донецький апеляційний господарський суд

25.11.2011

Постанова

Іменем України

23.11.2011 р.           справа №12/169/09

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівБойченка К.І., Діброви Г.І.

від позивача:ОСОБА_1 –за довіреністю б/н від 19.08.2011р.

від відповідача:ОСОБА_2 –за довіреністю№13/07-Дов від 25.09.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Корона-2000»,              м. Київ

на рішення господарського суду Запорізької області

від29.09.2011 року

у справі№12/169/09  (суддя   Владимиренко І.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Корона-2000»,   м. Київ

до відповідача
Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер»,            м. Запоріжжя

за участю Прокурора Заводського району м. Запоріжжя

простягнення майна вартістю 6 169 880,06грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2009 році  Товариство з обмеженою відповідальністю «Корона-2000», м. Київ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», м. Запоріжжя про витребуваня у відповідача на користь позивача шляхом зобов»язання передати майно, що знаходиться у володінні відповідача за його місцезнаходженням на суму 31 024 017,40грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.03.2011р.).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.09.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-2000», м. Київ задоволені частково. Зобов»язано Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер», м. Запоріжжя повернути майно 2.4 ДХБ Перекис –0,28т, аміак рідкий технічний –17,60289т, бензойна кіслота –11,34, бензол –52,25037т, двоокис титану – 0,846102т, дибутилдиларуат олову –0,018125т, додециламін –0,014112т, залізо хлорне технічне –0,505329т, вапно –7,345076т, ізопропанол –0,324т, каталізатор 230-19 (октоат олову) –0,000159т, кремній –108,0467т, ксилол –0,773312т, лак ГФ-1 –8,37967т, крейда –0,085554т, метанол –9,985т, метил хлористий –165,3277т, порофор –0,01308т, порошок міді електролітний –9,89478т, розчин поліефіру –10,65225т, сода кальцинована –0,16т, спирт бутіловий (бутанол) –10,4084т, спирт полівініловий 18/11 –0,630003т, суперконцентрат пігмент /скп/ - 0,691376т, тіосульфат натрію -  0,751т, толуол –209,8778т, вугілля активоване – 1,624т, хлор рідкий –154,718т, циклогексагон –3,1992т, цинк-октасоліген –0,568573т, етилцелозольв –1,16т, неонол –2,286т, сіль –1,55т.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Корона-2000», м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд  рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.11р. скасувати та прийняти нове рішення, яким витребувати у відповідача сировину зазаначену у заяві про збільшення позовних вимог. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з»ясовані обставини справи щодо договору купівлі-продажу від 10.06.2010р. та щодо збільшення позовних вимог.

Прокурор до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 31.10.2011р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 29 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав,  ухвалою суду від 26.10.2011р. явка сторін та прокурора не була визнана обо»язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідач, Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер», м. Запоріжжя надав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду скасувати і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.          

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корона-2000», м. Київ та Запорізьким державним підприємством «Кремнійполімер», м. Запоріжжя був укладений договір №17-04/08 на переробку давальчої сировини ( далі по тексту –договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник передає виконавцю давальницьку сировину, а виконавець надає послуги з переробки давальницької сировини в продукцію, та передає  весь вироблений замовнику, а замовник оплачує надані послуги з переробки давальницької сировини, асортимент, кількість якого та виробленого товару вказуються у додатках до даного договору, які є невід»ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.1, 5.4 договору ( в редакції додаткової угоди від 15.04.2008р.) , замовник передає сировину на переробку виконавцю окремими партіями  у кількості, вказаної у додатках, а датою поставки сировини є дата, вказана у накладній, яку підписує представник сторони1, уповноважений відповідною довіреністю.

Пунктом 9.5 договору ( у редакції додаткової угоди від 15.04.2008р.) сторони встановили, що у випадку прострочення відповідачем строків переробки сировини (невиконання робіт протягом 30 днів з моменту отримання сировини), позивач має право в односторонньому порядку розірвати договір шляхом направлення відповідного повідомлення та вимагати відшкодування збитків у вигляді вартості переданої на перероблення сировини, що визначається згідно специфікації.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного розрахунку між сторонами. Договір може бути продовжений за письмовою згодою сторін (п. 12.1 договору) і підписаний обома сторонами без розбіжностей і зауважень.

Також між сторонами були укладені додаткові угоди від 15.04.2008р., №2 від 20.04.2008р., відповідно до яких були внесені зміни до п. 6.1, 6.2, 5.4, 9.5 договору, визначено найменування та кількість давальницької сировини, яка передається на переробку.

На виконання умов договору, позивачем була передана сировина відповідно до накладних на переміщення, які підписані обома сторонами без розбіжностей, яка частково перероблена відподачем. В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов»язань з переробки давальницької сировини, позивачем було направлено повідомлення про розірвання договору та вимога про відшкодування збитків на суму вартості непереробленої сировини, яка залишена відповідачем без задоволення.

Тому, позивач звернувся до господарського суду з позовом про витребуваня у відповідача на користь позивача шляхом зобов»язання передати майно, що знаходиться у володінні відповідача за його місцезнаходженням на суму 31 024 017,40грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.03.2011р.).

Нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України встановлені наступні способи захисту порушених прав: визнання права; визнання правочину недійсним;  припинення дії, яка порушує право;  відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі;  зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений  моментом  пред’явлення  вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

        Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, відповідачем неналежним чином виконані з переробки давальницької сировини за договором та додатковою угодою до нього, в результаті чого у відповідача має залишитися частина непереробленої сировини, кількість якої була встановлена судовою експертизою.

За висновком додаткової судово-економічної експертизи №4098 від 31.08.2011р. встановлено, що згідно результатів здійсненого дослідження після переробки давальницької сировини наданої позивачем за договором №17-04/08 від 07.04.2008р. та додаткової угоди №2 від 20.04.2008р. до нього відповідно до планових норм витрат, повинна залишитися така кількість сировини: алюмокалієві квасці –0,124661т, аміак рідкий технічний –45,124685т, аеросіл –  (-0,176006т), ацетон –0,136600т, біліла цінкові –0,063947т, бензоат натрію –0,750000т, бензол –73,584545т, бензойна кіслота - 22,680000т, бутиловий спірт (бутанол) –12,287401т, вінілхлорид –7,270922т, двуокісь титана –1,637175т, дибутилдилаурат олова –0,068153т, дикаліт WB-6 –1,196491т, дифенілдіхлорисилан –0,859820т, додециламін –0,034948т, залізо хлорне техн. –1,336329т, вапно –436,604631т, ізопропанол –0,756000т, ірганокс 1076 – 0,023336т, калій єдкий –(-28,761748т), каталізатор 230-19 (октоат олова) –0,019589т, каталізатор АДЕ-3 –(-0,008820т), кремній металевий (технічний) –214,061222т, ксилол –13,578424т, лак ГФ-01 –13,303670т, крейда –0,826782т, мідний порошок –10,155477т, метанол –19,970000т, метілтріацетоксилан –0,123000т, метіл хлористий технічн. –557,329789т, натрій єдкий технічний (сода каустична) –4,399508т, неокріл –(-0,135145т), неонол – 6,280000т, октасолиген цинку –0,898661т, полівініловий спирт ПВС –1,807342т, поліетилен в/д –0,238550т, поліетилен н/д –0,002075т, порофор сухий –4,749170т, пудра алюминіва (ПАП-2) –(-0,856116т), пуроліт (катионит) –                                          (-0,066862т), розчин поліефіру –19,172147т, сода кальцинірована –0,444000т, сіль –23,150000т, сурьма –(-1,552906т), суперконцентрат пігментів (СКП) –0,719275т, тіосульфат натрія –3,454368т,толуол –243,459304т, уайт-спіріт – (-0,179200т), уголь активований –1,842800т, хлор рідкий –236,858688т, циклогексанон –5,157440т, 2.4 ДХБ перекісь (пероксид) –0,560000т, етилцеллозольв –1,160000т.

Оцінюючи обгрунтованість позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходить також з наявності укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий дім Лакмар» договору купівлі-продажу від 10.06.2010р., за яким позивачем проданий товар, найменування якого співпадає з товаром, визначеним у судовій експертизі та заявленим позивачем. Відповідно до п. 2.2 договору купівлі-продажу від 10.06.2010р. товар вказаний в п. 2.1 цього договору знаходиться на території Запорізького державного підприємства «Креймнійполімер». За умовами п. 3.1 договору купівлі-продажу від 10.06.2010р. вивіз товару здійснюється покупцем самостійно, а продавець лише сприяє покупцеві у здійсненні вивозу товару, у т.ч. шляхом направлення відповідних повідомлень на ЗДП «Кремнійполімер».

       Разом з тим, судова колегія не приймає даний договір купівлі-продажу від 10.06.2010р. до уваги, оскільки співпадання товару, визначеного за даним договором не може бути підставою для перерахунку кількості і вартості залишків товару, який встановлений судовою експертизою і визначений у висновку додаткової судово-економічної експертизи №4098 від 31.08.2011р.

Позивач за апеляційною скаргою просить скасувати рішення та витребувати у відповідача на користь позивача сировину у кількості, зазначеній у заяві про збільшення позовних вимог. В судовому засіданні апеляційної інстанції скаржник надав заяву, в якій просить змінити вимоги апеляційної скарги, предмет позовних вимог і долучити до матеріалів справи. Судова колегія розглянула заяву та не приймає її до розгляду, оскільки даною заявою позивач змінює позовні вимоги, що не було предметом розгляду у суді першої інстанції і є порушенням вимог ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач в процесі слухання справи в суді першої інстанції неодноразово змінював позовні вимоги в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка діяла на момент їх здійснення при зміні предмету позову) та остаточно просив витребувати у відповідача на користь позивача шляхом зобов»язання передати майно, що знаходиться у володінні відповідача за його місцезнаходженням на суму 31 024 017,40грн. Судом першої інстанції правомірно не прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог №02-263  від 26.09.2011р. (т. 10, арк.с. 90-92), оскільки дана заява надійшла через канцелярію суду лише 30.09.2011р. (після прийняття рішення по справі). Тому, суд апеляційної інстанції розглядає позовні вимоги з урахуванням їх змін за заявою про збільшення позовних вимог від 10.03.2011р.            ( т.7, арк.с. 2).

Водночас, матеріали справи не дають підстави вважати, що право власності (володіння, користування, розпорядження) позивача на сировину, яка була передана відповідачу для переробки за договором №17-04/08 від 07.04.2008р. та додатковою угодою №2 від 20.04.2008р., відповідач оспорює чи не визнає, а метою позову  фактично є отримання збитків за неналежне виконання відповідачем своїх зобов»язань за договором. При цьому, відповідач не відмовляється від того, що після переробки сировини у нього є залишки.

Однак, згідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підставою для звернення до господарського суду є необхідність захисту прав і законних інтересів суб»єктів господарювання, а також вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Тому, апеляційна інстанція вважає, що у позивача не було законних приводів для звернення за судовим захистом з предметом позову про витребування у відповідача на користь позивача шляхом зобов»язання передати майно, що знаходиться у володінні відповідача за його місцезнаходженням на суму 31 024 017,40грн.

Крім того, в матеріалах справи є лише повідомлення позивача про розірвання договору та вимога про відшкодування збитків на суму вартості непереробленої сировини №02-75 від 28.04.2009р., в яких відсутня вимога саме про витребування майна у відповідача, яке залишилося після переробки давальницької сировини за договором №17-04/08 від 07.04.2008р.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги відсутність вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України до відповідача про повернення саме майна, судова колегія вважає, що позивачем не доведено належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, порушення відповідачем саме його прав як власника даної спірної сировини, що потребує захисту в порядку ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, а судом першої інстанції  неправомірно частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-2000», м. Київ. Тому, рішення суду підлягає скасуванню, а у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Корона-2000»,  м. Київ про витребуваня у відповідача на користь позивача шляхом зобов»язання передати майно, що знаходиться у володінні відповідача за його місцезнаходженням на суму 31 024 017,40грн., відмовляється.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи та невірно застосовані норми матеріального права, тому рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2011р. у справі №12/169/09 підлягає скасуванню, відмовивши у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання  апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-2000», м. Київ на рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2011 року у справі №12/169/09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2011 року у справі №12/169/09 скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона-2000», м. Київ до Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер»,                             м. Запоріжжя про витребуваня у відповідача на користь позивача шляхом зобов»язання передати майно, що знаходиться у володінні відповідача за його місцезнаходженням на суму 31 024 017,40грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                  Л.Ф. Чернота                              

Судді                                                                                                       К.І. Бойченко

                                                                                                                     Г.І. Діброва

Надр.7 прим:1 –у справу;2 –позивачу;3 –відповідачу; 4 –прокурору; 5 –облпрокурору; 6 –ДАГС;7–ГС Запоріз. обл.