Справа  № 1-162/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 грудня 2011 року                                                            Лубенський міськрайонний суд

                                                                                          Полтавської області

В складі: головуючого судді -      Іващенка       Ю.  А.

при секретарі Мирна Т.Ф.,

                     з участю прокурора Савицького І.В.,

                     захисника ОСОБА_1,

                     потерпілої ОСОБА_2,

                     представника потерпілої ОСОБА_3,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області кримінальну справу  про обвинувачення  :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. – на України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, інваліда 2 групи, пенсіонера, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,  

В С Т А Н О В И В :

22 листопада 2010  року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_4 , керуючи автомобілем НОМЕР_1, 2007 року випуску, який належить ОСОБА_5 згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ ВІС039881 та яким ОСОБА_4 керував на підставі запису у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з увімкненим освітленням по вул. Метеорологічній в м. Лубни Полтавської області в напрямку повороту праворуч та виїзду на вул. Радянську, проїзжаючи в районі буд. №57, розташованого по вул. Радянській,  порушуючи згідно висновку  автотехнічної експертизи   №19 від 05.05.2011 року  вимоги  п. 10.1 ПДР України, а саме «перед  початком  руху,  перестроюванням  та   будь-якою зміною  напрямку  руху  водій  повинен  переконатися,  що  це буде безпечним і не створить перешкод  або  небезпеки  іншим  учасникам руху», п. 16.2 ПДР України , а саме «на регульованих  і  нерегульованих  перехрестях  водій, повертаючи  праворуч  або ліворуч,  повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину,  на  яку  він  повертає,  а  також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку», п. 18.1 ПДР України, а саме «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого  пішохідного  переходу,   на   якому   перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам,  для яких може бути створена  перешкода чи небезпека», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв»язку  з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка переходила проїзну частину,  на яку повертав ОСОБА_4, по нерегульованому пішохідному переходу, в наслідок чого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження  згідно   висновку  судово-медичної  експертизи  №132   від 06.04.2011 року у вигляді : закритого перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення, забою грудної клітки, синця по зовнішній поверхні середньої третини лівого плеча, які по ступені тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров»я.

          Згідно наданої суду заяви ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав та прохав звільнити його від кримінальної відповідальності згідно Закону України «Про амністію».

          Суд вважає, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху ним, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

          Відповідно до ст. 6 Закону України “Про амністію у 2011 році“ від 08.07.2011 року звільняються від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні суду, але не розглянуті судами про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 1 п.п. «г», «ґ», «д» Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов”язаних з позбавленням волі, особи, засуджені за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнані інвалідами 2 групи, чоловіки, які на день набрання чинності цим Законом досягли 60-річного віку, ветерани війни (інваліди війни).

Прокурор, потерпіла, представник потерпілої, захисник не заперечують проти закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України.

          Санкція ч.1 ст. 286 КК України передбачає основне покарання у виді штрафу, арешту, виправних робіт та обмеження волі, даний злочин є необережним злочином не великої тяжкості згідно ст.. 12 КК України.

ОСОБА_6 на день набрання чинності Законом України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року досяг 60 річного віку, є інвалідом 2 групи, ветераном війни (інвалідом війни 2 групи).  

          Дія Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року поширюється на ОСОБА_4, оскільки він вчинив злочин до набрання чинності даним законом.

          Судом також роз”яснено ОСОБА_4 правові наслідки застосування відносно нього  Закону України “Про амністію”, а саме що звільнення від кримінальної відповідальності згідно акту амністії є не реабілітуючою підставою звільнення від кримінальної відповідальності та не звільняє від обов»язку відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди.

          Відповідно до ст. 7 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року ОСОБА_4 не є особою щодо якої амністія не застосовується.

           Згідно п.4 ст. 6 КПК України кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

          Тому, суд вважає, що кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 286 КК України слід закрити, ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності -  звільнити.

          У зв»язку з закриттям кримінальної справи, цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.

          Судом роз»яснино потерпілій її право на подачу позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у порядку цивільного судочинства.

          Керуючись ст. 1 п.п. «г», «ґ», «д», ст.. 6, ст.. 9  Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року, 86 КК України, ст. 6 п. 4 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 286 КК України на підставі ст. 1 п.п. «г», «ґ», «д», ст. 6 Закону України “Про амністію у 2011 році” від 08.07.2011 року - закрити.

ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України звільнити.  

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 підписку про невиїзд - скасувати.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – залишити без розгляду.

Речові докази по справі : автомобіль НОМЕР_2, яких знаходиться у ОСОБА_4 на зберіганні – залишити ОСОБА_4, жіночі туфлі, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 – залишити ОСОБА_2 (а.с. 94-96).

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської

області протягом 7 діб.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду                                                                      ОСОБА_7