Справа № 22-а-1768/11 Головуючий у 1 інстанції: Павлів
Категорія:87 (10.3.3) Доповідач : Бойко С. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів : Зверхановської Л.Д., Петрички П.Ф.,
секретаря - Колодки М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом, відповідно до Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 02.12.2010 року, справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 вересня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про стягнення невиплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-
в с т а н о в и л а :
16.07.2009 року позивач звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов"язання провести їй перерахунок і виплату щомісячної допомоги по догляду за дітьми, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ними трирічного віку, за липень-грудень 2007 року та січень-грудень 2008 року в сумі 12556 гривень 50 копійок.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 вересня 2009 року позов задоволено частково. Суд вирішив: визнати неправомірними дії відповідача та зобов’язати його провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року з урахуванням сум, що отримані нею згідно ст.56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».
Постанова мотивована тим, що після ухвалення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року було відновлено дію норми ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»до закінчення бюджетного року. Суд не застосовував ст.100 КАС України, оскільки відповідач не наполягав на її застосуванні під час розгляду справи.
Постанову суду оскаржив відповідач. Просить її скасувати в частині задоволених судом вимог позивача з підстав неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити в цій частині нову, якою відмовити позивачеві у задоволені вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що управління правомірно, в межах наявних фінансових ресурсів здійснювало виплати, передбачені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»у порядку, розмірі та у спосіб, визначених діючим законодавством України на момент відповідних виплат. В апеляційній скарзі апелянт не вказує на порушення судом першої інстанції вимог ст.100 КАС України, а тому законність ухваленого судом рішення в цій частині, колегія суддів не перевіряє в силу ч.1 ст.195 КАС України.
В судове засідання сторони не з"явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому це дає суду право у відповідності до ст.41 КАС України розглянути справу на підставі доказів, які є в матеріалах справи, у відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7,8).
Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачеві проводилася у 2007 році відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року №13 "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім"ям з дітьми".
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»від 21.11.1992 року № 2811-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визначено новий розмір вказаного виду допомоги, який є меншим від розміру, передбаченого ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007 положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визнано неконституційними.
У відповідності до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов”язковими до виконання на всій території України.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача за період з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного вище рішення і до закінчення відповідного бюджетного року.
Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта про правильність проведених виплат позивачеві у розмірі, визначеному зазначеною вище постановою Кабінету Міністрів, оскільки відновлення дії ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка визначає розмір вказаного виду допомоги, виключає застосування постанови Кабінету Міністрів України, оскільки закони України мають вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти. Крім цього, відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»допомоги на дитину до досягнення трирічного віку, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, оскільки це суперечить ст.22 Конституції України.
Щодо посилання апелянта на спосіб захисту порушеного права, то управління призначає (здійснює перерахунок) та виплачує вказаний вид допомоги відповідно до чинного законодавства. Таким чином, Управління, в якому позивач перебуває на обліку та отримує допомогу по догляду за дитиною, є належним відповідачем по справі.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.195, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 212 КАС України, Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо передачі справ, пов"язаних із соціальними виплатами" від 02.12.2010 року, колегія суддів
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 вересня 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: