Справа № 298/1240/24

Номер провадження 2/298/173/24

УХВАЛА

15 квітня 2025 року                                                         с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі

головуючого – судді Тарасевича П.П.,

при секретарі судового засідання Келешовчак І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом поданим представником позивача – адвокатом Кульчицьким Ростиславом Романовичем, який діє в інтересах  ОСОБА_1 до Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області провизначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Від представника позивача – адвоката Кульчицького Р.Р. через канцелярію суду надійшла заява в якій він просить розглянути справу без його участі та його довірителя. Позовні вимоги підтримують повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак сільський голова Мандрик І. подав заяву, в якій просив розглянути справу без їхньої участі за наявними матеріалами справи.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що заява подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ст.4 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Так, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В позовній заяві, яка підписана представником позивача, відповідачем вказано Ставненську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області. Однак, жодного доказу про те, що вказана позовна заява підсудна Великоберезнянському районному суду Закарпатської області до позовної заяви не подано, зокрема не долучено жодного доказу, який би вказував, що будь яке спадкове майно знаходиться у межах територіальної підсудності Великоберезнянського районного суду.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно долученої до позовної заяви копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 місцем його смерті є с. Верховина Бистра Великоберезнянського району Закарпатської області.

Разом з тим, відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак, ст.30 ЦПК України встановлена виключна підсудність справ. Зокрема частиною 1 цієї статті передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

ВССУ у своєму листі N 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 (далі лист ВССУ N 6-47/0/9-12) зазначає, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 26-30 ЦПК України). Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦКУ. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В позовній заяві позивач зазначив, що після смерті померлого залишилося власність, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого був батько позивача та земельний пай в селі Рожанівка Заліщицького (тепер Чортківського) району Тернопільської області, власником якого був батько позивача та інше майно.

Отже позивачем в позовній заяві зазначено два об`єкта нерухомого майна які знаходяться в різних населених пунктах та вказано, що залишилось інше майно, без зазначення яке саме спадкове майно залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому не надано доказів що об`єкти нерухомості відносяться до спадкового майна.

Виходячи з вимог ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином вказаний позов має предметом встановлення наявності поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та має виключну підсудність.

Тому в позовній заяві для забезпечення можливості для суду визначити чи належить цей спір до підсудності Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, має бути вказано, яке саме майно залишилось та входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 , його місцезнаходження, та його вартість.

Відсутність вказаних відомостей в позовній заяві та доданих до неї документів позбавляє суд можливості визначити чи належить вона до підсудності суду, та вирішити питання про розгляду справи по суті.

Крім того, до позовної заяви необхідно надати інформацію про наявність чи відсутність спадкової справи після смерті спадкодавця за місцем відкриття спадщини, відмову (постанову) нотаріуса за місцем відкриття спадщини в оформленні права на спадщину за позивачем.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за N 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає у спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа N 2-390/2006.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представником позивача – адвокатом Кульчицьким Ростиславом Романовичем, який діє в інтересах  ОСОБА_1 до Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області провизначення додаткового строку для прийняття спадщини – залишити без руху.

Надати позивачу строк тривалістю п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Тарасевич П.П