донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.11.2011 р. справа №36/38пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Кододової О.В.
суддівАзарової З.П.
Гези Т.Д.
при секретарі Коломієць С.О.
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_4 (за довіреністю)
від відповідача – ОСОБА_5 (за довіреністю), ОСОБА_6
від третьої особи 1. – не з»явився
від третьої особи 2. - не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_6, м. Торез
на рішення господарського судуДонецької області від 26 вересня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011року)
у справі№36/38пн (головуючий суддя Гриник М.М., судді: Сич Ю.В., Макарова Ю.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс», м. Торез
доПриватного підприємця ОСОБА_6, м. Торез
за участю третьої особи 1. без самостійних вимог на предмет спору Торезької міської ради
за участю третьої особи 2. без самостійних вимог на предмет споруУправління земельних ресурсів м. Тореза
про спонукання виконати певні дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс», м. Торез звернулось з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Торез про зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_6 усунути перешкоду в користуванні ТОВ «Скіф-сервіс»земельною ділянкою площею в 0,0592га, яка на праві постійного користування виділена ТОВ «Скіф-сервіс»за рішенням Торезької міської ради від 31.10.2000року №ІІІ/18-15 із змінами рішенням Торезької міської ради від 26.07.2001р. №ІІІ/25-8, в межах якої ПП ОСОБА_6 самовільно зайнято 30,78кв.м. через встановлення кіоску, шляхом внесення нею за свій рахунок самовільно встановленого кіоску без відповідних документів; стягнути з відповідача судові витрати –державне мито та інформаційно-технічне обслуговування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, на те, що відповідач самочинним користуванням часткою земельної ділянки, яка виділена позивачу порушує права законного землекористувача, гарантованих ист.95 ч.1 п. «а», «1» Земельного кодексу України , створив перешкоди для використання виділеної товариству земельної ділянки за призначенням .
Рішенням господарського суду Донецької області від 26 вересня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011року) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс», м. Торез до Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Торез, за участю третьої особи 1. без самостійних вимог на предмет спору Торезької міської ради, за участю третьої особи 2. без самостійних вимог на предмет спору Управління земельних ресурсів м. Тореза задоволено повністю. Зобов’язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_6 усунути перешкоду в користуванні ТОВ „Скіф-сервіс” земельною ділянкою площею в 0,0592га, яка на праві постійного користування виділена ТОВ „Скіф-сервіс” за рішенням Торезької міської ради від 31.10.2000р. №Ш/18-15 із змінами рішенням Торезької міської ради від 26.07.2001р. №Ш/25-8, шляхом знесення за свій рахунок кіоску, встановленого самовільно без відповідних правовстановлюючих документів. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що в процесі розгляду справи встановлено відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, наявність торгівельного павільйону, який належить на праві власності позивачу та розміщений протиправно на земельній ділянці, користувачем якої є позивач.
Відповідач – Приватний підприємець ОСОБА_6, м. Донецьк не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернулася з апеляційною скаргою про скасування рішення та направлення справи на новий розгляд. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції визнав встановленим факт знаходження кіоску відповідача на земельній ділянці , яка належить позивачу, хоча це є недоведеним, в матеріалах справи відсутні документи, які б це підтверджували. Крім того скаржник зазначає, що до позовних вимог підлягає застосуванню стаття 257 Цивільного кодексу України, згідно якої у спорах про захист прав власників земельних ділянок застосовується позовна давність у три роки.
Позивач – ТОВ «Скіф-сервіс»у відзиві на апеляційну скаргу (вхід. №02-16/19153 від 16.11.2011року) просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
У письмових поясненнях Відділу Держкомзему у м. Торезі Донецької області (т.2, а.с.25) ОСОБА_6 як землевласник або землекористувач земельної ділянки розташованої в районі автовокзалу м.Торез не значиться. На теперішній час документи із землеустрою, які є підставою для оформлення права користування земельною ділянкою в районі автостанції м. Тереза у ОСОБА_6 на погодження до відділу Держкомзему не надавались. Крім того у даних поясненнях зазначається, що згідно план-схеми місця розташування кіоску ПП ОСОБА_6 в районі автовокзалу м. Тереза наданої відділом градобудівництва та архітектури м. Тереза вищевказаний об’єкт розташований на території земельної ділянки наданої ТОВ «Скіф-сервіс».
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області згідно Свідоцтва серії А00 №2294840 (т.1, а.с.11)
Згідно виписки з рішення Торезької міської ради від 31 жовтня 2000року №18/Ш-15 товариству з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс»затверджено проект відводу та надано в постійне користування земельну ділянку площею 684кв.м. для розміщення торгового комплексу з вбудованими павільйонами, розташованому за адресою: м. Торез, вул. 50 років СРСР,6 (т.1, а.с.26)
Позивачу 22 січня 2001року видано державний акт на право постійного користування землею площею 0,0684га для розташування торгівельного комплексу з вбудованими павільйонами відповідно до рішення Торезької міської ради від 31 жовтня 2000року (т.1,а.с.27-30)
Рішенням Торезької міської ради від 26.07.2001року №Ш/25-8 внесено зміни до п.6.2 рішення від 31.10.2000року №Ш/18-15 в частині розміру земельної ділянки та зазначено замість «площею 684кв.м.» слід читати «площею 592кв.м.»(т.1, а.с.140)
У матеріалах справи відсутні докази того, що зазначене рішення скасовано або визнано недійсним у судовому порядку.
Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Скіф-сервіс»сплачує податок на землю за користування спірною земельною ділянкою.
Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач на законних підставах використовує земельну ділянку.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд керуючись ст. 43 ГПК України дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 116 Земельного кодексу України наголошує, що право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст.125 Земельного Кодексу України).
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
У даному випадку ТОВ «Скіф-Сервіс»є користувачем земельної ділянки згідно акту на право постійного користування землею площею 592кв.м.
В статті 152 Земельного кодексу України також зазначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Апеляційний господарський суд погоджується із висновком першої інстанції стосовно того, що при вирішенні даного спору суттєвим є встановлення обставин виникнення у позивача певного права на спірну земельну ділянку як підстави для визнання його особою, право якої підлягає захисту.
Рішенням виконавчого комітету Торезської міської ради від 20.09.1995р. №209 надано у користування земельну ділянку площею 30 кв.м. та дозволено приватному підприємцю ОСОБА_6 встановити кіоск модульного типу в районі автовокзалу в існуючому ряду торгівельних кіосків строком на 1 рік на умовах оренди. (т.1, а.с.158)
Між Торезькою міською радою та ОСОБА_6 22.01.1997року укладений договір на право тимчасового користування землею, згідно з яким остання прийняла у тимчасове користування земельну ділянку площею 13,5 кв.м. на умовах оренди строком до 20.12.1997р. для зайняття підприємницькою діяльністю.
Заявою від 28.01.1998року ПП ОСОБА_6 звернулася до виконкому Торезької міської ради щодо продовження строку дії рішення виконкому про установку торгового кіоску на площі автовокзалу.
Рішенням виконкому Торезької міської ради від 18.02.1998р. продовжено на 1 рік користування землею площею 13,5 кв.м. , даним рішенням також попереджено ПП ОСОБА_6 про необхідність убрати кіоск у випадку реконструкції вокзалу. (т.1, а.с.114)
Рішенням Торезької міської ради від 29.12.1999р. у користування на умовах оренди ОСОБА_6 надана земельна ділянка площею 14 кв.м. із земель загального користування строком до 3 років під розміщення і обслуговування кіоску з продажу продовольчих товарів. (т.1, а.с.160)
Інших доказів продовження строку на користування земельної ділянки по теперішній час ПП ОСОБА_6 не надано. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що скаржник на даний час є законним користувачем земельної ділянки. Натомість матеріалами справи підтверджується та скаржником не спростовано, що власником земельної ділянки площею 0,0592га на території якої згідно плану-схеми розташований кіоск скаржника, є ТОВ «Скіф-сервіс».
Як вбачається з матеріалів справи Торезький міський суд постановою від 05 березня 2009року по справі №2-а-20/09 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Торезької міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Скіф-сервіс», про визнання рішень Торезької міської ради від 26.04.2000року та від 31.10.2000року протиправними і скасування , зобов’язання вчинити певні дії - відмовлено.
Зазначеною постановою встановлено, що на підставі рішення Торезької міської ради від 29.12.1999 р. яким було вирішено затвердити проект відводу земельної ділянки ОСОБА_6 і надати у користування на умовах оренди земельну ділянку площею 14 кв.м. строком до трьох років, ОСОБА_6 мала укласти договір оренди земельної ділянки і добросовісно виконувати умови договору. Обставини справи свідчать про відсутність зазначених дій з боку ОСОБА_6, нею не надано суду договору оренди, укладеного на підставі вказаного рішення. ОСОБА_6 не надано фінансових документів про сплату за користування земельною ділянкою з 01.01.2000 р. і далі, як зазначено у постанові Торезького міського суду від 05.03.2009року. Згідно із повідомленням ДПІ в м.Торезі від 17.12.2008 р. ОСОБА_6 не є платником орендної плати за землю та земельного податку на земельну ділянку”.
Торезький міський суд у постанові від 05.03.2009року дійшов висновку, що у зв'язку із відсутністю укладеного договору оренди після 1999 р. і оплати за земельну ділянку, у ОСОБА_6 не має законних підстав для застосування до її правовідносин з відповідачем норми ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», на яку вона посилається, як на правову підставу свого нібито порушеного права. Такого порушеного права у ОСОБА_6 немає, вона втратила його, не реалізувавши дозвіл на укладення договору оренди, який їй було надано рішенням відповідача від 29.12.1999 р. Право позивачці на користування земельною ділянкою через укладення договору оренди визначалось терміном «до трьох років», це означає, що припинення цього права через десять місяців не суперечить визначеному терміну «до трьох років». Згідно із заявою від 12.08.1999 р. ОСОБА_6 зобов'язалась при попередженні не менше чім за місяць звільнити земельну ділянку, яку вона займає, при наступному наданні площі для торгівлі не менше розмірів (площі), які використовувались раніше, в торгових рядах, що проектуються. Вказана заява свідчить, що ОСОБА_6 знала про те, що готується проектування і спорудження торгових рядів, добровільно зобов"язалась звільнити зайняту земельну ділянку і за таких умов зверталась до міського голови з проханням надати їй в оренду земельну ділянку площею 13,5 кв.м., що і зробила міська рада, нічим не порушивши її права. Дозвіл ОСОБА_6 на користування земельною ділянкою було надано за умов, визначених в її заяві від 12.08.1999 р.
У постанові Торезького міського суду від 05.03.2009року встановлений факт виділення земельної ділянки, на яку претендує ОСОБА_6, ТОВ «Скіф-сервіс»був відомий ОСОБА_6 ще 10.09.2002 р., про що свідчить заява групи підприємців серед яких і ОСОБА_6 В порядку розгляду цієї заяви Торезька міська рада 17.09.2002 р. запрошувала у позивачки договір оренди земельної ділянки, укладений між нею і Торезькою міською радою, документацію по оплаті за землекористування. На підставі наданих документів ОСОБА_6 та відповідними державними органами і органами місцевого самоврядування комісією міської ради 27.10.2002р. були зроблені висновки про те, що землекористування заявників, в тому числі і ОСОБА_6 здійснюється з порушенням законодавства і нормативно правових актів.
Також у постанові зазначено, що договір оренди земельної ділянки між ПП ОСОБА_6 і Торезькою міською радою укладався один раз тільки лише на період з 20.01.1997р. по 20.12.1997р. право власності на кіоск ОСОБА_6 не оформила. Плата у міський бюджет за землекористування позивачкою у повному обсязі не здійснювалась, оплачено лише 12.08.1999року за 1998-1999рр. в сумі 555,75грн. Орендна плата за землю, або земельний податок за земельну ділянку площею 14кв.м. розташовану в районі автовокзалу, впродовж 2000-2009рр. не сплачувалась. Постійна комісія з питань регулювання земельних відносин і охорони навколишнього природного середовища Торезької міської ради констатувала факт, що землекористування здійснювалось з порушенням законодавчих і нормативно-правових актів.
Донецький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 серпня 2010року постанову Торезького міського суду Донецької області від 05 березня 2009року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6 залишив без змін.
Відтак судовою колегією факти, які встановлені в постанові Торезького міського суду від 05 березня 2009року по справі №2-а-20/09 прийняті в порядку, встановленому ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Законом України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 2 цього ж Закону передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Ст. 27 того ж Закону передбачає, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Як вже зазначалося, у матеріалах справи відсутні докази того, що ПП ОСОБА_6 є законним користувачем або власником земельної ділянки площею 30,78кв.м. на який розташований торговий кіоск 3*5, право власності на який відповідачем також не підтверджено. Даний факт також підтверджується постановою Торезького міського суду від 05 березня 2009року по справі №2-а-20/09.
Разом з тим колегія апеляційної інстанції зазначає, що вважати обґрунтованим позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою можливо лише в тому випадку, коли позивач належними та допустимими доказами доведе наявність у нього законного права власності або користування спірною земельною ділянкою.
У даному випадку матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано наявність у позивача законного права на користування спірною земельною ділянкою площею 0,0592га на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.
Таким чином правомірним є висновок господарського суду, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки, зокрема, здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні позивача правомірно, а безпідставне знаходження торгівельного павільйону приватного підприємця ОСОБА_6на спірній земельній ділянці площею 30,78кв.м., порушує право землекористування позивача, господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Скіф-сервіс”, м. Торез щодо зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою площею в 0,0592га, яка на праві постійного користування виділена ТОВ „Скіф-сервіс” за рішенням Торезької міської ради від 31.10.2000р. №Ш/18-15 із змінами рішенням Торезької міської ради від 26.07.2001р. №Ш/25-8, в межах якої ПП ОСОБА_6 самовільно зайнято 30,78 м2 через встановлення кіоску, шляхом знесення нею за свій рахунок самовільно встановленого кіоску без відповідних правовстановлюючих документів.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству.
Відтак рішення господарського суду Донецької області від 26 вересня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011року) по справі №36/38пн підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Торез –без задоволення.
Посилання скаржника у апеляційній скарзі на те, що до даних вимог підлягає застосуванню стаття 257 Цивільного кодексу України, згідно якої у спорах про захист прав власників земельних ділянок застосовується позовна давність тривалістю у три роки, колегією Донецького апеляційного господарського суду не приймаються за тих підстав, що відповідно до п.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. В матеріалах справи відсутня така заява ОСОБА_6
Результати апеляційного провадження у справі №36/38пн оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_6, м. Торез на рішення господарського суду Донецької області від 26 вересня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011року) по справі №36/38пн –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 26 вересня 2011року (повний текст рішення складений та підписаний 03.10.2011року) по справі №36/38пн - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Кододова О.В.
Судді: Азарова З.П.
Геза Т.Д.
Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 2 –третім особам 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО .