Справа № 190/518/25

                                                                Провадження №1-кп/190/100/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. П`ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді                - ОСОБА_1

за участю:

секретаря                - ОСОБА_2

прокурора                - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника                         - ОСОБА_5

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в місті П`ятихатки кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046550000010 від 01.03.2025 року, стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дівоче поле, Олександрійського району, Кіровоградської області, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення- проступку,

передбаченого ч.1 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 скоїв викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, за наступних обставин.

      22.02.2025, в період часу з 12:30 по 17:30 год.,  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився в домоволодінні за місцем мешкання        потерпілого ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де в нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення портмоне, в якому знаходилася банківська картка належна ОСОБА_6 .

Так, 22.02.2025 більш точного часу в ході проведення дізнання встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 продовжуючи знаходитись у зазначеному домоволодінні, розташованого за вищевказаною адресою та реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу зайшов до спальної кімнати вищезазначеного будинку, скориставшись тим, що ОСОБА_6 , за його діями не спостерігає, таємно від оточуючих, викрав з шафи портмоне, в якому знаходилась банківська картка АТ «Райффайзен Банк», номер якої № НОМЕР_1 , відкрита на ім`я потерпілого ОСОБА_6 , яка згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію", п. п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст. 51 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", є електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, що надає її власнику можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також отримання готівкових коштів у відділеннях банків та банкоматах, також містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального засобу, для подальшого заволодіння за допомогою вказаної картки, грошовими коштами потерпілого, що зберігались на його банківському рахунку.

Після чого, ОСОБА_4 , з місця скоєння події зник, залишивши собі викрадене портмоне з банківською карткою АТ «Райффайзен Банк» № НОМЕР_1 відкритої на ім`я потерпілого ОСОБА_6 та розпорядився нею на власний розсуд, а саме: використав з вказаної картки 1209,74 грн., здійснивши покупки товарів у магазинах «Ольга та «Надія» розташованих у с. Жовте, Кам`янського району, Дніпропетровської області.

Угодою про визнання винуватості від 14 березня 2025 року сторони погодили покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.357 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

ОСОБА_4 в свою чергу згоден понести покарання, визнає вину в скоєному.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання. Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до  п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до  ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно  з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості допускається у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких завдано шкоду правам та інтересам окремих осіб, якщо потерпілим надано письмову згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком.

Під час досудового розслідування потерпілий ОСОБА_6 надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 14.03.2025 року, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення- проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити йому, узгоджене угодою покарання.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -         

                                               У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 березня 2025 року, укладену у кримінальному провадженні №1-кп/190/100/25 (єдиний унікальний номер 190/518/25), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046550000010, між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити йому узгоджене угодою про визнання винуватості, покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя П?ятихатського районного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1