Справа №  22-ц-3599/11                                                  Головуючий у 1 інстанції: Леньо С.І.  

Категорія: 27                                                                                   Доповідач :   Бойко  С.  М.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                     28 листопада 2011 року                                                     м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

                              головуючого - судді Бойко С.М.,

                              суддів: Петрички П.Ф., Цяцяка Р.П.,

                              секретаря  - Колодки М.І.,

                              з участю представника позивача - Вертас М.М.,

                              представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 12 квітня 2011 року  у справі за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

                                                               в с т а н о в и л а:

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 12.04.2011 року позов публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів» задоволено. Суд вирішив: стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів»заборгованість за договірним зобов’язанням від 13.04.2007 року в розмірі 10 674 гривень 49 копійок.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2, просить його скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 10674 гривень, 106 гривень 74 копійок судового збору та 120 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи з ОСОБА_4, як з боржника за основним договором.

Свої доводи обґрунтовує тим, що договір поруки припинив свою дію, оскільки банк не звернувся до неї з вимогою про погашення заборгованості в строк до 01.04.2008 року, як це передбачено договором поруки, а тому стягнення з неї суми боргу є незаконним.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 в підтримання апеляційної скарги, пояснення представника позивача - в її заперечення, перевіривши матеріали справи в  межах  доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з таких підстав.

У відповідності до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України, порука припиняється після закінчення строку поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов"язання не пред"явить вимоги до поручителя. Зазначений  шестимісячний строк встановлений для пред'явлення вимоги до поручителя. Ця норма стосується лише випадків заявлення вимоги кредитора до поручителя після закінчення строку виконання зобов'язання за кредитним договором, при умові, якщо договором поруки не встановлено строку його  дії.

У відповідності до п.3.2 Договору поруки від 13.04.2007 року, укладеного між ЗАТ АКБ "Львів" та ОСОБА_2 на забезпечення виконання зобов"язань позичальника ОСОБА_4 за кредитним договором від 13.07.2007 року, дія договору поруки припиняється в момент повного виконання позичальником або поручителем боргових зобов"язань позичальника перед кредитором по кредитному договору.

В цьому пункті також зазначено, що кредитор має право  пред"явити вимогу до поручителя до 01.04.2008 року, тобто до закінчення строку виконання основного зобов"язання.  Однак, це ні в якому разі не означає, що він позбавлений пред"явити вимогу (позов) до поручителя після спливу строку виконання основного зобов"язання.   

Таким чином, цим пунктом визначено, що вимога до поручителя може бути пред"явлена до повного виконання зобов"язання за кредитним договором, а що стосується позову, то він може бути пред"явлений з дотримання загального строку позовної давності, відтак, норма ч.4 ст.559 ЦК України не поширюється на спірні правовідносини.

Крім того, судом встановлено, що вимога банку до поручителя була пред"явлена 18.02.2008 року за повідомленим поручителем місцем проживання (а.с.53), тобто  до закінчення строку виконання основного зобов'язання за кредитним .

В судовому засіданні під час розгляду справи апеляційним судом представник відповідачки ствердив, що його довірителька на час пред"явлення банком вимоги від 18.02.2008 року проживала у м.Трускавець, вимоги не отримувала, а тому цю вимогу не можна брати до уваги.

Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки у відповідності до п.5.6 Договору поруки, поручитель ОСОБА_2 зобов"язана була негайно повідомити Банк про зміну місця свого проживання.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи,  встановив фактичні обставини справи, застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу  необхідно відхилити, а рішення суду  залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України,  колегія суддів                                 

                                                                 у х в а л и л а:

            апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 12 квітня 2011 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

               Головуючий:     

               Судді: