1Справа № 335/13354/24 2/335/702/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року  м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Новасардової І.В., за участі секретаря судового засідання Доновської А.В., представника позивача адвоката-Косякової З.М., розглянувши у загальному позовному провадженні у залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Косякової Зої Миколаївни, до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2024 позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Косякової З.М., звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , в якій просить визнати право власності на 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначила, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.04.1994 року № НОМЕР_1 , виданого Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь», квартиру за адресою: АДРЕСА_2 було приватизовано на праві спільної часткової власності за громадянами: ОСОБА_4 та членами її сім`ї ОСОБА_1 - онукою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – правнучкою ОСОБА_4 в рівних частинах по 1/3 частці квартири.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на 1/3 частку зазначеної квартири. Заповіту щодо спадкового майна ОСОБА_4 не склала. Спадкоємцем першої черги була її донька- ОСОБА_3 , яка спадщину після померлої матері прийняла, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, але спадщину не оформила.

Спадкоємець ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_4 залишилась проживати в спірній квартирі разом з неповнолітньою онукою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , користувалася обома суміжними кімнатами квартири.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_3 є її дочка- ОСОБА_1 , співвласник 1/3 частки спірної квартири.

У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Алейнікової Н.О., з заявою про прийняття спадщини.

Однак, у зв`язку із тим, що не надано документи, що підтверджують право власності на спадкове майно 1/3 частки квартири, за адресою АДРЕСА_2 , постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Алейніковою Н.О. від 20.11.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

У зв`язку з викладеним, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом, з метою реалізації свого права на володіння, користування та розпорядження спадковим майном.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Алейнікової Н.О. належним чином засвідчену копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

27.01.2025 року на адресу суду від приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Алейнікової Н.О. надійшла копія спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою від 10.02.2025 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2025 на 14:00 год.

В зв`язку з перебування головуючої судді Новасардової І.В. на лікарняному з 25.02.2025 по 05.03.2025 включно, справа 04.03.2025 не розглядалась, судове засідання відкладено на 04.04.2025.

Позивач у судове засідання 04.04.2025 року не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

У судовому засіданні 04.04.2025 представник позивача позов підтримала з підстав, що викладені у ньому.

Відповідач надала суду заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, дійшов наступних висновків.

За змістом ч.1 ст. 15 та ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вимога для захисту порушеного права має відповідати змісту цього права та характеру його порушення. Одним зі способів захисту цивільних прав, з яким особа має право звернутися до суду, є вимога про визнання права.

Судом встановлено, що відповідно свідоцтва про право власності на житло від 14.04.1994 року № НОМЕР_1 , виданого Запорізьким металургійним комбінатом «Запоріжсталь», ім.С.Орджонікідзе квартиру за адресою: АДРЕСА_3 було приватизовано на праві спільної часткової власності за громадянами: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 - в рівних частинах по 1/3 частці квартири.

Відповідно до розпорядження № 07/1164013 по дирекції по персоналу від 16.11.2017 «Про внесення виправлень у свідоцтво про право власності» запропоновано внесення виправлення у свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 від 14.04.1994 виданого металургійним комбінатом «Запоріжсталь» імені С. Орджонікідзе, вказавши адрес будинку: АДРЕСА_4 .

До матеріалів справи долучено копію технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 , відповідно до якого, вбачається, що власниками вказаної квартири є ОСОБА_4 - 1/3 частки, ОСОБА_1 - 1/3 частки, ОСОБА_8 - 1/3 частки, складеного 14.11.1997 Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером № 278/38497, інвентарний №722.

Згідно довідки - характеристики № 17-1207 виданої орендним підприємством Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації від 29.11.1997 зазначено, що квартира АДРЕСА_6 зареєстрована в Запорізьком бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі № 278 під реєстровим № 38497 за ОСОБА_4 - 1/3 частки, ОСОБА_1 - 1/3 частки, ОСОБА_8 - 1/3 частки.

До матеріалів справи долучено свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_3 від 06 грудня 2019 року, відповідно до якого, ОСОБА_8 після державної реєстрації зміни імені, змінила ім`я на ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 від 21.04.1997, актовий запис №3643, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Запоріжжі, Україна.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис №1173 та записом акту про шлюб № 1308.

Згідно копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 від 28 травня 1960 року, відповідно до якого, після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_9 змінено на « ОСОБА_10 ».

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла її донька ОСОБА_11 , однак за життя вона не оформила право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_4 .

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим Заводським відділом ДРАЦС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) серії НОМЕР_7 , актовий запис №894.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 29.12.1960, актовий запис №3672.

25.10.2024 року приватним нотаріусом ЗМНО Запорізької області Алейніковою Н.О,. на підставі заяви ОСОБА_1 , була заведена спадкова справа № 70/2024 щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 .

До складу спадщини увійшла 1/3 частки квартира за адресою: АДРЕСА_7 .

Постановою приватного нотаріуса ЗМНО Запорізької області Алейнікової Н.О. від 20.11.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частки квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , у зв`язку з ненаданням документів, що посвідчують право власності на майно спадкодавця.

Відповідно до висновку про вартість майна №ММБЦЕУ058075, виконаного ФОП ОСОБА_12 , ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_7 , станом на дату оцінку 13.10.2024 складає 615 179,87 грн.

Як встановлено матеріалами справи, позивач у шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, фактично спадщину прийняла, однак свідоцтво про спадщину на вказане спадкове майно не отримала, оскільки відсутні документи, що посвідчують право власності спадкодавця на це майно, а іншого способу захисту свої прав аніж звернення з позовом до суду у позивача немає, тому позивач вимушена була звернутися до суду з цим позовом.

У відповідності до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або неприйняття її.

Згідно зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права від спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Для спадкоємця, що прийняв спадщину, виникають як майнові права, так і обов`язки. До майнових прав належить, зокрема, право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. ЦК України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених ст. ст. 335, 376, 392 цього Кодексу.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову І практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі №6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача про визнання права власності на спадкове майно, підлягають задоволенню.

Судові витрати залишити як фактично понесені позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника-адвоката Косякової Зої Миколаївни, до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення судду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 14 квітня 2025 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач:  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_8 .

Суддя  І.В. Новасардова

14.04.2025