Справа №296/9481/24

Категорія  38

2/295/503/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючої судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Простибоженко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

11.10.2024 засобами поштового зв`язку позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 09.10.2020 між банком і відповідачем був укладений кредитний договір, на підставі якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі до 100000,00 грн з можливістю його коригування на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого ліміту.

Відповідач в порушення умов договору не сплатила своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань станом на 04.07.2024 утворився загальний залишок заборгованості за наданим кредитом в сумі 45384,41 грн, яку позивач просить стягнути на свою користь, а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17.10.2024 матеріали цивільної справи №296/9481/24 передано за підсудністю на розгляд до Богунського районного суду м. Житомира.

Згідно з ухвалою судді від 11.11.2024 позовну заяву було залишено без руху.

19.11.2025 ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 16.01.2025 відзив на позовну заяву, поданий ОСОБА_1 14.01.2025, повернутий без розгляду.

26.03.2025 ОСОБА_1 направила клопотання, в якому вона просить продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву у справі (а.с. 143), обґрунтовуючи яку вказала, що вона засобами поштового зв`язку не отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі, а тому не мала можливості подати відзив у строк, встановлений в ухвалі суду. Крім того, зазначила, що відзив на позовну заяву, який вона подала 14.01.2025, був повернутий без розгляду, проте їй було роз`яснення право на його повторну подачу після усунення причин, з яких він був повернутий.

Одночасно з відповідною заявою про продовження процесуального строку відповідач подала відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує (а.с. 145-147). Обґрунтовуючи заперечення вказала, що належним доказом підтвердження видачі їй кредиту є виписка по рахунку, яку позивач до матеріалів справи не долучив, тобто матеріли справи не містять належних доказів заборгованості за кредитом. В анкеті–заяві, на яку посилається позивач, не зазначена погоджена сторонами сума/ліміт кредиту, відсутні відомості про отримання нею платіжної картки, строк її дії. Матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийняте банком за її заявою, яка картка була видана, розмір кредитних коштів або кредитного ліміту, який був встановлений на картковий рахунок.

В довідці про розмір встановленого кредитного ліміту не вказаний особовий рахунок, на який був встановлений кредитний ліміт.

Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що у виписці про прострочену заборгованість зазначено договір №26206310920657 від 09.10.2020, проте доказів, що вона підписала саме цей договір, позивач не надав.

На думку відповідача, наданий позивачем розрахунок заборгованості є виключно внутрішнім документом банку, не містить прозорого розрахунку з поясненнями погодження сум для розрахунку з посиланням на умови укладеного між сторонами договору.

Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив на позовну заяву подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи – отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду; про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, якийвирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (даліКонвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє позивача, або інших учасників справи права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведені норми процесуального закону, практику Європейського суду з прав людини, клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву, з метою забезпечення повноти та об`єктивності розгляду справи, суд вважає за можливе продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, встановлений ухвалою Богунського районного суду м. Житомирі від 19.11.2024, і прийняти його до розгляду.

Представник позивача в судове засіданні не з`явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечував (а.с. 7).

В судове засідання 02.04.2025 ОСОБА_1 направила заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на відзив на позовну заяву (а.с.150).

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, 02.04.2025 на підставі ст. 244 ЦПК України суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, ухвалення та складення повного тексту відкладено до 07.04.2025.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частинах першій, другій статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з частиною першою, другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина 2 статті 1046 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 09.10.2020 ОСОБА_1 особисто підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій погодилась, що вона разом з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг (а.с. 124).

В пункті 2 Анкети-заяви зазначено, що виходячи з того, що ця Анкета-заява є заявою про відкриття рахунку, ОСОБА_1 просила відкрити рахунок в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_1 , а також просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 68 днів. Уразі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховано процентна ставка 3,1% на місяць.

Отже, судом встановлено, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору кредитування, між сторонами на підставі положень ст.ст. 634, 638, 639, 1054 ЦК України у формі приєднання укладений кредитний договір, позичальник на власний розсуд погодився з умовами кредитування, що відповідає положенням ст.ст. 626, 628 ЦК України, жодних заперечень не висловлював, а відтак договір є обов`язковим до виконання його сторонами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.01.2021 року в справі № 524/5556/19.

В довідці про наявність рахунку від 13.11.2024, виданій АТ "Універсал Банк", зазначено, що на виконання укладеного між сторонами кредитного договору ОСОБА_1 було видано кредитну картку № НОМЕР_2 , банківський рахунок НОМЕР_1 з терміном дії до 09/28 (а.с. 118).

Зі змісту довідки про розмір встановленого кредитного ліміту на банківську картку № НОМЕР_2 , відкриту на ім`я ОСОБА_1 , був встановлений кредитний ліміт в розмірі 20000,00 грн, який 08.11.2021 збільшений до розміру 35000,00 грн (а.с. 117).

З виписки про рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_1 , який емітований на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач регулярно користувалась кредитними коштами для зняття готівки, оплати товарів і послуг, відповідач повністю використала кредитний ліміт (а.с. 21-53, 83-113).

Крім того, відповідно до змісту згаданої виписки, судом встановлено, що збільшення заборгованості за кредитом на 10384,41 грн відбулось на суму списання відсотків, що передбачено умовами договору, який підписала відповідача і з умовами якого вона погодилась, в тому числі, що кредит надався зі сплатою відсотків за його користування у разі перевищення пільгового періоду.

Долучена до позовної заяви виписка по рахунку свідчить про те, що в ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, частково погашала заборгованість, отже визнавала її.

Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послугпередбачено, що у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного мінімального платежу, банк має право самостійно збільшувати кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, на підставі досліджених доказів, судом встановлено, що відповідачка допустила неналежне виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого станом на 04.07.2024 виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 45384,41 грн, на підтвердження розміру якої позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором б/н від 09.10.2020 (а.с.16-20), який суд вважає правильним та таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовано посилалась на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 04.12.2024 у справі №755/4205/14-ц банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідачки, що позивач не надав суду виписку по її банківському рахунку на підтвердження факту користування кредитними коштами та розміру заборгованості, оскільки вони спростовуються письмовими доказами.

В матеріалах справи міститься виписка по банківському рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 , вказана виписка долучена позивачем двічі (а.с. 21-53, 83-113).

Суд відхиляє як неспроможні доводи відповідача щодо недостовірності посилання позивача у виписці на договір №26206310920657 від 09.10.2020, оскільки вказаний номер не є номером кредитного договору, а є номером референсу до договору, укладеного 09.10.2020 між сторонами.

Суд звертає увагу відповідача, що рефінансування – це фінансова послуга, яку надають кредитні установи своїм або будь-яким іншим боржникам у випадку, коли позичальник не в змозі своєчасно вносити платежі за поточним кредитним зобов`язанням.

А відтак внутрішньобанківський референс за укладеним сторонами договором позначений №26206310920657, що відображено також в довідці про розмір встановленого ОСОБА_1 кредитного ліміту (а.с. 117), посилання у виписці по рахунку на внутрішньобанківський номер референсу, не є підставою для переукладення основного кредитного договору, а також відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд звертає увагу, що референсний №26206310920657 відповідає частині номеру банківського рахунку, який був відкритий за її заявою в АТ «Універсал Банк» НОМЕР_3 26206310920657

Суд не бере до уваги твердження відповідача щодо невірно проведеного розрахунку заборгованості за кредитним договором, з огляду на те, що судом під час розгляду справи достовірно встановлено, що сума заборгованості нарахована відповідно до умов укладеного договору в межах строку кредитування.

Відповідач всупереч вимогам ст.ст. 12, 81, 83 ЦПК України не надала суду жодного доказу на спростування розміру вказаної суми заборгованості, не навела, з якою сумою вона не погоджується.

Суд відхиляє доводи відповідачки, що в її мобільному додатку відображений інший період, станом на який визначена заборгованість, включені інші платежі, позаяк вони не мають значення для правильного вирішення цього спору, в наданому суду розрахунки такі відомості відсутні, а відтак вони не є предметом судового розгляду.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача, що позивачем не доведений факт укладення договору, отримання кредитної картки, строк її дії, розмір кредитного ліміту, який був встановлений на її банківський рахунок, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами, які наведені вище по тексту рішення, і в своїй сукупності підтверджують як факт укладення кредитного договру, так і отримання кредитних коштів відповідачкою та користування ними.

На підставі викладеного вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими, оскільки наявність такої суми заборгованості підтверджена належними доказами, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 274, 280-284, 353, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 09.10.2020, яка станом на 04.07.2024 становить 45384,41 грн, а також судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя                                                                                   О.В. Стрілецька