донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.11.2011 р. справа №24/126
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівБойко І.А.
Зубченко І.В., Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача (скаржника):
розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.
ОСОБА_1 –представник (довіреність б/н від 22.08.2011р.)
ОСОБА_2 –представник (довіреність б/н від 07.10.2011р.)
Товариства з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт»м.Слов’янськ Донецької області
на рішення
господарського суду Донецької області
від14.09.2011 р.
у справі№ 24/126 (суддя Н.В. Величко)
за позовомПриватного підприємства «Сталкер 2000»м. Авдіївка Донецької області
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю „Внешпромімпорт»м. Слов’янськ Донецької області
простягнення 75 429,07 грн.
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2011 році приватне підприємство «Сталкер 2000»м. Авдіївка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Внешпромімпорт»м. Слов’янськ Донецької області про стягнення 75 429,07 грн., з яких: 73 541,51грн. - основний борг, 1 225,69 грн. - 3% річних та 661,87грн. - індекс інфляції.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. позовні вимоги приватного підприємства «Сталкер 2000»м. Авдіївка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Внешпромімпорт»м. Слов’янськ Донецької області про стягнення 75 429,07 грн., з яких: 73 541,51грн. - основний борг, 1 225,69 грн. - 3% річних та 661,87грн. - індекс інфляції, були задоволені у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 24/126, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю „Внешпромімпорт», подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 14.09.2011р. у справі № 24/126 скасувати, як таке що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Ухвалою від 19.10.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було відновлено строк на подання до суду апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження.
Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2011р. просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 24/126 –без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.2011р. вимоги апеляційної скарги підтримав.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Звертаючись з позовною заявою до суду, позивачем адресою відповідача визначено - 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Карла Маркса, б. 39, яка була зазначена у договорі на відпуск ПММ споживачам від 01.12.2009р.
З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2011р. позивачем за супровідним листом було надано для доручення до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЄ № 680726 (а.с. 38-39) щодо відомостей підприємства відповідача у ЄДР.
Крім того, судом першої інстанції 16.08.2011р. було направлено запит до Управління державної реєстрації Донецької міської ради про видачу Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
13.09.2011р. на адресу суду першої інстанції надійшов Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АЄ № 679850 (а.с. 41-42) стосовно підприємства відповідача - ТОВ „Внешпромімпорт».
Так, згідно вищенаведених Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЄ № 680726 та № серії АЄ № 679850, наданих як позивачем так і реєстратором, вбачається, що місцезнаходженням юридичної адреси відповідача - ТОВ „Внешпромімпорт»є: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пров. Андріївський, б. 18А.
В силу ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15.05.2003 № 755-ІV (з змінами), Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом ч. 2 ст. 17 Закону, в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи:
повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; види діяльності; відомості про органи управління юридичної особи; дата та номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номери записів про внесення змін до нього; підстави для відмови у проведенні державної реєстрації; серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію, дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них; підстави для відмови у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів; дата та номер запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; дані про дату постановки на облік та дату зняття з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи; дані про перебування юридичної особи в процесі припинення, зокрема дата реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноважених ними органів про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); дата затвердження передавального акта або розподільчого балансу; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; дані про юридичних осіб - правонаступників; дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання її банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підстава для його внесення; місце проведення державної реєстрації, а також місце проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом тощо.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Отже, ухвала суду про порушення справи № 24/126 від 04.08.2011р., як і ухвала про відкладення розгляду справи від 14.09.20211р. були направлені на адресу відповідача - 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Карла Маркса, б. 39, яка згідно наявних в справі Витягів з ЄДР з юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ніколи не була юридичною адресою відповідача.
Втім, навіть після надходження на адресу суду Витягів з ЄДР з яких вбачається, що неналежною юридичною адресою відповідача є: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Карла Маркса, б. 39, судом не було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання справи та рішення суду від 14.09.2011р. було також направлено лише на адресу: 84100, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Карла Маркса, б. 39, що підтверджується відбитком штампу канцелярії суду (відправлено 2 примірника) та поштовим поверненням, що знадиться на 49 аркуші справи.
Таке порушення норм процесуального права, відповідно до ч. 3 п.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
При прийнятті нового рішення по справі, суд апеляційної інстанції вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2009р. між приватним підприємством «Сталкер 2000»(Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Внешпромімпорт»(Покупець) укладено договір на відпуск ПММ споживачам, за умовами якого Постачальник зобов’язався здійснювати заправку ПММ, а саме: бензином марок А-80, АІ-92, АІ-95, дизельним пальним в 2009 - 2010р. автотранспорт Покупця, згідно відомостям, на автозаправній станції, що розташована м. Авдіївка, вул. Чапаєва, 2а (п.1.1)
За вимогами п.2.1 договору Покупець зобов’язується виконувати звірку розрахунків за отримане пальне у поточному місяці не пізніше 5 –го числа наступного місяця.
Згідно п.2.1 покупець не пізніше 90 днів після проведення звірки перераховує грошові кошти на рахунок постачальника.
Втім, відомостей обумовлених п. 1.1. договору, як і жодного документального підтвердження факту виконання зі свого боку умов договору на відпуск ПММ споживачам від 01.12.2009р. позивачем не надано, доказів в підтвердження здійснення заправки автотранспорту відповідача ПММ позивачем не представлено, а тому висновки місцевого суду, що ґрунтуються лише на наявності договору між сторонами та твердженнях позивача щодо неналежного виконання відповідачем зобов’язань з оплати, апеляційний суд вважає передчасними та помилковими.
Претензія (вих. № 2 від 12.05.2011р.) про яку йдеться мова в рішенні суду не є доказом виконання позивачем зобов’язань за договором на відпуск ПММ споживачам від 01.12.2009р. на суму 73 541,51грн.
Направлена вищенаведена претензія на неналежну адресу відповідача, а тому надання на неї відповіді відповідачем і не уявляється можливим.
За тексом позовної заяви позивач зазначає, про наявність між сторонами акту звірки розрахунків в підтвердження наявності за відповідачем заборгованості за договором на відпуск ПММ споживачам від 01.12.2009р. на суму 73 541,51грн.
Проте, навіть, вказаного акту звірки, який в свою чергу не може бути належним доказом виконання позивачем зобов’язань на суму 73 541,51грн., матеріали справи не містять.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Як вбачається із змісту договору сторони домовились про те, що заправка ПММ автотранспорту Покупця здійснюється на автозаправній станції Постачальника, яка розташована м. Авдіївка, вул. Чапаєва, 2а.
Таким чином, перехід права власності на ПММ, як погоджено сторонами в договорі відбувається саме на АЗС.
Отже, в даному випадку, згідно ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, ПММ вважаються переданими позивачем та прийнятими відповідачем в момент їх вибірки на АЗС.
Однак, матеріали справи не містять жодного документального підтвердження факту передання позивачем відповідачеві ПММ на АЗС, їх вибірки позивачем, тощо.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин
Позивач, в силу вищенаведених норм законодавства, не довів належними письмовими та допустимими доказами факту виконання зі свого боку умов договору на відпуск ПММ споживачам від 01.12.2009р., жодних доказів в підтвердження здійснення заправки автотранспорту відповідача ПММ не надав, а отже, як слідство, не довів факту наявності за відповідачем заборгованості за договором на відпуск ПММ споживачам від 01.12.2009р. в сумі 73 541,51грн.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом порушені норми процесуального та матеріального права України, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011року у справі № 24/126 - скасуванню з прийняттям нового рішення по суті про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги до суду покладаються на позивача.
Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Внешпромімпорт»м. Слов’янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 24/126 - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.09.2011р. у справі № 24/126 –скасувати.
У задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Сталкер 2000»м. Авдіївка Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Внешпромімпорт»м. Слов’янськ Донецької області про стягнення 75 429,07 грн., з яких: 73 541,51грн. - основний борг, 1 225,69 грн. - 3% річних та 661,87грн. - індекс інфляції, відмовити.
Стягнути з приватного підприємства «Сталкер 2000»м. Авдіївка Донецької області на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Внешпромімпорт»м. Слов’янськ Донецької області витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги до суду в сумі 377,15грн.
Зобов'язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ згідно з вимогами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий І.А.Бойко
Судді: І.В.Зубченко
Н.О.Мартюхіна
Надруковано: 4 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС