Судове рішення #19583762

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.12.11 р.                                                                                 Справа № 11/290                               

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу „Маяк”, м. Донецьк   

про стягнення 22200,32грн.

          Суддя  Соболєва С.М.

За участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – за довіреністю №240 від 18.01.2011р.;

від відповідача –  не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу „Маяк”,               м. Донецьк  про стягнення заборгованості в сумі 21149,82грн., 3% річних в сумі 289,60грн. та інфляційних витрат  в сумі 760,90грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору  купівлі-продажу теплової енергії №2502 від 01.04.2009р. відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 21149,82грн.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач – Житлово-будівельний кооператив „Маяк” зареєстрований за адресою: 83000, м. Донецьк, пл. Конституції, 6. Саме за цією адресою судом були надіслані ухвали суду.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд, встановив :

Між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Теплопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом „Маяк” (ЖБК) 01 квітня 2009 року укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №2502, за умовами якого Теплопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води до межі відповідальності на опалення – в період опалення та гаряче водопостачання – протягом року, а ЖБК зобов’язується прийняти теплову енергію на межі відповідальності, розподілити її споживачам та здійснювати оплату її вартості за встановленими тарифами в строки, які передбачені даним договором.

Відповідно до п. 3.2.2. ЖБК зобов’язано своєчасно здійснювати оплату за спожиту теплову енергію.

Згідно п. 4.1. договору розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. ЖБК здійснює оплату вартості отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до пред’явлених рахунків. Оплата за теплову енергію здійснюється відповідно до діючих тарифів, які встановлюються  КМУ або іншими органами влади.

В п. 4.4. договору сторони зазначили тарифи на момент підписання договору, які складають для населення: за опалення загальною площею за 1 кв.м. в місяць з ПДВ – 6,33грн., за гаряче  водопостачання: за наявності приладів обліку за 1 куб.м. – 14,58грн., за 1 Гкал відпущеної теплової енергії – 241,40грн..

Пунктом 4.7. сторони зазначили розмір щомісячної оплати за надані послуги відповідно до норм споживання (п.п. 4.7.1.) та за наявності приладів обліку (п.п. 4.7.2.).

Відповідно до п. 16.1. договір набирає чинності з 01.04.2009р. та діє до 01.04.2012р.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

До укладеного договору було також підписано Додаток №1 – дислокація житлового фонду, в якій зазначено адреса будинку, на який постачається теплова енергія (пл. Конституції,6) та зазначено прилад обліку, який встановлений на будинку, Додаток №2 – Розрахунок витрат теплової енергії на опалення та Додаток №3 – вимоги до кількісних та якісних показників послуг теплоспоживання.

Рішенням Донецької міської ради №23/19 від 19.09.2008р., тариф затверджений для опалення житлових приміщень при наявності приладів обліку  споживання теплової енергії в опалювальний період з 01.12.2008р. - 201,167грн. за 1 Гкал без ПДВ.

Наказом ККП „Донецькміськтепломережа” від 01.03.2011р. №138 встановлено тариф за послуги теплопостачання з 01.03.2011р. для споживачів у розмірі 221,292грн. за Гкал без ПДВ при наявності прибору обліку.

Факт підключення опалення за адресою: пл. Конституції, 6 підтверджується актом включення опалення від 07.10.2010р. та актом відключення опалення від 18.04.2011р.

У період з лютого 2011р. по квітень 2011р. представниками сторін були зняті показники тепломіру, за адресою: пл.. Конституції, 6, які зафіксовані в актах.

За надані послуги теплопостачання відповідно до договору №2502 від 01.04.2009р. позивачем були виставлені до оплати рахунки, зокрема, рахунок №2502 від 28.02.2011р. на суму 18378,70грн., №2502 від 21.03.2011р. на суму 16366,10грн., №2502 від 29.04.2011р. на суму 4651,88грн. Рахунки були отримані відповідачем, що підтверджується відміткою із підписом та печаткою підприємства у нижній частині рахунку.

У зв’язку із неповною оплатою отриманих послуг з теплопостачання позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію №82-ж від 04.08.2011р. з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 23699,82грн. Як доказ направлення претензії до матеріалів справи надано список відправлених замовлених листів та поштову квитанцію №1629 від 04.08.2011р.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 21149,82грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов’язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов’язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов’язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов’язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов’язання,  що  виникає  між  суб’єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб’єкт (зобов’язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов’язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб’єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб’єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов’язаної   сторони  виконання  її  обов’язку .

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб’єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб’єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов’язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання за договором №2502 від 01.04.2009р. на відпуск теплової енергії належним чином не виконав, надані йому послуги з теплопостачання оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 21149,82грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 21149,82грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача  3% річних в сумі 289,60грн. та інфляційних витрат в сумі 760,90грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.     

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій суд дійшов висновку, що позивачем невірно визначений період нарахування штрафних санкцій, оскільки відповідно до договору (п. 4.1. договору) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, тобто тільки з 21 числа наступного місяця необхідно починати нараховувати штрафні санкції, а не з 11 числа, як зазначено позивачем у розрахунку. Відтак вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції та 3% річних є арифметично невірними та за розрахунком суду складають: інфляційні витрати в сумі 218,29грн., 3% річних в сумі 272,22грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Житлово-будівельного кооперативу „Маяк”,              м. Донецьк  про стягнення заборгованості в сумі 21149,82грн., 3% річних в сумі 289,60грн. та інфляційних витрат  в сумі 760,90грн., задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Маяк” (83000, м. Донецьк,                         пл. Конституції, 6, р/р 260049801461 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецьк, код ЄДРПОУ 23778274, МФО 334011) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р №26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, код ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011) заборгованість в сумі 21149,82грн., 3% річних в сумі 272,22грн. та інфляційні витрати  в сумі 218,29грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу „Маяк” (83000, м. Донецьк, пл.. Конституції, 6, р/р 260049801461 в ДОФ АКБ УСБ м. Донецьк, код ЄДРПОУ 23778274, МФО 334011) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул. Постишева, 68, р/р №26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, код ЄДРПОУ 33257089, МФО 334011) витрати по сплаті державного мита в розмірі 216,40грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 230,05грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.12.2011р.


          

Суддя                                                               Соболєва С.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація