Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1958692015

Справа № 298/2093/24

Номер провадження 2/298/299/24




РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


10 квітня 2025 року                                         с-ще Великий Березний


Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі


Головуючого – судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І..,

за участі представника позивача Петрика В.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань, в режимі відеоконференції в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом поданим адвокатом Петрик Віталієм Васильовичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів,


ВСТАНОВИВ:


Представник позивача, звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .


Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 23.04.2019 року у справі №307/160/19 шлюб між Позивачем та Відповідачем укладений 14.07.2014 року - розірвано.

За час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_3 в подружжя народилась спільна дитина – син ОСОБА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що з відповідачем спільно не проживають, однак вказана вище спільна неповнолітня дитина сторін проживає разом з позивачкою. За весь час окремого проживання відповідач надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, однак останній час (близько 2-х років) такої, допомоги не надає, а їх спільна дитина потребує більшої уваги з боку матеріального забезпечення батька.

Позивачці самій важко утримувати дитину, забезпечити необхідний рівень життя для його нормального фізичного та духовного розвитку. Відповідач здорова, молода людина, має можливість працювати, на його утриманні ніхто не знаходиться, саме тому Відповідач має реальну змогу сплачувати аліменти на утримання дитини.

Окрім цього. Позивачка являється інвалідом 3-ої групи (інвалідність з дитинства).

Позивач, як мати неповнолітньої дитини, усвідомлює свою особисту відповідальність за виховання та піклування про дитину, створення для неї належних соціально-побутових умов проживання, збереження психічного та фізичного здоров`я, духовного та розумового розвитку.

У зв`язку з зростанням економічної кризи в державі матеріальне становище позивача змінюється, ріст цін спонукає до необхідності витрачати на утримання дитини значні кошти на відповідне харчування, шкільне приладдя, одяг, взуття, проїзд у транспорті, заняття в гуртках тощо.

Будь-які документи щодо отримання заробітної плати її колишнім чоловіком у не відсутні у зв`язку з відсутністю інформації щодо точного місця його роботи та отриманих доходів.

На момент звернення до суду між сторонами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов`язку утримувати свого малолітнього сина, а тому позивачка просить стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн., щомісячно, до досягнення повноліття. Такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення грамотного розвитку малолітнього сина сторін по справі.


Позивачка в судове засідання не з`явилася.


Представник позивача - адвокат Петрик В.В. в судовому засіданні позов підтримав та просив такий задовольнити, з підстав зазначених у ньому.


Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи, також в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності, а також відзиву на позов від нього не надходило.


У відповідності до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі не надання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.


Заслухавши думку представника позивача, вивчивши матеріали справи суд визнає, що позов позивачки підлягає задоволенню, виходячи з наступного.


Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів має право звернутись кожна особа.


Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.


Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.


Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.


Судом встановлено, що 14 липня 2014 року, виконавчим Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 10, видано свідоцтво про шлюб від 14 липня 2014 року серії НОМЕР_1 , Рішенням Тячівського районного суду від 23 квітня 2019 року справа №307/160/19 шлюб розірвано, дана обставина підтверджується витягом «Дія» актового запису про шлюб.


Від шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 24 лютого 2015 року серії НОМЕР_2 , який є неповнолітніми.


Позивчака є інвалідом 3 групи з дитинства, № пенсійної справи 072350004406 від 26.01.2021 р, що також підтверджується витягом.


Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст. 51 Конституції України) і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві.


Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.


Зміст глави 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) вказує на обов`язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.


Згідно з ч.1 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.


За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.


Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.


Згідно ст.182 СК України, та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.


Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.


Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.


Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.


При цьому, статтею 184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.


Згідно ч.ч. 1, 2 зазначеної статті СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.


Відповідачем відзиву на позов не подано, доказів того, що він не може сплачувати аліменти суду не надано.


Згідно зі ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.


Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, суд допускає до негайного виконання в межах місячного платежу.


Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,258,259,264,265,268,430 ЦПК України, суд -


УХВАЛИВ:


Позов – задовольнити.


Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в твердій грошовій сумі в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову – 09 грудня 2024 року й до досягнення дитиною повноліття.


Визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».


Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.


Повний текст судового рішення складено 15 квітня 2025 року.


Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.


Відомості про сторін:


Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , (паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 );


Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 ).


Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.


З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.




Головуючий                                                                 Тарасевич П.П.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація