Справа №  1-14/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29.09.2011 рокум. Глобине

Глобинський районний  суд  Полтавської  області  в складі:

                        головуючої  - судді Р.М. Марущак

      при секретарі          - Неборак М.В.

      з участю прокурора  - Стіхіна А.М.

      адвоката                     - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине  кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

-08.11.2007 року Глобинським районним судом за ч.3 ст.186, ч.1 ст.69, ч. 3 ст.185,  ч.1 ст.69, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі;

звільнився 17.12.2009 року умовно-достроково за постановою Ленінського райсуду м. Полтави від 09.12.2009 р., не відбутий строк 10 місяців 29 днів,     

у вчиненні злочину , передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального висновку, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 310 КК України  за наступних обставин.

В червні 2010 року він,  маючи непогашену судимість за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, під час умовно-дострокового звільнення,  на краю огороду, розташованого за місцем його проживання- ІНФОРМАЦІЯ_4, помітив  проростаючу коноплю. В ході проростання рослин коноплі доглядав їх, періодично прополюючи.

7 серпня 2010 року в ході огляду домогосподарства за місцем проживання  ОСОБА_2 працівники міліції виявили та вилучили насадження коноплі в кількості  15 рослин, які згідно висновку експерта № 1738 від 03.09.2010 року мають ботанічні  ознаки коноплі, містять тетрагідроканнабінол і відносяться до рослин,  які містять наркотичні засоби та психотропні речовини обіг яких допускається для промислових цілей.

Орган досудового слідства як на докази вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України в обвинувальному висновку послався:

- на показання  обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового слідства, в яких він вину за ч.2 ст. 310 КК України визнав повністю. Показав, що 15 рослин коноплі  - самосів. Він доглядав за ними, а саме, проривав бур»ян між рослинами. Хотів використати їх для лікування  суглобів ніг;

-2-

- на протокол  огляду місця події, в якому зафіксовано, що в трьох метрах від розібраної частини сараю знаходяться зелені рослини схожі на коноплю, прорвані від бур»яну;

- на показання свідків –понятих при огляді місця події : ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно яких в їх присутності працівники міліції на присадибній ділянці за будинком під час огляду домогосподарства ОСОБА_2 виявили 15 рослин коноплі, а останній пояснив, що вирощував коноплю для лікування суглобів ніг;

- на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 –батьків підсудного, які підтвердили, що на території їх присадибної ділянки працівники міліції виявили і вирвали 15 ростучих рослин коноплі, яких раніше вони не бачили. Їх син пояснив, що ці рослини він вирощував для лікування суглобів ніг, проривав бур»ян між ними;

- на висновок хімічної експертизи № 1738 від 31.08.2010 року, згідно якого надані на дослідження рослини є рослинами роду коноплі;

- на речові  докази;  

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину за ч.2 ст. 310  КК України  не визнав. Вказував, що коноплю   побачив  лише під час огляду домоволодіння працівниками міліції. Вона росла  не на огороді його батьків, а  на території сусідньої покинутої садиби. Догляд за рослинами він не здійснював. Перед початком огляду дільничний інспектор Шевченко А.О.  власноручно  вирвав бур»ян з коноплі. Лише  після цього проводилося фотографування.

Пояснення наявні в матеріалах справи про те, що він вирощував коноплю для власних потреб, а саме для лікування суглобів, про те, що проривав бур’ян між нею, він підписав під психічним тиском дільничного ОСОБА_6, який погрожував йому порушити кримінальну справу за «коноплю»щодо його батьків або брата, в разі не підписання ним (ОСОБА_2) пояснення.

Вказував, що в період з квітня по кінець липня 2010 року в с. Мозоліївка не проживав, наймав квартиру в м. Глобине по вул. Набережній, 63 у громадянина ОСОБА_7, тому займатися вирощуванням коноплі в с. Мозоліївка не міг. Про його проживання за вказаною адресою відомо працівнику міліції ОСОБА_8, у якого він проходив реєстрацію в зв’язку із встановленням адміністративного нагляду.

Дослідивши, проаналізувавши та оцінивши докази обвинувачення у сукупності та зв»язку, суд прийшов до висновку, що висновок досудового слідства про винність ОСОБА_2 у незаконному вирощуванні конопель не ґрунтується на матеріалах справи. Докази, які лягли в основу обвинувачення здобуті  незаконно - з порушенням норм чинного КПК України.

Так, протокол огляду місця події (а.с. 5) -  домоволодіння за адресою вул. Котляревського, 13  с. Мозоліївка Глобинського району не містить зазначення причини, що обумовила проведення такого огляду без постанови судді, як того вимагає ч.7 ст. 190 КПК України. В матеріалах справи також відсутні відомості про те, що протягом доби з моменту проведення огляду володіння особи був повідомлений прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

На а.с. 4 наявний письмовий дозвіл ОСОБА_9  на огляд зазначеного домоволодіння, проте,  відповідно до ч.5 с. 190 КПК   письмову згоду може надавати  лише володілець (власник) житла чи іншого володіння.  Згідно довідки  виконкому Пронозівської сільської ради будинок по вул. Котляревського, 13 с. Мозоліївка Глобинського району та земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд,  рахується за ОСОБА_5, що вказує на те, що саме ця особа мала право на надання письмової згоди на огляд.

В протоколі огляду зазначено, що «на окраїні огороду в трьох метрах від розібраної частини сараю знаходяться зелені рослини схожі на коноплю,

-3-

прорвані від бур»яну. Дані рослини в кількості 15 корінців вирвані з корінням і перераховані в присутності понятих».

Допитаний судом,  як  свідок, понятий  ОСОБА_3 вказану обставину заперечував. Пояснив, що коли  він прийшов до садиби ОСОБА_5 на запрошення працівників міліції, то конопля вже була вирвана і лежала біля двору. Де  вона росла, в якій кількості,  була чиста чи забур»янена  він не знає, оскільки на огороді не був. На прохання міліціонерів він приніс мішок для упаковки коноплі. Вважав, що своїм підписом під протоколом  посвідчив, що конопля була упакована і перерахована в його присутності. Протокол не читав.

Допитана в суді як свідок понята  ОСОБА_4 підтвердила, що працівники міліції показували їй коноплю скраю огороду, недалеко від сараю ОСОБА_5.  Вона була ще зелена, схожа на самосів, бо рядків не мала, була недоглянута як і  їх  огород, на якому бур»ян стояв стіною.  Вона бачила, як працівник міліції фотографував  рослини коноплі.  Хто її виривав не знає, бо пішла з огороду. Перераховували вирвану коноплю і упаковували  в мішок працівники міліції в її присутності.  Саме це   вона підтвердила своїм підписом. Протокол не читала.

При цьому,  жоден із допитаних понятих не підтвердив, що  чув пояснення ОСОБА_2  про те, що  він вирощував коноплю для  лікування суглобів ніг.  ОСОБА_4 вказувала, що чула лише від матері ОСОБА_2, що та парить ноги в коноплі, ОСОБА_3 також підтверджував, що чув цю фразу від когось із батьків ОСОБА_2 (конкретно від кого не пам»ятає) , але не від нього.

Показання вказаних свідків на досудовому слідстві ( а.с. 12, 13)  аналогічні, записані слово в слово, а тому викликають сумніви в правильності та повноті їх фіксування слідчим.  Останній взагалі  не задавав понятим, які є сусідами підсудного, питань, які б допомогли з»ясувати наявність об»єктивної сторони злочину, в діях, що  інкримінуються ОСОБА_2

Суд ретельно перевіряв причину зміни показань названими  особами і, зважаючи на ментальність сільських жителів, прийняв до уваги їх аргументи про те, що відібрані у них пояснення та показання вони не перечитували через відсутність часу і повну довіру працівникам міліції. За основу при прийнятті рішення суд взяв  до уваги показання свідків –понятих,  дані ними під час судового слідства.

Відповідно до ч.1 ст. 275 КПК України розгляд кримінальної справи має проводитися відносно підсудного  лише в межах пред»явленого обвинувачення.

В постанові про притягнення як обвинуваченого від 20 вересня 2010 року ( а.с.35), в обвинувальному висновку (а.с.62-65) зазначено, що ОСОБА_2 доглядав  насадження коноплі, прополюючи їх. Доказів таких дій суду не надано.

Жоден із свідків по справі,  допитаних на досудовому слідстві, і в суді не вказував, що був очевидцем того,  як ОСОБА_2 прополював рослини коноплі. Останній також таких показань ні під час досудового слідства (а.с.36), ні в суді не давав. Додані до протоколу огляду фототаблиці  виявлених рослин коноплі (а.с.6) також  підтверджують, що такий агротехнічний метод боротьби з бур»янами, як прополювання, на вказаній ділянці не застосовувався, оскільки на поверхні грунту  наявний суцільний трав»яний покрив.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що  при пред»явленні обвинувачення   ОСОБА_9 у  вирощуванні коноплі шляхом прополювання орган досудового слідства  ні об»єктивних,  ні суб»єктивних доказів   таких дій  не мав.

Допити батьків підсудного  на досудовому слідстві (а.с.14,15) проведені без дотримання вимог кримінально-процесуального законодавства. В судовому засіданні достовірно встановлено, що батько підсудного –ОСОБА_5 інвалід ІІ групи –повністю глухий, але, як випускник Миргородської школи для слабочуючих і глухих дітей,  може розмовляти,

-4-

може зрозуміти  співрозмовника, слідкуючи за губами, або якщо той використовує сурдожести.

Це  означає, що така особа (з обмеженими фізичними можливостями)   повинна була допитуватися в присутності сурдоперекладача чи в присутності особи, яка розуміє  сурдожести внаслідок проходження спеціального навчання.  В протоколі допиту ОСОБА_5  не відображено, що такі особи були присутні при  його допиті.

Це ж стосується і допиту матері підсудного –ОСОБА_2, яка є особою із ослабленим слухом. Вказана обставина в протоколі допиту не  зазначена.

Протоколи допиту названих свідків, набрані слідчим на комп»ютері, аналогічні між собою, чим викликають сумніви в їх добровільності.  А остання фраза в них «як пояснив мій син ОСОБА_5 (мається на увазі працівникам міліції) , що дані рослини він вирощував для лікування суглобів ніг, проривав між ними бур»ян»на думку суду не може бути достовірною, виходячи із того, що внаслідок наявних фізичних вад, вказані громадяни не могли її чути.  Протоколи допитів батька та матері підсудного  за змістом ідентичні до їх пояснень (а.с.8, 9), які відбиралися  у них дільничним інспектором Шевченко А.О. з такими ж порушеннями, які допустив слідчий.

Під час судового слідства батько підсудного, після роз»яснення йому ст. 63 Конституції України,  від свідчень відмовився.  Мати підсудного –ОСОБА_2 при допиті її в судовому засіданні  підтвердила, що бачила рослини коноплі після того, як їх вирвали працівники міліції. Де росли ці рослини не знає. У неї хворі ноги. По цій причині огород у них був дуже зарослий, ходить вона туди рідко.  Показань про те, що син вирощував коноплю для власних потреб, вона працівникам міліції не давала. Все підписала не читаючи.  Слідчого під час допиту бачила, але не все розуміла з того, що він їй говорив.

Докази, одержані з грубим порушенням норм КПК, що регулюють процес доказування, забезпечення конституційних  та інших прав громадян під час слідства, недотримання норм, які визначають умови і порядок збирання та перевірки доказів, викликали у суду сумніви у достовірності доказів обвинувачення.

В обвинувальному висновку зазначено, що проростаючу коноплю ОСОБА_2 помітив на краю свого огороду. Під час досудового слідства це не перевірялося жодним чином.  Відтворення обстановки та обставин події злочину з ОСОБА_2 не проводилося. Землевпорядник сільської ради не допитувався, будь-яка проектно-технічна документація на земельну ділянку, чи схема розміщення земельної ділянки в матеріалах зібраних слідчим -  відсутня.

В протоколі огляду (а.с. 5) належної прив»язки місця, де була виявлена конопля, до оточуючих будівель чи предметів немає.  Вказана лише віддаленість від будівлі сараю.  Додатковим оглядом місця події, який проводився за постановою суду в порядку ст. 315-1 КПК України,  з участю землевпорядника Пронозівської сільської ради ОСОБА_10 проведено розмежування суміжних городів шляхом замірів.  Допитаний  як свідок  ОСОБА_10  підтвердив, що місце росту коноплі (під час додаткового огляду)  було позначено дільничним ОСОБА_6 вже після розмежування городів, шляхом забиття плішні  в  грунт по пам»яті, без проведення замірів.

З огляду на викладене, суд  критично оцінив протокол додаткового огляду місця події від 13.09.2011 року та схему до нього,  в яких  зазначено, що конопля росла на земельній ділянці ОСОБА_5 за 1,5 м до земельної ділянки ОСОБА_11 ( залишена садиба).

За відсутності  неспростовних, безспірних доказів  заслуговує на увагу  заперечення ОСОБА_2 про те, що конопля росла не на його огороді, а на суміжній покинутій садибі.  Про  те, що конопля –самосій часто зустрічається на території с. Мозоліївка, яке має багато залишених садиб, вказували в судовому засіданні свідки  ОСОБА_10 та  ОСОБА_3

-5-

Допитані судом як свідки  ОСОБА_12 та ОСОБА_6, колишній та нинішній дільничні інспектори міліції,  ОСОБА_8 – заступник начальника сектору ДІМ Глобинського РВ УМВС України в Полтавській області,  дали підсудному негативну характеристику як особі, що зловживає спиртним, вчиняє дебоші. Вказували, що останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за хуліганство, за порушення обмежень адміністративного нагляду. Проте, вказане, на думку суду, не може слугувати беззаперечним доказом вини підсудного у вчиненні злочину.

ОСОБА_8 та ОСОБА_6 також вказували, що баба підсудного ОСОБА_13 скаржилася на підсудного за те, що той курить якусь траву, стає неадекватним і вимагає у неї гроші.  Остання від показань в судовому засіданні на підставі ст. 63 Конституції України відмовилася.  Як встановлено, задокументованого звернення названої особи в райвідділі міліції немає. Під час досудового слідства названа особа не допитувалася.

Об»єктивні докази того, що ОСОБА_2 є  особою, залежною від наркотичних речовин у справі також  відсутні.  Натомість в  медичному висновку зазначено, що він страждає синдромом залежності до алкоголю, а в матеріалах справи є повідомлення Кременчуцького міського наркологічного диспансеру про лікування ОСОБА_2 в 2010 та в 2011 році від алкогольного психозу.

Як на доказ вини досудове слідство посилається на висновок судово-хімічної експертизи, згідно якого вилучені рослини мають ботанічні ознаки  коноплі. Проте, вказана обставина ніким не заперечується, і сама по собі  без доведеності вчинення дій спрямованих на вирощування коноплі, ніякого правового значення не має.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбаченими процесуальними нормами.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що докази, якими орган попереднього слідства обґрунтував свої висновки про винність  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, одержані з порушенням норм КПК, а тому не можуть вважатися допустимими.

У кримінальному процесі допустимість доказів означає, що :

          1) фактичні дані як докази повинні бути отримані уповноваженим на це суб»єктом ;

          2) фактичні дані мають бути отримані з відомого, не забороненого законом джерела, яке можна перевірити;

          3) фактичні дані повинні бути отримані в установленому законом порядку з дотриманням процесуальної форми, яка гарантує захист прав і законних інтересів громадян;

          4) фактичні дані і сам процес їх отримання повинні бути належним чином закріплені та засвідчені;

          5)зібрані докази та інші матеріали кримінальної справи в цілому дозволяють здійснити аналіз і перевірку достовірності і законності отримання фактичних даних.

В даній кримінальній справі вищеназвані вимоги, зазначені в пунктах 3-5,  знехтувані. З урахуванням викладеного суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає виправданню в зв»язку з недоведеністю його вини у вчиненні злочину.

Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.09.2011 року, винесена заступником прокурора Глобинського району по результатах перевірки заяви підсудного  про застосування щодо нього дільничним інспектором Шевченком А.О. незаконних методів слідства, вказаного висновку суду не спростовує.

Речові докази у справі підлягають знищенню, як заборонені до обігу. Судові витрати, понесені на проведення судово-хімічної експертизи слід знести за рахунок держави.

Керуючись ст. 323, 324 КК України, суд,

П Р И С У Д И В :

Визнати невинним та виправдати  ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 310 КК України в зв»язку з недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину.

Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_2 –підписку про невиїзд, скасувати.

Речові докази по справі –15 рослин коноплі ( а.с. 27), які зберігаються в камері схову вилучених з незаконного обігу наркотичних засобів УМВС України в Полтавській області, знищити в установленому законом  порядку.

Судові витрати в сумі 202 грн.82 коп.(а.с. 22), понесені на проведення хімічної експертизи, прийняти на рахунок держави.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя   ОСОБА_14