ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2011 р.                                                            Справа № 5023/3164/11

вх. № 3164/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М. 

при секретарі судового засідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача -   ОСОБА_1, дов. від 11.07.11р. (після перерви 29.11.2011 року - не з'явився); Представник відповідача - Гарашова Л.І. - ген. директор, ОСОБА_2, дов. від 19.05.11р.   3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Рамірент Україна", м. Київ 3-я особа < Текст > 

до  Приватної виробничо-комерційної фірми "Ленс", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

 Позивач - ТОВ “Рамірент Україна” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача –ПВКФ “Ленс”, в якій просить суд:  1)зобов'язати відповідача повернути позивачу будівельне обладнання, яке було передане йому в оренду згідно Акту прийому-передачі № К-00000143 від 19.02.2009 р. та Акту прийому-передачі № К-00000150 від 20.02.2009 р. до Договору оренди обладнання № 23/06/08-Д від 20.06.2008 р., що належить на праві власності Позивачу, а саме:

-трамбівку РСХ 500 Вellе з двигуном Honda, артикул РС5000, інв. № 08226, у кількості 1 (одна) шт.;

-відбійний молоток GSH 16-28, серійний номер 881000379, артикул 0611335000, інв. № 08697, у кількості 1 (одна) шт.;

-полотно віброрейки Вellе Еаsу Screed Pro 3m, артикул 157.3.003, у кіЛькості 1 (одна) шт.;

-привід для віброрейки Еаsу screed GS34 Honda, серійний номер 253, артикул 157.9.010, інв. № 07754, у кількості 1 (одна) шт.;

-зварювальний генератор VХ220/7.5 НС, серійний номер 09/2008-53061380-001, артикул VХ220/7.5 НС, інв. № 08207, у кількості 1 (одна) шт.;

-затирочну машину Рrо 1200 Belle серійний номер РТ1211003274, артикул РТ1211, інв. № 07600, у кількості 1 (одна) шт.;

-пікове зубило 28мм/400 мм, артикул 2608690106, у кількості 1 (одна) шт.;

-апарат високого тиску НD 10/25, інв. № 08717, у кількості 1 (одна) шт.,

загальною відновною вартістю 87 173 грн. 61 коп.;

2) стягнути  з   Приватної  виробничо-комерційної     фірми   “ЛЕНС”  на   користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна”: суму заборгованості у розмірі 11 764 грн. 08 коп.; З % річних - 691 грн. 11 коп.; суму збитків від інфляції 2 036 грн. 66 коп. а всього: 14491 грн. 85 коп. Також просить покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  29 квітня  2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23 травня 2011 року об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2011 року призначено у справі судову економічну експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі зупинено на термін проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2011 року, у зв'язку із поверенням матеріалів справи з експертної установи, поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 27.10. 2011 року о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  27 жовтня 2011 року розгляд справи відкладено на 10 листопада 2011 року о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  10 листопада 2011 року розгляд справи відкладено на 22 листопада 2011 року о 12:00 год.

22 листопада 2011 року, відповідач, через канцелярію суду  надав заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. № 22828), яка судом задоволена, надані відповідачем документи судом досліджені та  долучені до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні 22.11.2011 року пояснення з урахуванням відзиву відповідача (вх. № 34655), який судом долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22 листопада 2011 року в порядку ст.. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 29 листопада 2011 року об 11:00 год .

У призначене судове засідання 29 листопада 2011 року представник позивача не з’явився, проте до канцелярії суду надійшло клопотання (вх. № 35149) посилаючись на участь представника в іншому судовому засіданні просить суд, провести подальший розгляд справи за відсутності представника позивача, позов задовольнити повністю.  Також позивач надав додаткові документи в обґрунтування своїх позовних вимог, які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов та додаткових поясненнях, вважає  за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника позивача,  пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 листопада2011року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені  п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

20 червня 2008 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «РАМІРЕНТ УКРАЇНА» (далі по тексту – позивач, орендодавець) та Приватною виробничо-комерційною фірмою «ЛЕНС» (далі по  тексту – відповідач, орендар) укладено Договір оренди обладнання № 23/06/08-Д (надалі по тексту – договір), у відповідності до умов якого, орендодавець (позивач) передає будівельне обладнання, яке є об'єктом його власності Орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що найменування обладнання, яке передається Орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами цього договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачі обладнання Орендарю, відновну вартість переданого в оренду обладнання, ціну оренди (орендну плату), строк оренди обладнання. Орендар використовує  орендоване за цим договором обладнання за його технічним призначенням - проведення будівельних, монтажних, ремонтних робіт. (п. 2.1 договору).

Пунктами. 3.3., 3.4 Договору встановлено,  що з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі конкретної одиниці обладнання, для них набувають чинності всі умови договору, а також умови, які викладені в акті прийому-передачі. Акт прийому-передачі кожної одиниці обладнання підписують уповноважені особи. Повноваження представника Орендаря на підписання акту повинні бути засвідчені довіреністю його підприємства.

Як зазначає позивач у позовній заяві на виконання умов договору, позивач передав, а представник Відповідача, на підставі Довіреності серії ЯМИ № 159428 від 19.02.2009 p., отримав у тимчасове користування наступне будівельне обладнання:1)   відповідно до Акту прийому-передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p.:

- трамбівка PCX 500 BELLE з двигуном Honda, артикул РС5000, інв. № 08226,у кількості 1 шт., відновна вартість обладнання - 7 776 грн. 18 коп.;

- відбійний молоток GSH 16-28, серійний номер 881000379, артикул 0611335000, інв. № 08697, у кількості 1  шт., відновною вартістю 6 044 грн. 45 коп.;

- полотно віброрейки Belle Easy Screed Pro 3 m», артикул 157.3.003, у кількості 1 шт., відновною вартістю 2 738  грн. 48 коп.;

- привід для віброрейки Easy screed GS34 Honda, серійний номер 253, артикул 157.9.010, інв. № 07754, у кількості 1 шт., відновною вартістю 5400 грн. 00 коп.;

- зварювальний генератор VX220/7.5 НС, серійний номер 09/2008-53061380-001, артикул VX220/7.5 НС, інв. № 08207, у кількості 1 шт., відновною вартістю 17 500  грн. 00 коп.;

- затирочна машина Рrо 1200 Belle серійний номер РТ1211003274, артикул РТ1211, інв. № 07600, у кількості 1 шт. відновною вартістю 27 400 (двадцять сім тисяч чотириста) грн. 00 коп.;

- пікове зубило 28мм/400 мм, артикул 2608690106, у кількості 1 шт. відновною вартістю 214  грн. 50 коп.

Відповідно до Акту прийому-передачі № R-00000150 від 20.02.2009 p.:

- апарат високого тиску HD 10/25», інв. № 08717, у кількості 1 (одна) шт., за відновною вартістю 20 100 (двадцять тисяч сто) грн. 00 коп.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що початок перебігу строку оренди кожної  одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання акту прийому-передачі такого обладнання.

Орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням, починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду відповідно до п. 3.2 договору  і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання згідно п. 5.10 договору (п. 6.1 договору).

Орендна плата нараховується на основі тарифу Орендодавця за добу або місяць оренди обладнання, та вказується в акті прийому-передачі.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що період розрахунків орендаря становить 15 діб: 15-го та 30-го числа місяця в якому здійснюється оренда обладнання. При цьому орендар вносить орендну плату в наступному порядку: орендна плата до кінця першого періоду  розрахунків вноситься попередньо: після підписання Договору і до фактичного отримання обладнання в оренду; за другий та кожний наступний період розрахунків - вноситься попередньо: в строк за З робочих дня до початку такого періоду розрахунків.

Пунктом 15.1 договору встановлено, що цей договір діє з дати його укладення – до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 5.1. Договору, Орендар повинен повернути обладнання в день закінчення строку оренди, зазначеного в акті прийому-передачі, договорі, в іншому двосторонньому документі сторін, або у вимозі Орендодавця про повернення обладнання у визначений строк.

Як зазначає позивач, ним  належним чином виконано свої зобов’язання по договору, надав відповідачу в оренду обладнання відповідно до актів прийому-передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. та № R-00000150 від 20.02.2009 p., проте Орендар (відповідач)  порушив умови Договору щодо своєчасного та у повному обсязі внесення позивачу плати за оренду обладнання, сплативши позивачу 1519,51 грн., внаслідок чого  станом на дату складання позовної заяви (03.02.2011 року) у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 11764,08 грн. Окрім цього позивач зазначає, що відповідач порушив умови договору щодо повернення орендованого обладнання у визначений актами прийому-передачі строк, що і стало підставою для звернення позивача  з позовом до суду з вимогою про стягнення заборгованості та повернення орендованого майна.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості  або повернення орендованого майна в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті  284  Господарського  кодексу  України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору представник позивач передав, а представник відповідача, на підставі довіреності серії ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року, прийняв  відповідно до Акту прийому-передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. наступне обладнання:  трамбівка PCX 500 BELLE з двигуном Honda, артикул РС5000, інв. № 08226,у кількості 1 шт., відновна вартість обладнання - 7 776 грн. 18 коп.; відбійний молоток GSH 16-28, серійний номер 881000379, артикул 0611335000, інв. № 08697, у кількості 1  шт., відновною вартістю 6 044 грн. 45 коп.; полотно віброрейки Belle Easy Screed Pro 3 m», артикул 157.3.003, у кількості 1 шт., відновною вартістю 2 738  грн. 48 коп.; привід для віброрейки Easy screed GS34 Honda, серійний номер 253, артикул 157.9.010, інв. № 07754, у кількості 1 шт., відновною вартістю 5400 грн. 00 коп.; зварювальний генератор VX220/7.5 НС, серійний номер 09/2008-53061380-001, артикул VX220/7.5 НС, інв. № 08207, у кількості 1 шт., відновною вартістю 17 500  грн. 00 коп.; затирочна машина Рrо 1200 Belle серійний номер РТ1211003274, артикул РТ1211, інв. № 07600, у кількості 1 шт. відновною вартістю 27 400 (двадцять сім тисяч чотириста) грн. 00 коп.; пікове зубило 28мм/400 мм, артикул 2608690106, у кількості 1 шт. відновною вартістю 214  грн. 50 коп. Зазначене майно отримано представником відповідача, повноваження на отримання зазначеного обладнання надані відповідачем на підставі довіреності серії ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року, яка видана 19.02.2009 року Пневському В.В.,  в якій зазначено сім найменувань, обладнань, які необхідно отримати представнику ПВКФ «Ленс» орендованого обладнання, перелік якого повністю співпадає з переліченим в акті прийому-передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. Обладнанням, та фактично отриманим представником ПВКФ «Ленс».

Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві на позов  в якому, відповідач  проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що особа на ім’я якого виписана довіреність серії ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року  Пневський В.В. звільнений з підприємства з 10.10.2008 року, а саме довіреність виписана особисто Пневським В.В. містить реквізити головного підприємства, а засвідчена печаткою Київської Філі ПВКФ «Ленс» та підписом директора цієї філії Солодовніком В.М.

По - перше, з тексту вказаної довіреності та пояснень відповідача вбачається, що зазначена довіреність підписана директором Київської Філі ПВКФ «Ленс» Солодовніком В.М.,  та скріплена печаткою Київської Філі ПВКФ «Ленс».

По-друге з тексту довіреності вбачається, що вона видана Пневському В.В. на отримання від позивача цінностей за СФ – 0000193 від 13.02.2009 року. З наявного в матеріалах справи рахунку фактури № – 0000193 від 13.02.2009 року вбачається, що він виписаний на підставі договору № 23/06/08-Д від 23.06.2008 року, який був укладений між позивачем та відповідачем.

Перелік цінностей, які доручено Пневському В.В. отримати від імені відповідача у позивача за довіреністю  серії ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року  повністю співпадає з переліком обладнання, зазначених в рахунку фактури № – 0000193 від 13.02.2009 року, а також з переліком обладнання одержаного за актом прийому-передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p.

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Представництвом відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, які він представляє; довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.  

Відповідно до п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

На довіреності серії ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року  міститься відбиток печатки Київської філії ПВКФ «Ленс».

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що філія не є юридичною особою, а тому довіреність не може містити печатку Київської філії ПВКФ «Ленс».

Проте, такі твердження відповідача суд вважає необґрунтованими та хибними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно до статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" встановлено, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб міститься інформація про ідентифікаційний код філії, тобто філія юридичної особи має окремий ідентифікаційний код.

Відповідно до п. 1.1., п. 1.3. та п. 1.7. Положення про Київську філію ПВКФ «Ленс» (далі –Положення) - Філія створена відповідно до Закона України "Про Підприємства в Україні", інших законодавчих актів.3асновником     Філії    є:     приватно  виробничо-комерційна фірма "ЛЕНС"  зареєстровано у Виконавчому комітеті Харківської міської ради, Ідентифікаційний код юридичної особи 25184679..Філія є структурним підрозділом Приватно  виробничо-комерційної фірми "ЛЕНС"  та не є юридичною особою.

Пунктами 1.5-1.7 Положення передбачено, що Філія вправі від імені Приватно  виробничо-комерційної фірми "ЛЕНС"   укладати договори, може   набувати   майнових   та   особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді, господарському суді та третейському суді.

Пунктом 2.7 Інструкції про порядок видачі міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999 р. № 17, яка діяла на дату видачі довіреності філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток, якщо - це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії.

Положенням передбачено, що Філія   має круглу печатку із своїм  найменуванням, кутовий та інші штампи, а також знак для товарів і послуг. Директор Філії діє на підставі довіреності, виданої Підприємством і у своїй діяльності керується статутом Підприємства, цим Положенням та чинним законодавством України. Метою діяльності Філії є: одержання прибутку та задоволення потреб організацій, підприємств та населення у продукції,  роботах, послугах, сприяння науково-технічному прогресу. (п. 2.1 положення).

При цьому, пунктами. 3.1, 3.2 Положення закріплено, що філія відповідно до чинного законодавства має спеціальну правоздатність   відповідно   статутним  цілям  діяльності Підприємства і може бути  обмежена в правах, що надаються, лише у випадках  прямо передбачених законодавством. Філія має право: укладати від імені Підприємства договори; володіти, користуватися і розпоряджатися будь-яким майном, не вилученим з цивільного і торгового обігу, необхідного для здійснення своєї діяльності; користуватися банківським кредитом на комерційній договірній основі.

Розділом 5 Положення передбачено, що Підприємство здійснює свої права по управлінню Філією через уповноваженого ним директора, який за довіреністю виконує дії від імені   Підприємства,   представляє його в державних та інших органах. Підприємствах, організаціях, установах; забезпечує виконання рішень Підприємства; розпоряджується майном і коштами Філії, укладає контракти і договора, видає довіреності, приймає на роботу та звільнює з роботи працівників Філії, тощо.

Матеріали справи свідчать, що договір  оренди обладнання № 23/06/08-Д від 20 червня 2008 року укладено з боку відповідача Комерційним директором ПВКФ «Ленс» Солодовником В.М. Саме цією особою видано довіреність на ім’я Пневського В.В. на отримання від позивача ТОВ «Рамірент Україна» обладнання. Зазначена довіреність скріплена печаткою Київської філії ПВКФ «Ленс».  

Така саме печатка міститься на наказі № 5/1 від 10 жовтня 2008 року про звільнення Пневського В.В. , яка також підписана директором  КФ ПВКФ «Ленс» Солодовником В.Н., на документах податкової звітності, які надавались Київською філію відповідача до податкового органу.

Таким чином, діючим законодавством та внутрішніми актами КФ ПВКФ «Ленс» передбачена можливість виготовлення Київською філією ПВКФ «Ленс» печаток та штампів та використання їх у діяльності, яку філія здійснює від імені Підприємства, а отже директор КФ ПВКФ «Ленс» Солодовник В.Н., здійснюючи свої повноваження наданими йому Положенням про Київську філію ПВКФ «Ленс»  мав право на видачу довіреності ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року .

Відповідно до п. 3.4.1  Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним  органам  виконавчої  влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів   на   право   відкриття  та  функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток  і  штампів, а  також  порядок  видачі  дозволів  на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 17 від 11.01.99 року, яка діяла на дату видачі довіреності,- відповідальність  і  контроль  за дотриманням  порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається  на  керівників  підприємств,  установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Відповідач не надав переконливих доказів того, що його печаткою мали можливість розпоряджатися сторонні особи, а не лише директор КФ ПВКФ «Ленс»  Солодовник В.Н.

Окрім того, суд також критично оцінює доводи відповідач, що довіреність ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року має виправлення, а тому є нікчемною.

Суд зазначає, що предметом даного спору є, у тому числі, стягнення заборгованості з орендної плати за обладнання, яке отримане за актом прийому-передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p., на підставі довіреності ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року, а не питання щодо дійсності довіреності.

Тобто, для задоволення позовних вимог щодо стягнення орендної плати необхідно встановити факт передачі в оренду майна.

Довіреність серії ЯМИ 159428 від 19.02.2009 року  не спростовує факт отримання за актом прийому-передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. обладнання. При цьому, відповідач не довів належними та до пустими доказами того, що він не отримував в оренду за актом прийому-передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. обладнання.

Також наявні в матеріалах справи докази часткового  перерахування відповідачем орендної плати за договором (виписки за особовим рахунком)  свідчать про вчинення фактичних дій з боку відповідача щодо виконання ним своїх зобов’язань за договором оренди обладнання № 23/06/08-Д від 20 червня 2008 року.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості викладених у позовній заяві доводів позивача, що ним належним чином передано, а відповідачем отримано за актом прийому передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. обладнання :  трамбівка PCX 500 BELLE з двигуном Honda, артикул РС5000, інв. № 08226,у кількості 1 шт., відновною вартістю 7 776 грн. 18 коп.; відбійний молоток GSH 16-28, серійний номер 881000379, артикул 0611335000, інв. № 08697, у кількості 1  шт., відновною вартістю 6 044 грн. 45 коп.; полотно віброрейки Belle Easy Screed Pro 3 m», артикул 157.3.003, у кількості 1 шт., відновною вартістю 2 738  грн. 48 коп.; привід для віброрейки Easy screed GS34 Honda, серійний номер 253, артикул 157.9.010, інв. № 07754, у кількості 1 шт., відновною вартістю 5400 грн. 00 коп.; зварювальний генератор VX220/7.5 НС, серійний номер 09/2008-53061380-001, артикул VX220/7.5 НС, інв. № 08207, у кількості 1 шт., відновною вартістю 17 500  грн. 00 коп.; затирочна машина Рrо 1200 Belle серійний номер РТ1211003274, артикул РТ1211, інв. № 07600, у кількості 1 шт. відновною вартістю 27 400 грн. 00 коп.; пікове зубило 28мм/400 мм, артикул 2608690106, у кількості 1 шт. відновною вартістю 214  грн. 50 коп.

Відповідно до акту  прийому передачі № R-00000143 від 19.02.2009 pоку встановлено дату повернення обладнання – 20.02.2009 року.

Проте, відповідач продовжував користуватися отриманим обладнанням, після закінчення встановленого в акті  прийому - передачі № R-00000143 від 19.02.2009 pоку строку.

Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що Орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавця за весь строк користування орендованим обладнанням, починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі обладнання в оренду відповідно до п. 3.2 договору  і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання згідно п. 5.10 договору (п. 6.1 договору).

При цьому п. 5.10 договору встановлено, що підтвердженням факту повернення орендованого майна є відповідним чином складений та підписаний акт повернення обладнання. До  підписання сторонами такого акту, обладнання вважається таким, що знаходиться в користуванні орендаря та не повернуто Орендодавцю.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази заперечень з боку позивача щодо користування відповідачем обладнанням після закінчення встановленого в акті прийому - передачі № R-00000143 від 19.02.2009 pоку строку, на те, що в матеріалах справи відсутні докази повернення  відповідачем обладнання позивачу (акт повернення обладнання) , суд дійшов про продовження договірних відносин між позивачем та відповідачем щодо користування отриманого в оренду за актом прийому - передачі № R-00000143 від 19.02.2009 pоку обладнанням в заявлений позивачем період виникнення заборгованості (з 19.02.2009 року по 28.02.2009 року).

Пунктом 1.2 договору сторони домовились, що в акті прийому передачі зазначається ціна оренди.

Як вбачається з акту прийому передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. ціна оренди обладнання за добу з ПДВ складає: трамбівка PCX 500 BELLE з двигуном Honda, артикул РС5000, інв. № 08226 - 195,00 грн.; відбійний молоток GSH 16-28, серійний номер 881000379, артикул 0611335000, - 231,60 грн.;  полотно віброрейки Belle Easy Screed Pro 3 m», артикул 157.3.003 - 100,01 грн.; привід для віброрейки Easy screed GS34 Honda, серійний номер 253, артикул 157.9.010 – 100,00 грн.; зварювальний генератор VX220/7.5 НС, серійний номер 09/2008-53061380-001, артикул VX220/7.5 НС, - 198,00 грн.;  затирочна машина Рrо 1200 Belle серійний номер РТ1211003274, артикул РТ1211, - 260,00 грн; пікове зубило 28мм/400 мм, артикул 2608690106, - 42,90 грн.

Проте, в порушення умов договору, відповідач орендну плату в сумі 9020,08 грн. за користування отриманим обладнанням за актом  прийому передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. в період з 19.02.2009 року по 28.02.2009 року  не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за отримане за актом  прийому передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. обладнання по договору оренди обладнання № 23/06/08-Д від 20 червня 2008 року.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до висновку судово-екномічної експертизи № 6562 від 09.09.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем за актом  прийому передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. в період з 19.02.2009 року по 28.02.2009 року  складає 10147,59 грн. Проте, позивач просить суд стягнути заборгованість за цей же період та за цим же актом 9020,08 грн.

Отже, заявлена до стягнення позивачем заборгованість (9020,08 грн.) є меншою ніж розрахована експертом при здійсненні судової експертизи, проте, суд зазначає, що   в силу принципу змагальності сторін суд не вправі виходити за межі позовних вимог. Тому суд розглядає вимогу позивача щодо стягнення 9020,08 грн. заборгованості.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги,  суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 9020,08 грн. заборгованості з орендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно  до  ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення відповідачем зобов'язання по договору оренди в частині оплати оренди в сумі 9020,08 грн. за отримане за актом  прийому передачі № R-00000143 від 19.02.2009 p. обладнання, за період з 19.02.2009 року по 03.02.2011 року нараховано 3% річних в розмірі 530,08 грн., та інфляційні у розмірі 1561,55 грн., які підлягають стягненню з відповідача .

Відповідно до п. 5.1. Договору, Орендар повинен повернути обладнання в день закінчення строку оренди, зазначеного в акті прийому-передачі, договорі, в іншому двосторонньому документі сторін, або у вимозі Орендодавця про повернення обладнання у визначений строк.

29 червня 2010 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 64-Р, в якій посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати орендної плати, та на п. 5.1 договору оренди, вимагає  протягом 7 днів з моменту отримання претензії  повернути отримане в оренду обладнання. Як свідчать матеріали справи, зазначену претензію отримано відповідачем 07 липня 2010 року.

Проте, на даний час доказів повернення відповідачем позивачеві орендованого майна у встановленому п. 5.10  договору порядку до матеріалів справи не надано, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов’язання відповідача повернути отримане за актом  прийому - передачі № R-00000143 від 19.02.2009 pоку встановлено дату повернення обладнання.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 714,00 грн. заборгованості з оренду отриманого за актом  прийому - передачі № R-00000150 від 20.02.2009 pоку обладнання, нараховані на цю  суму інфляційні та річні, а також вимогу щодо повернення за цим актом обладнання, судом встановлено,  що позивач в обґрунтування цих позовних вимог не надав доказів повноважень особи, яка підписала акт актом  прийому - передачі № R-00000150 від 20.02.2009 pоку з боку відповідача (довіреності на отримання цінностей), суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами того, що позивач фактично передав, а відповідач отримав за вказаним  актом прийому – передачі  апарат високого тиску НD 10/25, інв. № 08717.

Враховуючи викладене,  суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 714,00 грн. заборгованості з оренду отриманого за актом  прийому - передачі № R-00000150 від 20.02.2009 pоку обладнання, нараховані на цю  суму інфляційні в сумі 474,22 грн. та річні в сумі 161,03 грн., а також відмовляє в задоволенні вимоги щодо повернення за цим актом обладнання апарат високого тиску НD 10/25, інв. № 08717.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 629, 612, Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 232, 283,  343, Господарського кодексу України,  суд, -  < Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Приватну виробничо-комерційної     фірми   “ЛЕНС” (61178, м. Харків, буд. 256-А кв. 67, ідентифікаційний код 2518467)   повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна” (01474, м. Київ, вул.. Бережанська, 9; поштова адреса: 08130, Київська обл.., Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул.. Петропавловська, 14-А, код 32664239)  будівельне обладнання, яке було передане йому в оренду згідно Акту прийому-передачі № К-00000143 від 19.02.2009 р., а саме:

-трамбівку РСХ 500 Вellе з двигуном Honda, артикул РС5000, інв. № 08226, у кількості 1 (одна) шт.;

-відбійний молоток GSH 16-28, серійний номер 881000379, артикул 0611335000, інв. № 08697, у кількості 1 (одна) шт.;

-полотно віброрейки Вellе Еаsу Screed Pro 3m, артикул 157.3.003, у кіЛькості 1 (одна) шт.;

-привід для віброрейки Еаsу screed GS34 Honda, серійний номер 253, артикул 157.9.010, інв. № 07754, у кількості 1 (одна) шт.;

-зварювальний генератор VХ220/7.5 НС, серійний номер 09/2008-53061380-001, артикул VХ220/7.5 НС, інв. № 08207, у кількості 1 (одна) шт.;

-затирочну машину Рrо 1200 Belle серійний номер РТ1211003274, артикул РТ1211, інв. № 07600, у кількості 1 (одна) шт.;

-пікове зубило 28мм/400 мм, артикул 2608690106, у кількості 1 (одна) шт.

Стягнути  з   Приватної  виробничо-комерційної     фірми   “ЛЕНС” (61178, м. Харків, буд. 256-А кв. 67, ідентифікаційний код 2518467)  на   користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна” (01474, м. Київ, вул.. Бережанська, 9; поштова адреса: 08130, Київська обл.., Києво-Святошинський район, с. Петропавловська Борщагівка, вул.. Петропавловська, 14-А, код 32664239) суму заборгованості у розмірі 9020,08 грн.; З % річних – 530,08 грн.,.; суму збитків від інфляції -1561,55 грн., а також 781,85 грн. державного мита, та 181,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 05 грудня 2011 року

справа № 5023/1260/11