконав у повному обсязі, що підтверджено актом виконаних робіт за серпень 2008 року форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін, однак Відповідач за виконані в серпні 2008 року роботи на суму 270830, 40 грн. не розрахувався.
08.07.2011 року Позивач направив Відповідачу претензію про стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних, на яку Відповідач не відповів, що зумовило звернення Позивач до суду з позовом про стягнення боргу, пені, 3% річних та інфляційних.
Звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ "Інбуд" вказав, що між сторонами дійсно було укладено договір підряду № 07/01 у відповідності до п. 1.2 якого встановлено, що строки виконання робіт, ціна, конкретні види та обсяги робіт повинні бути визначені додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору, а п. 1.3 встановлено, що Субпідрядник виконує доручені роботи у відповідності до наданої генпідрядником проектно-кошторисної документації.
Вказані пункти перекликаються з приписами ст. 843, 844, 846 ЦК України, однак Позивач в порушення вказаних норм матеріального та процесуального права не надав суду доказів виконання зі свого боку договору підряду № 07/01. Посилання позивача на акт виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт безпідставне, оскільки виконання робіт, вказаних в акті, було неможливим без укладення додаткових угод про суттєві умови договору, погодження та надання інших документів та, крім того, позивач не мав права на власний розсуд приступати до виконання робіт за договором.
На підставі викладеного, Відповідач вважає, що в дійсності Позивач не виконував роботи за вказаним договором підряду, а надані акти виконаних робіт не можуть бути підставою виникнення зобов'язань щодо оплати за вказаним договором підряду.
Аналізуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір підряду.
Пунктом 1 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Статтею 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Аналогічні положення містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 Позивач виконав підрядні роботи в серпні 2008 року на суму 270830,40 грн. на підставі договору № 07/01 від 01.07.2008 року.
Вказана довідка форми КБ-3 підписана представниками сторін та скріплена печатками сторін.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт форми № КБ-2в прийому виконаних робіт за серпень 2008 року, підписаний представниками сторін, який підтверджує виконання Позивачем підрядних робіт на підставі договору № 07/01, укладеного між сторонами 01.07.2008 року.
Таким чином, матеріалами справи доведено, що Позивач в серпні 2008 року виконував роботи на підставі договору № 07/01, укладеного між сторонами 01.07.2008 р. і тому Відповідач повинен відповідно до п.п. 7.2, 7.4 Договору сплатити Позивачу вартість виконаних в серпні 2008 року робіт.
Статтею 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Посилання відповідача на те, що на акті форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних робіт) печатка відповідача проставлена помилково, акти форми КБ-3 та КБ-2в підписані невідомою особою судовою колегією до уваги не приймається, оскільки вони є безпідставними та не підтвердженими будь-якими належними доказами.
Посилання Відповідача на те, що суд першої інстанції не надав оцінку п.п. 1.2, 1.3, 1.5 Договору, які перекликаються з приписами ст.ст. 843, 844, 846 ЦК України судовою колегією до уваги також не приймаються, оскільки для вирішення спору по суті необхідно було з'ясувати чи виник у Відповідача обов'язок оплатити виконані Позивачем роботи і чи підтверджено виконання робіт належними доказами.
Як вказано вище, Відповідачем підписані без зауважень акти форми КБ-3, КБ-2в, тобто факт виконання робіт, передбачених умовами Договору № 07/01, відповідачем не заперечувався і претензій щодо строків виконання робіт, якості виконаних робі, вартості виконаних робіт у відповідача не виникало.
Посилання скаржника на відсутність в матеріалах справи актів прихованих робіт, журналу виконання робіт, дозвільної документації на працівників, графіків виконання робіт, кошторисної документації, відсутність доказів приймання –передачі будівельних матеріалів також не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки це не стосується предмету спору і не спростовує факт виконання Позивачем робіт в серпні 2008 року на підставі договору № 07/01, укладеного між сторонами та обов'язок Відповідача розрахуватися за виконанні роботи.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.1. Договору передбачена відповідальність відповідача за прострочення платежів у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день затримки платежів.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та розрахунків, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, за яким задоволено позовну вимогу про стягнення пені в розмірі 9782,39 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Дослідивши розрахунки інфляційних втрат 3% річних, здійснені ПП "МайстерПрофіБуд", апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарським судом цілком вірно задоволено позовну вимогу про стягнення інфляційних у сумі 3249,96 грн., 3% річних у сумі 1914,63 грн.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі № 26/17-3196-2011, як прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права - без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101 –103 , 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2011 р. по справі № 26/17-3196-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Компанії "Інбуд" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя О.Т. Лавренюк
Суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Т.Я. Гладишева