Справа № 158/847/25

Провадження № 2-о/161/306/25

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

       14 квітня 2025 року                                                         місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Мазура Д.Г. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Ківерцівського районного суду Волинської області про визнання особи недієздатною та призначення опікуна.

26 березня 2025 розпорядженням голови Ківерцівського районного суду Волинської області цивільну справу передано на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області, у зв`язку з не можливістю призначення присяжних на справу.

02 квітня 2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи та протоколом попереднього відбору присяжних, визначено склад суду, головуючого суддю - Мазура Д.Г. та присяжних: Барського Ю.М., Дружецьку Н.К.

04 квітня 2025 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву  ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради,  ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

10 квітня 2025 на адресу суду надійшла заява від представника заявника ОСОБА_1 , адвоката Петрука В.А., на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 04.04.2025.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви позивача дійшов до наступного висновку.

Заява про визнання особи обмежено дієздатною повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 175 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст. 297 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв`язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.

Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.

Згідно постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» № 3 від 25.05.1998 зазначено, що даними про психічну хворобу можуть бути довідки про стан здоров`я, виписка з історії хвороби й інші документи, видані лікувально-профілактичними закладами.

У порушення ч. 3 ст. 297 ЦПК України заявник в обґрунтування своїх вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, вказував лише на те що ОСОБА_2 , потрібен сторонній догляд і допомога у зв`язку із наявного у нього хронічного стійкого психологічного розладу, адже є інвалідом з дитинства I групи.

Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Петруком В.А., на обґрунтування вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, зазначено, що обставину, яка свідчить про наявність хронічного, стійкого психологічного розладу у ОСОБА_2 , може особисто підтвердити, заявник, ОСОБА_1 , яка тривалий час з ним проживає, також, в матеріалах справи міститься довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ВЛН № 0093097, яка свідчить про те, що ОСОБА_2 , довічно встановлено першу А групу інвалідності по причині інвалідності з дитинства, а у зв`язку з тим постійно потребує стороннього догляду. Медичну документацію на адвокатський запит надано не було, з посиланням на лікарську таємницю та посилання на те, що ОСОБА_2 , може самостійно отримати цю інформацію.

У вищевказаних доказах відсутні будь-які згадки про ознаки будь-якого психічного розладу ОСОБА_2 , які можуть впливати на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Усі надані заявником докази свідчать про ті ж самі обставини, а саме про наявність у ОСОБА_2 , обмеженнями повсякденного функціонування у зв`язку із його інвалідністю і не містять посилань на хронічний, стійкий психічний розлад, у наслідок якого ОСОБА_2 , не здатен усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Отже, будь-яких документів на підтвердження того, що ОСОБА_2 , страждає на будь-який психічний розлад із заявою по суті та на виконання ухвали суду від 04 квітня 2025 року до суду не подано.

Суд звертає увагу на те, що обмеження особи у здатності самостійно обслуговувати себе та потребу сторонньої допомоги, лікуванні не свідчать самі по собі про наявність саме психічного розладу.

Фізична хвороба може бути підставою для визнання особи інвалідом, надання такій особі постійного догляду, соціальних послуг у відповідності до Закону України «Про соціальні послуги», але не є підставою для визнання фізичної особи недієздатною.

Суд лише за наявністю таких доказів та достатніх даних про розлад психічного здоров`я фізичної особи (ст. 298 ЦПК України) призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу і відсутність зазначених даних позбавить суд в подальшому вирішити питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи - одної з найважливіших процесуальних дій, яка має бути проведена в ході підготовки до судового розгляду справ про визнання фізичної особи обмежено дієздатною, чого в свою чергу вимагає ч. 1 ст. 298 ЦПК України.

Призначення такої експертизи тільки на підставі заяви про визнання особи обмежено дієздатною без достатньо обґрунтованих припущень про наявність у хвороби станом на день розгляду заяви, буде порушенням прав, гарантованих їй ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 64 Конституції України.

Таким чином, позивачем недоліки позовної заяви не усунуті.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, з причин невиконання позивачем ухвали суду від 19 лютого 2025, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

З викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК У країни, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Підгайцівської сільської ради, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Дата складення повного тексту ухвали 14 квітня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур