ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.12.11 р.                                                                                 Справа № 11/309                               

за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м. Дружківка

до відповідача  - Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор”, м. Дружківка

про стягнення 14872,42грн.            

Суддя  Соболєва С.М.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – за довіреністю №юр/4470 від 31.12.2010р.;

від відповідача – не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м. Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор”, м. Дружківка про стягнення суми боргу у розмірі 11857,86грн., інфляційних витрат в сумі 703,73грн., 3% річних в сумі 351,23грн. та пені в сумі 1959,60грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору постачання теплової енергії відповідач взяв на себе зобов’язання щодо оплати отриманих послуг, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 11857,86грн.

Заявою від 08.12.2011р. позивач, у зв’язку із частковою оплатою відповідачем суми боргу зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача борг у розмірі 10257,86грн. Суму штрафних санкцій просить залишити без змін. Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду. Відтак судом розглядаються позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 10257,86грн.  

Відповідач у відзиві на позовну заяву із сумою боргу погоджується частково та зазначає, що борг за послуги теплопостачання станом на 01.12.2011р. складає 10257,86грн., у зв’язку із здійсненими відповідачем платежами у жовтні-листопаді 2011р. на суму 1600грн., які не були враховані позивачем та просить суд задовольнити позовні вимоги саме в сумі 10257,86грн.

В заяві від 02.12.2011р. відповідач просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд, встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вектор” (Споживач) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація)  в особі директора виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” 01 жовтня 2006р. було укладено договір на постачання теплової енергії №88,  за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання  постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується  оплачувати  одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За приписами п. 3.2.2. договору Споживач зобов’язується виконувати умови та порядок оплати  спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за розрахунковим засобом. (п. 5.1. договору).

Згідно із п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми  розрахунків на початок місяця.                (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі 1% належної до сплати  суми за кожен день прострочення.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2007року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не буде заявлено однією із сторін.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.  Доказів відмови від договору сторонами надано не було, у зв’язку із чим даний договір вважається продовженим до 01.10.2010р.

Між тими ж сторонами 21.04.2009р. було підписано Додаткову угоду, у якій сторони зазначили, що з 21.04.2009р. впроваджуються нові тарифи на послуги теплопостачання: за 1 кв.м. 23,46грн. з ПДВ, за 1 Гкал 178грн. з ПДВ, за 1 куб.м. гарячої води 44,29грн. з ПДВ.

01 жовтня 2010р. між тими ж сторонами було укладено новий договір про постачання теплової енергії №88 умови якого є тотожніми із умовами договору №88 від 01.10.2006р., що перелічені вище.

Факт підключення опалення Споживачу підтверджується актом включення опалення від 11.12.2009р. та актом відключення опалення від 15.04.2010р.; актом включення опалення від 08.10.2010р. та актом відключення опалення від 15.04.2011р.; Акти включення та відключення підписані з боку відповідача без заперечень та скріплені печаткою підприємства.

На виконання умов договору за надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені до сплати рахунки, зокрема, рахунок №186 від 14.12.2009р. на суму 1191,92грн., №186 від 10.01.2010р. на суму 1759,50грн., №186 від 11.02.2010р. на суму 1759,50грн., №186 від 09.03.2010р. на суму 1759,50грн., №186 від 21.04.2010р. на суму 879,76грн., №186 від 18.10.2010р. на суму 1362,19грн., №186 від 05.11.2010р. на суму 1759,50грн., №186 від 07.12.2010р. на суму 1759,50грн., №186 від 11.01.2011р. на суму 1759,50грн., №186 від 08.02.2011р. на суму 1759,50грн., №186 від 11.03.2011р. на суму 1759,50грн., №186 від 15.04.2011р. на суму 879,76грн. Всього на суму 18389,63грн.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору та неповною оплатою отриманих послуг за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 10257,86грн. ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків від 29.11.2011р. відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості станом на 01.12.2011р. в сумі 10257,86грн.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов’язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов’язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов’язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов’язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов’язання,  що  виникає  між  суб’єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб’єкт (зобов’язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов’язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб’єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб’єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов’язаної   сторони  виконання  її  обов’язку .

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб’єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб’єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  вказаної статті  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов’язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов’язання  стосовно оплати послуг теплопостачання належним чином не виконав, представлені йому послуги відповідно до договору №88 від 01.10.2006 та №88 від 01.10.2010р. за період з грудня 2009р. по вересень 2011р. оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 10257,86грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості у розмірі 10257,86грн. відповідачем надано не було, крім того наявність боргу відповідач повністю підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 01.12.2011р. Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 10257,86грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача  3% річних в сумі 351,23грн. та інфляційних витрат в сумі 703,73грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.     

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 703,73грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобов’язань в сумі 351,23грн. підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені в сумі 1959,60грн. Відповідно до договору пеня нараховується у розмірі 1% належної до сплати  суми за кожен день прострочення. Наданий до матеріалів справи розрахунок пені здійснений з урахуванням облікової ставки НБУ. Перевіривши розрахунок пені суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відтак за розрахунком суду, здійсненим з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, задоволенню підлягає пеня в сумі 1276,18грн.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-                                                      

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа”, м. Дружківка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор”, м. Дружківка про стягнення суми боргу у розмірі 10257,86грн., інфляційних витрат в сумі 703,73грн., 3% річних в сумі 351,23грн. та пені в сумі 1959,60грн., задовольнити частково.        

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор” (84200, м. Дружківка, вул. Севастопольська, 23, р/р 26009270039200 у КФ АКБ УСБ, МФО 334486, код ЄДРПОУ 24651015)  на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” (84207, м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39, п/р 26005060163780 в КФ Приватбанк м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 05540853) борг у розмірі 10257,86грн., інфляційні витрати в сумі 703,73грн., 3% річних в сумі 351,23грн. та пеню в сумі 1276,18грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектор” (84200, м. Дружківка, вул. Севастопольська, 23, р/р 26009270039200 у КФ АКБ УСБ, МФО 334486, код ЄДРПОУ 24651015)  на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Дружківкатепломережа” (84207, м. Дружківка, вул Космонавтів, 39, п/р 26005060163780 в КФ Приватбанк м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 05540853) витрати по сплаті державного мита у розмірі 125,89грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 223,85грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 08.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 13.12.2011р.

Суддя                                                               Соболєва С.М.           

< Список >                                                                  < Довідник >     

< Список >                                                                  < Довідник >    

< Текст >