Справа № 274/2517/25 Провадження № 2-н/0274/336/25  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       14.04.2025                                                                                                         м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з указаною заявою, у якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 ,заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, інфляційні, три проценти річні та стягнути сплачений судовий збір.

Відповідно до положень ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.161 цього Кодексу.

У відповідності до змісту ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

14.04.2025 суд у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України сформував запит в ЄСІТС «Електронний суд», та отримав відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру за № 1289026 від 14.04.2025, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник у поданій заяві про видачу судового наказу, зазначає, що боржник ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, заявник обґрунтовує, що заборгованість у ОСОБА_1 виникла саме за адресою:  АДРЕСА_2 , проте боржник зареєстрована за іншою адресою.

Суду не надано документів, які б підтверджували право власності боржника на квартиру АДРЕСА_3 .

Таким чином, відповідно до наданих відомостей, адреса зареєстрованого місця проживання боржника не співпадає з адресою, за якою виникла заборгованість, яку стягувач просить з нього стягнути, у зв`язку з чим не підтверджується безспірність такого стягнення та виникнення самого права грошової вимоги у заявленому розмірі за вказаною адресою до боржника.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Ураховуючи те, що із поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, суд приходить до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 8 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Разом з тим ч. 2 ст. 161 ЦПК України, передбачено право звернення до суду з даною вимогою в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Частиною 2 ст. 167 ЦПК України передбачено, що за результати розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Керуючись ст. ст. 27, 161-162, 165-167, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 .

Відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя                                           Тетяна БОЛЬШАКОВА