ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р.Справа № 5016/2022/2011(3/134)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сидоренко М.В.

суддів Будішевської Л.О., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Войт К.В.   

за участю представників сторін

від прокурора –Коломійчук І.О. - посвідчення

від позивача –ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача –ОСОБА_2 за довіреністю

від ІІІ особи –не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 01.09.2011 р.

у справі № 5016/2022/2011(3/134)   

за позовом державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Порт-Сервіс"

ІІІ особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Український правовий альянс”

про стягнення суми боргу в розмірі 21 248 424,66 грн.

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням господарського суду від 01.09.2011 р. (Смородінова О.Г.) позов державного підприємства "Одеський морський торгівельний порт" (далі - ДП "ОМТП", Позивач, Порт) задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Порт-Сервіс”  (далі –ТОВ „Порт-Сервіс”, ТОВ, Відповідач, Скаржник) суму боргу в розмірі 21000000 грн., 25500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу так як суд дійшов висновку, що відповідач не надав доказів належного виконання взятих на себе зобов’язань за договором про відступлення права вимоги.  

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ „Порт-Сервіс” звернулось з апеляційною скаргою, в якій, з врахуванням уточнень до неї, просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове, відмовивши ДП "ОМТП" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги Скаржник обґрунтовує тим, що вказане рішення прийнято з неповним з’ясуванням обставин справи. Зокрема, ТОВ зазначає, що момент виникнення у Порту права вимоги, а у нього - обов’язку щодо сплати грошових коштів,  по укладеному між Позивачем та ним спірному договору про відступлення права вимоги № КД-14250 від 04.12.2009 р., безпосередньо пов’язане із активуванням договору № 682-о від 30.09.2009 р., укладеного між ТОВ „Порт-Сервіс” та ДП „Іллічівський морський торгівельний порт”; договір № 682-о рішенням господарського суду Одеської області від 17.09.2010 р. залишеним в силі постановою Верховного Суду України від 24.10.11 р. визнаний недійсним на підставі чого Скаржник вважає, що підстав для задоволення вимог Позивача не має.

У відзиві на уточнення до апеляційної скарги та доповнені до нього Позивач зазначає, що, на його думку, місцевим господарським судом оскаржуване рішення було прийнято обґрунтовано при з’ясуванні та доведенні всіх обставин, що мають значення справи. Зокрема, Порт вказує, що Сторонами на вимогу п. 6.2 договору № КД-14250 підписано графік платежів (Додаток № 1 до договору). Крім цього Позивач звертає увагу, що договір № КД-14250 не містить прямого посилання саме на договір №  682-о як на договір, якій має бути активований. Також Порт звертає увагу, що Відповідач під час листування свою заборгованість визнав, на підставі чого просить оскаржуване рішення залишити без змін та відмовити Відповідачу у задоволенні його апеляційної скарги.

Апеляційною інстанцією до розгляду справи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Український правовий альянс” в якості ІІІ особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судове засідання надійшла заява ТОВ „Український правовий альянс”,  в якій третя особа повідомляє про підтримку нею вимог ТОВ „Порт-Сервіс” та просить розглянути справу за її відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваним рішенням господарського суду позов ДП "ОМТП" до ТОВ „Порт-Сервіс” задоволено частково  з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що вказане рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з’ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, а, відтак, згідно до приписів ч. 1 ст. 104 ГПК України, підлягає скасуванню зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між Позивачем та Відповідачем 04.12.2009 р. укладений договір про відступлення права вимоги № КД-14250 (далі –Договір). Згідно п. 2.2 Договору ТОВ „Порт-Сервіс” зобов’язалось перерахувати на користь Порту вказану у п. 2.1 грошову суму в порядку та строки вказані в Додатку № 1 до Договору. Відповідно до п. 3.2 з моменту набрання чинності Договором, незалежно від виконання Боржником його обов’язків перед ТОВ „Порт-Сервіс (Новий кредитор), у ДП „ОМТП” (Первісний кредитор) виникає право вимоги до Нового кредитора щодо виконання п. 2.2 Договору, а Новий кредитор зобов’язаний виконати на користь Первісного кредитора зобов’язання передбачені Додатком № 1 цього Договору.

Між тим, умовами п. 6.2 Договору сторони встановили, що право вимоги, вказане в п. 3.2, виникає у Первісного кредитора лише після підписання Додатку № 1 до цього договору та активування договору на добудову буксиру „Гермес” пр. 1510 з особою, яка його безпосередньо експлуатуватиме.

Розглядаючи даний спір, господарський суд вказаній вище другій визначеній сторонами умові Договору, яка матеріалами справи не доведена взагалі, ніякої уваги не надав, що й стало підставою для його неправильного висновку по суті спору.   

В судовому засіданні апеляційної інстанції Відповідач неодноразово зазначав, що визначена в п. 6.2 Договору умова щодо активування договору на добудову буксиру „Гермес” пр. 1510 з особою, яка його безпосередньо експлуатуватиме стосується саме договору № 682-о від 30.09.2009 р., який був укладений між ним та ДП „Іллічівський морський торгівельний порт”. Однак, рішенням господарського суду Одеської області від 17.09.2010 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду від 11 травня 2011 р., договір № 682-о визнаний недійсним. Отже, на думку ТОВ активування договору на добудову не відбулось. Зазначена обставина, як зазначає Відповідач, свідчить про відсутність настання у Порту права вимагати від нього, а, відповідно, у ТОВ обов’язку виконувати умови п. п. 2.1 і 2.2, 3.2 Договору.  

Позивач в судових засіданнях апеляційної інстанції неодноразово звертав увагу на те, що Договір не містить прямого посилання саме на договір №  682-о як на договір, якій має бути активований, а тому наведені вище посилання ТОВ вважає такими, що не заслуговують на увагу.

На підставі вищезазначеного, у зв’язку зі спором між сторонами щодо договору, який згідно умов п. 6.2 підлягав активуванню, а також приймаючи до уваги положення ст. 33, 34 ГПК України щодо покладення саме на сторони доведення належними і допустимими доказами тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, ухвалою від 06.12.2011 р. колегія суддів зобов’язала Позивача надати докази виконання активування договору на добудову буксиру „Гермес” пр. 1510 з особою, яка його безпосередньо експлуатуватиме,  згідно умов п. 6.2 Договору № КД-14250 від 14.12.2009 р. При цьому, судова колегія враховувала, що саме Порт, звертаючись з даним позовом, повинний довести, в тому числі, й вказану обставину як підставу своїх вимог щодо стягнення з ТОВ грошових коштів.

Між тим, Позивач витребуваних вказаною вище ухвалою апеляційної інстанції доказів не надав, посилаючись на відсутність у Порту обов’язку слідкувати за господарською діяльністю ТОВ „Порт-Сервіс”.

З огляду на те, що, згідно до положень п. 6.2 договору № КД-14250 від 14.12.2009 р., укладеного сторонами, підставою для виникнення у Порту права вимагати, а у ТОВ обов’язку щодо сплати Позивачу грошових коштів вони (сторони Договору –ТОВ і Порт) визначили одночасну наявність саме двох обставин: 1) підписання Додатку № 1 із визначенням графіку платежу та умов його виконання; 2) активування договору на добудову буксиру „Гермес” пр. 1510 з особою, яка його безпосередньо експлуатуватиме, судова колегія вважає витребувані зазначеною вище ухвалою у Позивача докази такими, які безпосередньо необхідні для вирішення спору по суті. Зважаючи на ненадання Позивачем, без зазначення поважності причин, вказаних доказів, судова колегія приходить до висновку про залишення, відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, позову Порту без розгляду.

Відтак, апеляційна скарга підлягаю задоволенню частково.

Судові витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105, п. 5 ст. 81 ГПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 01.09.2011р. скасувати.

Позов залишити без розгляду.

Головуючий суддя                                                                                Сидоренко М.В.

Суддя                                                                                                      Будішевська Л.О..

Суддя                                                                                                      Мишкіна М.А.  

Постанова підписана  14.12.2011 р.