ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
08.12.11 р. Справа № 11/298
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000", м. Любни
Полтавської області
до відповідача: Дочірнього підприємства „Красноармійське АТП-11464" Відкритого
акціонерного товариства „Донецькавтотранс", м. Димитров Донецької області
про стягнення 5818,86грн.
Суддя Соболева С.М.
за участю представників сторін:
від позивача-ОСОБА_1 - за довіреністю від 30.12.2010р.;
від відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000", м. Любни Полтавської області до Дочірнього підприємства „Красноармійське АТП-11464" Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс", м. Димитров Донецької області про стягнення 5818,86грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на видаткову накладну, довіреність на отримання товару, грошову вимогу, рахунок-фактуру. Як на правове обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст.193 Господарського кодексу України та на ст.ст. 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осІб-підприємців №076377 станом на 03.11.2011р. відповідач - Дочірнє підприємство „Красноармійське АТП-11464" Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс" зареєстрований за адресою: 85322, м. Димитров, вул. Артема, 56. Саме за цією адресою судом були надіслані ухвали суду.
Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :
19 січня 2011р. за усною домовленістю сторін Товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000" передало відповідачу - Дочірньому підприємству „Красноармійське АТП-11464" Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс" товар (автозапчастини) всього на загальну суму 5818,86грн., що підтверджується видатковою накладною №113/2 від 19.01.2011р. Дана видаткова накладна містить найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ, ціну з ПДВ та загальну суму накладної.
Товар за даною видатковою, накладною було отримано представником Дочірнього підприємства „Красноармійське АТП-11464" Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс" ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №1 від 11.01.2011р. на отримання товару від ТОВ „Автотехцентр- 3000".
Для оплати поставленого товару позивачем було виставлено рахунок-фактуру №133/2 від 19.01.2011р. на суму 5818,86грн., строком оплати до 29.01.2011р. та повторно було виставлено до оплати рахунок-фактуру №21/2 від 10.01.2011р. на суму 5818,86грн., строком оплатило 18.11.2011р.
У зв'язку із несплатою отриманого товару позивач направив на адресу відповідача грошову вимогу №5 від 30.08.2011р. з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 5818,86грн. протягом 10 десяти днів з дня отримання претензії. Як доказ направлення зазначеної вимоги позивачем надано повідомлення про вручення поштового відправлення, поштову квитанцію №6349 від 31.08.2011р. та опис вкладення до цінного листа.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11
Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту
цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично
укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором купівлі-
продажу та підпадає під правове регулювання норм статей 655-697 Цивільного кодексу
України.
Щодо посилання у видатковій накладній №113/2 від 19.01.2011р. на договір №22/2 від 01.01.2008р. позивач надав суду пояснення від 10.11.2011р., де зазначив, що дане посилання є помилковим та пов'язано із особливостями роби бухгалтерської комп'ютерної програми, а дана поставка була здійснена без укладання договору, за усною домовленістю сторін на підставі видаткової накладної на товар та довіреності на отримання товару.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати отриманого товару належним чином не виконав, отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 5818,86грн., що підтверджується матеріалами справи.
Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 5818,86грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33,35,43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000", м. Любни Полтавської області до Дочірнього підприємства „Красноармійське АТП-11464" Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс", м. Димитров Донецької області про стягнення 5818,86грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Красноармійське АТП-11464" Відкритого акціонерного товариства „Донецькавтотранс" (85322, Донецька область, м. Димитров, вул. Артема, 56, п/р №26005010054871 в ВАТ „ВТБ Банк" м. Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000" (37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. Івана Франка, 1, п/р №26004179500001 в ПРУ КБ „Приватбанк", м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 30568711) борг в сумі 5818,86грн., витрати по сплаті державного мита в сум 102,00грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 08.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 13.12.2011р.
Суддя Соболєва С.М.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >