ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
06 вересня 2011 року справа № 20-5/076
Суддя господарського суду міста Севастополя Єфременко О.О., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі у справі № 5020-5/076
за позовом Прокурора Гагарінського району м. Севастополя
(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16)
в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(99003, АДРЕСА_1)
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Головне управління Держкомзему у м. Севастополі
(99011, м. Севастополь, вул. Демідова, 13)
2. Управління з контролю за використанням і охороною земель
у м. Севастополі (99045, м. Севастополь, вул. Д. Ульянова, 16)
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,
за участю представників сторін:
скаржника (боржника) –ОСОБА_2, представник за довіреністю від 14.06.2011;
Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі - ОСОБА_3, державний виконавець, довіреність б/н від 08.08.2011;
прокурора –не з’явився;
позивача (стягувача) - не з’явився;
третьої особи (Головне управління Держкомзему у м.Севастополі) - ОСОБА_4, довіреність №8-1-6/5371 від 22.06.2011;
третьої особи (Управління з контролю за використанням і охороною земель у м.Севастополі) - не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Гагарінського району м.Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 141,0 кв.м, розташованої у Гагарінському районі м. Севастополя на пляжі “Омега”.
Рішенням господарського суду м. Севастополя позовні вимоги задоволені повністю.
Ухвалою від 19.05.2008, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.06.2008, виконання рішення господарського суду м. Севастополя від 24.05.2007 відстрочено до 24.05.2009.
На виконання рішення суду 11.06.2007 видані відповідні накази.
Ухвалою від 21.06.2011 наказ господарського суду м. Севастополя від 11.06.2011 визнаний таким, що не підлягає виконанню.
21.06.2011 у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України виданий новий наказ на примусове виконання рішення у справі № 5020-5/076 з урахуванням виправленої описки.
12.08.2011 представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2. звернулася до суду із скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі, просить визнати незаконними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі щодо накладення штрафів та скасування постанов від 25.07.2011 та 01.08.2011 про накладення штрафу.
Ухвалою від 15.08.2011 зазначена скарга прийнята до розгляду.
Представники прокурора, позивача (стягувача) та третьої особи (Управління з контролю за використанням і охороною земель у м.Севастополі) в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
Відповідно до частини другої статті 1212 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
У зв’язку з викладеним, враховуючи те, що матеріали справи повною мірою характеризують стан виконавчого провадження, суд вважає можливим розглянути скаргу у відсутності представників позивача (стягувача), прокурора та третьої особи (Управління з контролю за використанням і охороною земель у м.Севастополі).
Крім того, прохальна частина скарги містить вимогу про зупинення виконавчого провадження, проте, у ході судового засідання представник заявника не наполягала на зазначеної вимоги.
Разом з тим, суд вважає за необхідним зазначити, що відповідно до статті 1211 Господарського процесуального кодексу України тільки суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.
Представник заявника на заявленій скарзі наполягала, просила її задовольнити.
Представник Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі проти заявленої скарг заперечував, вважає її необґрунтованою.
Третя особа, Головне управління Держкомзему у м.Севастополі, залишив розгляд скарги на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
З даною конституційною нормою узгоджується частина 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій України і статус суддів”, згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, в якому детально визначена виконавча процедура, коло осіб, які мають право проводити виконання рішень, їх повноваження, строки та способи виконання.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
15.07.2011 державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу №20-5/076, якою боржнику був встановлений 7-денний строк для добровільного виконання рішення –до 23.07.2011 (а.с. 81).
Зазначена постанова була отримана боржником 21.07.2011, що сторонами не заперечувалося.
Слід зазначити, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2011 містить обов’язок боржника повернути Севастопольській міський Раді земельну ділянку загальною площею 141 кв.м, розташовану в Гагарінському районі м.Севастополя на пляжі «Омега», яка використовується під бар «Людмила», в стані, придатному для подальшого використання.
Згідно з частиною першою статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 89 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
25.07.2011 державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі був складений акт щодо перевірки виконання рішення суду. В результаті перевірки було встановлено, що рішення суду по зобов’язанню повернути Севастопольській міській Раді земельну ділянку боржником не виконано.
В ході судового засідання державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі пояснив, що перевірка виконання рішення суду здійснювалась шляхом виходу за адресою - бар «Людмила»на пляжі «Омега».
Даний акт був складений у відсутності боржника. Жодних доказів того, що боржник був повідомлений про час проведення перевірки, державним виконавцем суду не надано.
Проте, слід зазначити, що відповідно до змісту наказу господарського суду міста Севастополя від 21.06.2011 по справі № 20-5/076 боржник був зобов’язаний повернути Севастопольській міський Раді зазначену земельну ділянку, в стані, придатному для подальшого використання без вказівки яким саме чином це повинно відбутися.
Того ж дня, 25.07.2011, державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі було прийнято постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 170,00 грн. за невиконання законних вимог державного виконавця по виконанню рішення суду без поважних причин.
Враховуючи те, що державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2011 не було зазначено які саме дії повинен здійснити боржник по виконанню рішення суду, суд дійшов висновку, що рішення суду не було виконано боржником у добровільному порядку з поважних причин.
Крім того, 26.07.2011, тобто вже після винесення постанови про накладення штрафу на боржника, Відділ Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя із заявою про роз’яснення порядку та способу виконання рішення суду. В заяві державний виконавець зазначає, що органом, який видав виконавчий документ, не вказано в резолютивній частині виконавчого документу спосіб та порядок виконання наказу, а саме яким чином зобов’язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 повернути Севастопольській міській Раді земельну ділянку (шляхом знесення будинків, будівель і споруд, які використовуються під розміщення бару «Людмила»або шляхом підписання між сторонами акту прийому передачі земельної ділянки).
01.08.2011 державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі було винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 340,00 грн. за невиконання законних вимог державного виконавця по виконанню рішення суду без поважних причин.
Отже, на час прийняття постанов про накладення штрафу на боржника від 25.07.2011 та від 01.08.2011 державному виконавцю не було відомо яким саме чином слід виконувати рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду міста Севастополя 11.08.2011 в порядку статті 89 Господарського процесуального кодексу України заява Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м.Севастополі про роз’яснення порядку та способу виконання рішення господарського суду м.Севастополя від 24.05.2007 у справі № 5020-5/076 задоволена та роз’яснено, що зазначене рішення суду підлягає виконанню відповідно до положень частини першої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження»та підпункту 5.9.3 пункту 5.9 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, шляхом вилучення зазначеної земельної ділянки у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в присутності понятих і передачі їх Севастопольській міській Раді зі складенням акту вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу.
В той же день, 11.08.2011, боржник звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі із заявою з проханням повідомити його у письмовій формі про дату, час та місце складання акту прийому-передачі земельної ділянки за участю представника Севастопольської міської Ради з урахуванням ухвали господарського суду міста Севастополя від 11.08.2011.
16.08.2011 державним виконавцем був складений акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу, а саме земельну ділянку площею 141 кв.м, яка використовується під бар «Людмила».
18.08.2011 державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду боржником виконано в повному обсязі.
За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що дії боржника свідчать про те, що він не ухилявся від виконання рішення суду та був не в змозі його виконати з поважних причин, а саме: ані йому, ані державному виконавцю не був зрозумілим порядок та спосіб виконання рішення суду. А тому суд вважає, що дії державного виконавця щодо прийняття постанов про накладення штрафу на боржника є незаконними.
В останньому абзаці пункту 8 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 №04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (з подальшими змінами) зазначено, що за результатами розгляду скарги (на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби) виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє". Водночас вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.
На підставі викладеного, суд вважає, що скарга Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованою, а постанови Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 25.07.2011 та 01.08.2011 про накладення штрафу підлягають визнанню недійсними.
Керуючись статями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі щодо накладення штрафів за невиконання вимог державного виконавця у справі №5020-5/076 задовольнити.
2. Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі в частині накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафів у сумі 170,00 грн. та 340,00 грн. незаконними.
3. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 25.07.2011 про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 170,00 грн.
4. Визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у м. Севастополі від 01.08.2011 про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у сумі 340,00 грн.
СуддяО.О.Єфременко