ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.11.11р.Справа № 35/5005/14455/2011
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький
металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя
до відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтіс
АМД", м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 1 595,58 грн
Суддя Широбокова Л.П.
Секретар судового засідання Задорожна К.С.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт претензійного бюро
юридичного відділу дов. № 20-545 від 21.12.2010 р.
Від відповідача-1: ОСОБА_2, пров. юрисконсульт юрид. сектора дов.
№ 488 від 01.01.2011р.
Від відповідача-2: представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ :
Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідачів вартість недостачі вантажу в розмірі 1 595,58 грн, посилаючись на залізничну накладну №53559175 та комерційний акт АА № 019308/478 від 24.07.2011р.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача-1 проти позовних вимог заперечує, посилаючись на вину вантажовідправника, який повинен був відмовитися від завантаження вагону, що непридатний для перевезення вантажів дрібних фракцій, або ж здійснити заходи, які б унеможливили втрату вантажу. В обґрунтування своїх доводів надав акт про технічний стан вагону.
Відповідач-2 надав відзив на позову заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що недостача вугілля виникла з вини залізниці, яка не забезпечила збереження вантажу при перевезенні. Залізниця зобов’язана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони, комерційний акт складений з порушенням п. 7.11.1 Технічних вимог до порожніх вагонів, оскільки пошкодження настилу підлоги –це технічна несправність вагону. Також посилається на те, що в комерційному акті безпідставно та в порушення „Правил складання актів” зазначено, що вантажовідправник винен, оскільки не визначив придатність вагону для перевезення, посилався на презумпцію вини перевізника, просив комерційний акт не вважати належним доказом, оскільки він не відповідає висновкам акту експертизи від 24.07.11р. № О-1348, в позові до нього відмовити.
Представник Відповідача-2 в судове засідання не з`явився.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
На адресу позивача 24.07.2011р. за залізничною накладною №53559175 від 20.07.2011р. у вагоні №67653873 надійшов вантаж - антрацит, вантажовідправником якого являється Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтіс АМД" (надалі відповідач-2).
На станції Запоріжжя - Ліве була встановлена вагова недостача вантажу в цьому вагоні 2950 кг, про що складено комерційний акт АА №019308/478 від 24.07.2011р. В комерційному відношенні: завантаження в вагоні рівномірне, нижче рівня бортів на 30 см, вантаж маркований вапном шляхом розприскування, з права між 3 –4 люками вагона мається заглиблення розміром 150х120х50. Вагон в технічному відношенні справний, з права нещільне прилягання кришки 3-го люка до армовочного листа хребтової балки, зазор довжиною 30 см, шириною 3 см по станції закладений паклею, на деталях вагону наявні сліди вантажу, що перевозиться. Витікання вантажу немає, двері та люки закриті.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення, який укладається у письмовій формі.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні).
Згідно із зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.
Як вбачається з акта про технічний стан вагона №195 від 23.07.2011р., що складений на станції Запоріжжя –Ліве, вагон в технічному відношенні був справний, разом з тим непридатний для перевезення вантажу дрібних фракцій, оскільки з права нещільне прилягання кришки 3-го люка до армовочного листа хребтової балки, зазор довжиною 30 см, шириною 3 см, вантажовідправник міг бачити непридатність вагону в комерційному відношенні для перевезення цього вантажу, однак від завантаження вагону не відмовився. Крім того, 24.07.2011р. Запорізькою торгово –промисловою палатою було проведено експертизу спірного вагону, про що складено акт АЭ №091882, в якому встановлено, що навантаженні у напіввагоні №67653873 рівномірної форми порушено: над 3 та 4 люками мається воронкоподібне поглиблення із відсутністю маркування на цій ділянці, люки в напіввагоні замкнуті, щілин та течі вантажу через конструктивні зазори експертом не виявлені. Таким чином, висновки акту експертизи не спростовують обставин, викладених в комерційному акті, та доводи Відповідача-2 в цій частині безпідставні.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач-2, як вантажовідправник, не скористався правом на відмову від навантаження у вагон №67653873, що був непридатний для перевезення дрібних фракцій вантажу, та відповідальність за втрату вантажу покладається на нього.
Відповідальна вагова нестача вантажу з врахуванням норми нестачі 2% становитиме 1570 кг на суму 1 595,58 грн (із врахуванням ПДВ), що підтверджується розрахунком позивача, рахунком-фактурою №021.00937 від 21.07.2011р.
З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2, в позові до залізниці слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі відносяться на відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 307-315 Господарського кодексу України, ст. 31 Статуту залізниць України господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтіс АМД" - 94200, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Волгоградська, 132, блок В, офіс 420, код ЄДРПОУ 35999411 (р/р 26006310040401 у філії АБ “Південний”, м. Луганськ, МФО 304999) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" - 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230 (р/р 26003032840001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) вартість недостачі вантажу – 1 595, 58 грн (одну тисячу п`ятсот дев`яносто п`ять грн 58 коп), витрати по сплаті державного мита - 102,00 грн (сто дві грн 00 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).
В позові до відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Л.П. Широбокова
Повний текст рішення складено 24.11.2011р.