донецький апеляційний господарський суд
08.12.2011
Постанова
Іменем України
06.12.2011 р. справа №6/148/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівБойченка К.І., Діброви Г.І.
від позивача:ОСОБА_1. –за довіреністю №85-139юр від 11.05.2011р.
від відповідача:ОСОБА_2. –за довіреністю №18 від 02.12.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «АрселорМітталКривий Ріг», м. Кривий Ріг
на рішення господарського суду Луганської області
від19.10.2011 року
у справі№6/148/2011 (суддя Василенко Т.А. )
за позовомПублічного акціонерного товариства «АрселорМітталКривий Ріг», м. Кривий Ріг
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Промсоюз», м. Алчевськ Луганської області
простягнення штрафу в розмірі 11 070грн.
ВСТАНОВИВ:
У 2011 році Публічне акціонерне товариство «АрселорМітталКривий Ріг», м. Кривий Ріг звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Промсоюз», м. Алчевськ Луганської області про стягнення штрафу в розмірі 11 070грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.10.11р. у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «АрселорМітталКривий Ріг», м. Кривий Ріг було відмовлено. Рішення обгрунтоване відсутністю правових підстав для стягнення штрафу в зв»язку зі здійсненням відповідачем заміни товару неналежної якості.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «АрселорМітталКривий Ріг», м. Кривий Ріг з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 19.10.11р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, скаржник посилається на той факт, що достатньою умовою для застосування штрафу, встановленого п. 8.4 контракту є доведеність факту поставки неякісної продукції, а заміна її на продукцію належної якості не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Промсоюз», м. Алчевськ Луганської області надав відзив та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.02.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг»( в подальшому найменування замінено на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг») та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Промсоюз»був укладений контракт №4600020365/819 ( далі по тексту –контракт), відповідно до умов п. 1.1 якого продавець зобов»язувався поставити і передати у власність покупця товар, у номенклатурі і кількості згідно з специфікацією №1, а покупець прийняти продукцію і оплатити її на умовах даного контракту.
Згідно п. 5.1 контракту, якість продукції, яка є предметом даного контракту повинна відповідати державним стандартам та ТУ, прийнятим для даного виду продукції, наведеним у специфікації №1 і підтверджуватися сертифікатами якості заводів –виробників.
Контракт набирає чинність з 16.02.2011р. і діє до 31.12.2011р. або до належного виконання сторонами своїх зобов»язань по даному контракту, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше ( п. 11.1 Контракту).
Контракт підписаний обома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплений печатками обох сторін.
На виконання умов контракту та специфікації №1 до контракту, відповідачем відповідно до видаткової накладної №РН-42 від 01.03.2011р. здійснено поставку муфт зубчатих на суму 83 754грн.
При прийманні продукції позивачем було виявлено, що продукція не відповідає вимогам контракту, а саме: на муфтах Мз-6, Мз-8, Мз-9 у кількості 12 шт. перебиті номери дати виготовлення шляхом фізичного впливу, а тому підлягають поверненню, про що складений акт про приймання продукції за якістю №15 від 10.03.2011р., який підписаний обома сторонами без розбіжностей.
В зв»язку з чим відповідачем було здійснено заміну даної продукції на іншу продукцію відповідно до видаткової накладної №РН-57 від 17.03.2011р., але позивачем нарахований штраф в розмірі 11 070грн. відповідно до п. 8.4 контракту, за стягненням якого він звернувся до господарського суду з позовом.
Відповідач посилається на відсутність правових підстав у розумінні п. 7.3 контракту, для стягнення штрафу в зв»язку з заміною продукції на належну продукцію.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи за специфікацією №1 від 18.02.2011р., яка є невід»ємною частиною контракту, сторонни визначили додаткові вимоги до продукції, яка поставляється, а саме: рік виготовлення 2010-2011р.
Так, відповідачем здійснено поставку продукції, що на думку позивача, не відповідає вимогам контракту, про що складено акт про приймання продукції за якістю №15 від 10.03.2011р., який підписаний обома сторонами без розбіжностей. В даному акті встановлено, що продукція не відповідає вимогам контракту, а саме: на муфтах Мз-6, Мз-8, Мз-9 у кількості 12 шт. перебиті номери дати виготовлення більш раніших років на 2011 р. шляхом фізичного впливу. В результаті чого відповідачем заміну продукції, поставленої за видатковою накладною №РН-42 від 01.03.2011р. на іншу продукцію з вірними датами вигтовлення в межах строків, встановлених п. 7.3 контракту, що не заперечується позивачем.
У відповідності до п. 7.3 контракту визначено, що продавець сплачує штраф в розмірі 20% від суми продукції, недоліки якої не будуть усунені на протязі 10 календарних днів або якщо продукція не буде замінена протягом того ж терміну.
За умовами п. 8.4 контракту встановлено, що за поставку неякісної (некомплектної, незаказної або такої, що була у використанні) продукції, продавець сплачує штраф в розмірі 20% від загальної вартості неякісної (некомплектної або такої, що була у використанні) продукції.
Позивач за позовом просить стягнути штраф в розмірі 11 070грн. саме за поставку неякісної продукції. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази (висновок експертизи) щодо невідповідності поставленої та заміненої відповідачем за контрактом продукції, вимогам по якості згідно чинного законодавства.
В даному випадку, за актом №15 від 10.03.2011р. не визначено саме які дати виготовлення були перебиті на 2011рік, що дає підстави судовій колегії вважати, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази здійснення відповідачем поставки продукції саме неналежної якості та такої, що не відповідає умовам договору, незалежно від її заміни.
Позивачем ні заяв, ні клопотань відповідно до ч. 4 ст. 22, п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не надано, а суд не може самостійно виходити за межі позовних вимог.
Таким чином, позивач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, поставки відповідачем продукції саме неналежної якості, в зв»язку з чим і правової підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу в порядку п. 8.4 контракту, а судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 11 070грн.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 19.10.2011 року у справі №6/148/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМітталКривий Ріг», м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Луганської області від 19.10.2011 року у справі №6/148/2011 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 19.10.2011 року у справі №6/148/2011 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді К.І. Бойченко
Г.І. Діброва
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5–ГС Луг. обл.