КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011                                                                                           № 11/195-09-5670-32/105

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Авдеєва  П.В.

суддів:             

за участю представників:

від ПП „Берег”: представник не з’явився,     

від Міністерства оборони України: ОСОБА_1., ОСОБА_2. – представники за довіреностями,  

від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області: представник не з’явився,     

від Концерну „Військторгсервіс”: ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. – представники за довіреностями,  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Берег”

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2011 р.

у справі №11/195-09-5670-32/105 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Приватного підприємства „Берег”  

до 1.Міністерства оборони України, 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, 3. Концерну „Військторгсервіс”  

про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні нерухомого майна

та за зустрічним позовом Концерну „Військторгсервіс”    

до Приватного підприємства „Берег”  

треті особи без самостійних вимог на стороні позивача за зустрічним позовом:

1. Міністерства оборони України, 2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

про усунення перешкод в користуванні нерухомого майна,     

                                                  В С Т А Н О В И В :

      В листопаді 2010 року ПП „Берег” звернулось з позовом про визнання права власності на 731/1000 частин нежитлової двохповерхової будівлі з гаражем, загальною площею 604,7 м2, яка розташована за адресою м.Одеса, вул..Успенська, 4а та про зобов’язання Концерну „Військторгсервіс” усунути перешкоди у користуванні ПП „Берег” 731/1000 частин нежитлової двохповерхової будівлі з гаражем, загальною площею 604,7 м2, яка розташована за адресою м.Одеса,вул..Успенська, 4а.     

      У процесі розгляду даної справи ПП „Берег” неодноразово уточнювались позовні вимоги з останніх вбачається, що останній просив визнати за ним право власності на частку у розмірі 10,2% нежитлової двохповерхової будівлі з гаражем, загальною площею 605,6 м2, яка розташована за адресою м. Одеса, вулиця Успенська, 4а; зобов'язати Концерн “Військторгсервіс” не перешкоджати у користуванні йому нежитловою двохповерховою будівлею з гаражем, загальною площею 604,7 м2, яка розташована за адресою м. Одеса, вулиця Успенська, 4а.

       Заперечуючи проти первісного позову, Концерн „Військторгсервіс” заявив зустрічний позов про усунення перешкод у здійсненні ним права господарського відання: володіння, користування і розпорядження майном шляхом виселення ПП “Берег” з нежитлової двоповерхової будівлі з гаражем, що складається з приміщень, загальною площею 604,7 м2, розташованої на огородженій ділянці за адресою: м. Одеса, вул.. Успенська, 4а.

       В процесі розгляду даної справи Концерн "Військторгсервіс" також просив визнати Договір від 01.05.2006 №01/05 оренди нерухомого військового майна площею 86,92 м2,  розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а, недійсним повністю.

        Міністерством оборони України було подано письмові пояснення від 06.06.2011р. №924/10 та Додаткові письмові пояснення від 11.07.2011р. №1089/10, відповідно до яких останнє підтримувало зустрічний позов про визнання, в порядку п.1 ч.1 ст.83 ГПК України, договору від 01.05.2006р. №01/05 оренди нерухомого військового майна площею 86,92 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,4а, недійсним повністю та задовольнити вимоги про усунення перешкоди у здійсненні Концерном “Військторгсервіс” права господарського відання. У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “Берег” просило відмовити повністю.

        Дана справа неодноразово розглядалась судовими інстанціями.

        При новому розгляді справи рішенням Господарського суду м.Києва від 04.08.2011р. у справі №11/195-09-5670-32/105 задоволено вимоги Концерну "Військторгсервіс" у повному обсязі.

       В задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “Берег” по первісному позову відмовлено повністю.

       Не погоджуючись з рішенням суду, ПП „Берег” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП „Берег” у повному обсязі, а в зустрічному позові Концерну "Військторгсервіс" - відмовити, посилаючись на неповне з’ясування обставин місцевим господарським судом, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.         

    В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції визнаючи Договір №01/05 від 01.05.2006р. недійсним не застосував ст.216 Цивільного кодексу України та не зобов’язав Концерн "Військторгсервіс" повернути кошти надані на виконання зазначеного Договору.

   Міністерство оборони України надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

      31.10.2011р. від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області надійшло клопотання, в якому просить розгляд даної справи здійснювати з урахуванням наданих пояснень без його участі.

       Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, ПП „Берег” наданим йому процесуальним правом не скористалося та в судове засідання не з’явилося, своїх повноважних представників не направило, про причини своєї неявки суд не повідомило.

        Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

       Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає за можливе розглянути подану скаргу за відсутності представника ПП „Берег”.

       Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив вимоги Концерну "Військторгсервіс" у повному обсязі та відмовив в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства “Берег”, виходячи з наступного.

      Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2006р. між ПП „Берег”та ДП МОУ "Одеське управління начальника робіт" (балансоутримувач на час укладання договору) був укладений Договір оренди 86,92 м2 нежитлової будівлі, розташованої у місті Одесі по вул. Успенська, 4 а, загальною площею будівлі 604,7 м2.

       Власником орендованого майна є Держава в особі Міністерства оборони України на підставі свідоцтва про право власності від 09.07.2008 р.  Балансоутримувачем на час вирішення спору є Концерн "Військторгсервіс".

      Згідно із п.1.1 Договору оренди №01/05 від 01.05.2006 р., укладеного між ПП “Берег” та ДП Міністерства оборони України “Одеське управління начальника робіт”, остаточним правонаступником якого на сьогодні являється Концерн “Військторгсервіс”, останній зобов'язується передати позивачу за первісним позовом у строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення будівлі за генеральним планом №3, загальною площею 86,92 м2, розташоване за адресою: м. Одеси, вул. Успенська, 4а, військове містечко №118, у тому числі офісні приміщення загальною площею 86,92 м2, вартість яких визначена згідно з експертною оцінкою станом на 10.10.2002 року і становить 121861,84 грн.

        За твердженням позивача, на момент укладення договору оренди №01/05 від 01.05.2006 р. об'єкт оренди, а саме військова нежитлова двоповерхова будівля з гаражем, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а, знаходилася в стані непридатному для використання за своїм цільовим призначенням. Також отримане в оренду приміщення загальною площею 86,92 м2, яке являлося об'єктом оренди за вказаним договором №01/05 від 01.05.2006 р., було зовсім не придатне для використання за договірним призначенням - офісне приміщення.

         Позивач стверджує, що у зв'язку з неналежним станом будівлі в цілому, орендоване приміщення, площею 86,92 м2, не могло використовуватися за її цільовим призначенням. ПП "Берег" з дозволу Орендодавця здійснило капітальний ремонт, переоснащення та поліпшення будівлі, загальною площею 604,7 м2. Позивач вважає таким дозволом  дефектний акт, за яким був складений перелік робіт по ремонту та узгоджений з орендарем.

         Крім того, позивач зазначив, що на підставі договору № 01/05 від 03.05.2006 р., укладеному між ПП "Берег" та ТОВ "Холдинг-Буд ЛТД", останній здійснив ремонт двоповерхової будівлі на загальну суму 498994,80 грн., а ПП "Берег" повністю сплатило зазначену суму, що підтверджується аудиторським висновком від 30.03.2009р. У результаті проведених поліпшень об'єкт оренди кардинально змінено як за функціональними (зараз це приміщення може використовуватися як офіс, а також для проведення конференцій та семінарів) так і за якісними ознаками, що свідчить про створення нової речі.

        Посилаючись на статті 332, 355, ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України  та ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позивач  вважає, що проведені ним за згодою орендодавця поліпшення, перероблення нежитлової будівлі, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 4 а, привело до створення нової речі, що є підставою для набуття ПП "Берег" права власності на частину зазначеної нежитлової будівлі, в частині проведених витрат.

        Також, позивач стверджує, що проведення ПП “Берег” за згодою орендодавця поліпшення, перероблення нежитлової будівлі загальною площею 604,7 м2, яка розташована за адресою м. Одеса, вул. Успенська, 4а, привело до створення нової речі, що є підставою для набуття ПП “Берег” права власності на частину зазначеної нежитлової будівлі, яка відповідає вартості його витрат.

        За твердженням позивача, частка ПП “Берег” у праві власності на нежитлове приміщення виходячи з результатів проведеної судової експертизи становить 10,2% нежитлової двохповерхової будівлі з гаражем, загальною площею 605,6 м2, яка розташована за адресою м. Одеса, вулиця Успенська, 4а.

         Позивач вважає, що оскільки ПП “Берег” у свій час отримало дозвіл на проведення ремонту, внаслідок чого фактично була створена нова нерухома річ, у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

          Відповідач (Концерн "Військторгсервіс") проти позовних вимог заперечує, у відзиві на позов зазначає, що Договір оренди № 01/05 від 01.05.2006 р. нерухомого військового майна, розташованого в Одеському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4 а, є нікчемним, оскільки з моменту його укладення не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлювались ним і зазначалось у п. 1.2. Договору, а саме: "Майно передається в оренду з метою використання під офіс".

Відповідач вважає, що договір оренди частини нерухомого військового майна розташованого в Одеському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а, який укладався між ПП "Берег" та ДП Міністерства оборони України "Одеське управління начальника робіт", має ознаки удаваного правочину вчиненого для приховування іншого правочину - договору будівельного підряду на проведення капітального ремонту всієї адміністративної будівлі.

З урахуванням зазначеного відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Також, відповідач просить суд усунути перешкоди у здійсненні Концерном "Військторгсервіс" права господарського віддання: володіння, користування і розпорядження майном шляхом виселення Приватного підприємства "Берег" з нежитлової двоповерхової будівлі з гаражем, що складається з приміщень, загальною площею 604,7 м2, розташованої на огородженій ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а, яка відповідно до Свідоцтва про право власності від 09.07.2008 р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, належить Державі, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності та знаходиться у господарському віданні Концерну "Військторгсервіс".

В запереченнях від 02.08.2010р. відповідач також просить визнати Договір від  01.05.2006р. №01/05 оренди нерухомого військового майна площею 86,92 м2,  розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а, недійсним повністю.

Згідно із ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 цього Кодексу, а ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих,  що пов’язані з його недійсністю (ст.216 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що текст Договору оренди не відповідає істотним умовам типового договору, затвердженого наказом ФДМ України від 23.08.2000р. №1774, оскільки суперечить вимогам ч.4 ст.179 Господарського кодексу України, яка визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови, а також ч.2 ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, яка визначає, що укладений сторонами договір в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна затверджує Фонд державного майна України.

В обґрунтування своїх вимог ПП “Берег” посилається на укладений між ним та ДП Міністерства оборони України “Одеське управління начальника робіт”(ДП МОУ “Одеське УНР”) Договір від  01.05.2006 №01/05 оренди нерухомого військового майна площею 86,92 м2,  розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а.

 Чинність вказаного Договору визначено сторонами у строк до 20.08.2006.

Відповідно до ст.9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляю заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцю зазначеному у статті 5 цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у прощ приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реестра: заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майне Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки п умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.

Перелік документів, які подаються орендарем орендодавцеві для укладання договору оренди майна, що належить до державної власності, затверджено наказом ФДМ України від 14.11.2005 № 2975.

Положення наведених норм законодавства України свідчать про встановлений порядок, згідно з яким для укладення договору оренди державного майна необхідно (обов'язковою) умовою є попереднє направлення орендодавцеві заяви на оренду, проект договору оренди (який повинен відповідати типовому договору, затвердженому ФДМ України та інших документів згідно з переліком, визначеним ФДМ України, а також подальше направлення орендодавцем копій вказаних матеріалів органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, з метою отримання від нього висновків щодо умови договору оренди.

Проте, ПП “Берег” не наводить жодних посилань на наявність доказів про те, що при укладенні Договору оренди від 01.05.2006 №01/05 його сторонами – Державним підприємством МОУ “Одеське УНР” та ПП “Берег”, було додержано вимоги статті 9 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в частині направлення на адресу ДП МОУ “Одеське УНР” належного переліку матеріалів (заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна Україні та способу такого направлення, а також погодження вказаним державним підприємство умов Договору оренди від 01.05.2006 №01/05 з органом, уповноваженим управляти державним майном - Міністерством оборони України, що потягло за собою фактичні позбавлення цього відповідального органу обов'язку здійснення покладених на нього функцій.

Перелік №2975 містить обов'язкове додання до матеріалів, що подаються потенційним орендарем орендодавцеві, акту оцінки державного майна, яке планується отримати потенційним орендарем в оренду.

Але, сам Договір оренди від 01.05.2006 №01/05, та інші доводи позивача, не містять посилання на дані про проведення оцінки орендованого майна, а також узгодження також акту оцінки з Регіональним відділенням ФДМ України по Одеській області.

Крім того, колегією суддів не приймаються посилання позивача на дефектний акт, складений ПП “Берег” та ДП МО “Одеське УНР” від 04.05.2006, у якому вказані суб'єкти, без посилання на укладений сторонами договір оренди від 01.05.2006, оскільки згідно акту інвентаризації від 05.05.2006 (на наступний день після складання та підписання дефектного акту) всі приміщення площею 86,92 м2 по вул. Успенська, 4а в м. Одесі, які підлягали передачі в оренду, перебували у задовільному стані.

В обґрунтування своїх вимог ПП “Берег” посилається на акт аудиту, де визначено, що ремонтні роботи проводились на двох поверхах, у приміщеннях  двоповерхової будівлі загальною площею 604,7 м2, яка розташована за адресою: Одеса, вулиця Успенська, 4а.

Жодних роз'яснень причин того: чому ПП “Берег” орендує площу 86,92 м2, а ремонтує двоповерхову будівлі загальною площею 604,7 м2, а також чому ремонтні  роботи проводяться (здійснюються) у вересні 2006 року, тобто навіть після, закінчення строку дії Договору оренди від 01.05.2006, яким визначено 20.08.2006, ПП “Берег” не наводить.

            З викладеного випливає, що роботи по ремонту проводились на майні площею 604,7 м2, а не 86,92 м2; ремонтні роботи проводились навіть після спливу строку дії Договору від 01.05.2006; позивачем не було отримано дозвіл на поліпшення майна у РВ ФДМУ і укладення договору оренди.

Таким чином, відсутність в матеріалах справи належних доказів того, що Договір оренди від 01.05.2006р. №01/05 був спрямований на настання наслідків, на які був направлений, а також доказів дотримання встановленого актами законодавства України порядку укладання такого виду договору, дає всі підстави дійти до висновку про недійсність укладеного між ДП МОУ “Одеське УНР” та ПП “Берег” Договору оренди від 01.05.2006р. №01/05.

Стосовно первісних позовних вимог про визнання права власності на нерухоме майно, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 332 Цивільного кодексу України передбачені правові підстави набуття права власності на перероблену річ. Переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Відповідно до ч.4 ст.778 Цивільного кодексу України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992  р. орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

З урахуванням вищезазначеного, орендар набуває право власності на здійснені ним поліпшення тільки в у випадку наявності таких умов: поліпшення орендованого майна були здійснені за згодою орендодавця; в результаті поліпшення має бути створена нова річ; в договорі оренди повинно бути прямо зазначено, що орендар набуває право власності на здійснені ним поліпшення.

У відповідності до ч.2 ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснення за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Отже, нежитлова двоповерхова будівля з гаражем площею 605,6 м2, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а, з усіма невід'ємними поліпшеннями, які були зроблені без погодження з регіональним відділенням, є державною власністю.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що позивачем не була створена нова річ; не надано належних доказів отримання дозволу орендодавця на здійснення капітального ремонту.

Також, відповідно до п.10.5 Договору оренди № 01/05 від 01.05.2006 р. у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можливо відокремити від орендованого майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлені поліпшення - власністю орендодавця.

Пунктом 10.5 Договору оренди від 28.08.2006 р. закріплено, що у разі припинення, розірвання договору оренди, поліпшення об'єкту оренди, здійснення орендарем за рахунок власних коштів без дозволу орендодавця та балансоутримувача, які неможливо відокремити від об'єкту оренди без заподіяння йому шкоди, є державною власністю.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що уточнені позовні вимоги ПП "Берег" про визнання за ним права власності на частку у розмірі 10,2% нежитлової двохповерхової будівлі з гаражем, загальною площею 605,6 м2, яка розташована за адресою м. Одеса, вулиця Успенська, 4а. та зобов'язання  Концерну "Військторгсервіс" усунути перешкоди у користуванні нежитловою двохповерховою будівлею з гаражем, загальною площею 604,7 м2, яка розташована за адресою м. Одеса, вулиця Успенська, 4а, шляхом виселення Концерну "Військторгсервіс" задоволенню не підлягають, як необґрунтовані, незаконні та недоведені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог зустрічного позову про усунення перешкоди у здійсненні Концерном "Військторгсервіс" права господарського віддання: володіння, користування і розпорядження майном шляхом виселення Приватного підприємства "Берег" з нежитлової двоповерхової будівлі з гаражем, що складається з приміщень, загальною площею 604,7 м2, розташованої на огородженій ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а, яка відповідно до Свідоцтва про право власності від 09.07.2008 р., виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, належить Державі, в особі Міністерства оборони України, на праві державної власності та знаходиться у господарському віданні Концерну "Військторгсервіс", з наступних підстав.

           Згідно із п.1 та п.3 ст.136 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, яке є речовим правом суб'єкта підприємництва: володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

         Відповідно до ст. 74 Господарського кодексу України майно державного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

       До державного майна у сфері господарювання, належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств (ст.141 ГК України).

       Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; відшкодування збитків; іншими способами, передбаченими законом.

         Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

    Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.       

         Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

       Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом першої інстанції обставини, сторонами не надано.

      Доводи, наведені ПП „Берег” в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

      Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції  відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

     Судом першої інстанції дотримані вимоги ст.49 ГПК України.

     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Берег” на рішення Господарського суду м. Києва  від 04.08.2011 року  залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 04.08.2011 року у справі №11/195-09-5670-32/105 залишити без змін.

3.          Матеріали справи  №11/195-09-5670-32/105 повернути до Господарського суду  м.Києва.

          Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

01.11.11 (відправлено)