Справа № 1-142/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2011 рокум. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої -судді Марущак Р.М.

при секретарі - Тарасенко А.В.

з участю прокурора - Стіхіна А.М.

потерпілої - ОСОБА_1

захисників -ОСОБА_2

- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого :

- 15.04.2010 року Глобинським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 850 грн.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

12 квітня 2011 року, близько 19 год. 20 хв., ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в лісосмузі поблизу с.Новомосковське Глобинського району, під час сварки з ОСОБА_5, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс останньому не менше семи ударів кулаками та ногами, взутими в кросівки в область обличчя та голови, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у виді:

забою речовини головного мозку тяжкого ступеня правої скроневої долі, базальної поверхні обох півкуль головного мозку, довгастого мозку, субарахноїдального крововиливу в лобно-тім'яні долі правої півкулі, медіальної поверхні лобно -тім'яної поверхні лівої півкулі головного мозку, крововиливів в м'які тканини голови з внутрішнього боку, забійної рани, садна, синців м'яких тканин голови, які відповідно до висновку судово -медичної експертизи трупу ОСОБА_5 №32-А від 18.05.2011 року, в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, а в даному випадку привели до смерті.

Потерпілий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в реанімаційному відділенні Глобинської ЦРЛ.

Смерть гр.ОСОБА_5 настала в результаті черепно -мозкової травми, яка супроводжувалась забоєм головного мозку тяжкого ступеня, правої скроневої ділянки, базальних поверхонь обох півкуль головного мозку та довгастого мозку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, визнав частково, мотивувавши тим, що змушений був захищатися від нападу потерпілого, який вдарив його палицею по спині. При цьому перевищив межі необхідної оборони.

Пояснив, що разом із своїм товаришем ОСОБА_6 12.04.2011 року близько 19-00 години повертався додому з с. Новомосковське Глобинського району в с. Вербки Семенівського району. В селі Новомосковське вони гостювали у дівчини ОСОБА_6, де разом з її батьком відмітили прихід товариша із служби в армії. Втрьох випили пляшку горілки та два літри алкогольного пива. По дорозі додому в лісосмузі помітили чоловіка, який рубав сокирою держаки. Попрохали у нього закурити. Той пригостив обох сигаретами. Після цього він (ОСОБА_4), звертаючись до ОСОБА_6 пожартував, сказавши, що було б непогано, якби їх ще й додому підвезли. Він вже почав іти коли відчув удар палицею по спині. Від цього удару впав на коліно. Потерпілий в цей час знову замахнувся. Захищаючи себе, у відповідь на цей удар, він вдарив ОСОБА_5 в обличчя. Той впав на землю. Після цього він наніс декілька ударів правою рукою та декілька ударів правою ногою в область голови потерпілого, який спочатку лежав на лівому боці, а потім перевернувся на живіт. Бити припинив сам. ОСОБА_6 потерпілого не бив, а знаходився неподалік. Коли приїхала «швидка допомога» він разом з ОСОБА_6 допоміг помістити потерпілого в автомобіль. Вважає, що спровокував конфлікт його невдалий жарт, який потерпілий сприйняв на свою адресу, хоча це говорилося ОСОБА_6.

Потерпіла ОСОБА_1, в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 -її чоловік, з яким вона прожила вісім років та має спільну дитину. О 19.10 год. 12 квітня він пішов до лісосмуги, яка знаходилася неподалік, щоб вирубати держак для лопати. З собою взяв сокиру. Вона разом з сином ОСОБА_7 працювала у дворі. Бачила, як на паралельній вулиці крокували в сторону с. Вербки сусіднього Семенівського району двоє хлопців. Через деякий час з лісосмуги, до якої пішов чоловік, почула крики. Відразу з сином побігла туди. Спочатку побачила на землі велосипед, неподалік біля нього лежачого на спині чоловіка. Правий рукав його куртки до половини був спущений з руки, права сторона обличчя заюшена кров»ю. Коли вона добігала, то бачила як ОСОБА_4, знаходячись з правої сторони від тіла її чоловіка наніс йому близько трьох ударів правою ногою в область голови. Вона закричала та намагалась відтягнути ОСОБА_4 від чоловіка. Той схватив її за петельки і сказав : «Зараз і ти одержиш». Був п»яний. ОСОБА_6 в цей час стояв поруч і мовчав. В цей час підбіг її син ОСОБА_8 відштовхнув ОСОБА_4 від неї. Чоловік був без свідомості, його вже тягли судоми, він блював. В цей час вона вибігла на дорогу, розташовану біля кладовища, та побачивши проїжджаючий мотоцикл, зупинила його і попросила допомоги. За кермом був її односельчанин -ОСОБА_9 разом зі своєю дружиною ОСОБА_10. Вони підійшли до місця події. Валентин, на її прохання, викликав швидку допомогу та міліцію. Під час завантаження в автомобіль на обличчі чоловіка побачила кров на обличчі, з правої сторони на потилиці -рану. Вона також сіла в «швидку»і поїхала до Глобинської центральної районної лікарні, де її чоловіка було госпіталізовано в реанімаційне відділення. 16.04.2011 р., близько 19-ї години вечора, вона зателефонувала в Глобинську ЦРЛ і дізналась, що чоловік помер.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання близькі до показань підсудного, але з деякими відмінностями та більшою деталізацією. Пояснив, що ОСОБА_4 попросив в чоловіка, який рубав дрова в посадці, цигарку. Той дав. Потім ОСОБА_4 попросив ще одну цигарку, так як їх було двоє. Чоловік дав другу цигарку. Він (ОСОБА_6) відійшов в сторону від чоловіка та ОСОБА_4, щоб підкурити та увімкнути мобільний телефон. ОСОБА_4 з чоловіком про щось розмовляли. ОСОБА_4 сказав : «Було б добре, якби додому поїхати на велосипеді». Після цього чоловік вдарив ОСОБА_4 палицею по спині і замахнувся нею ще раз. Вони почали битись. Він (ОСОБА_6) підібрав палицю, яку випустив чоловік та сокиру і закинув їх подалі, щоб не сталося нічого поганого. ОСОБА_4 наніс удар в обличчя. Чоловік упав. ОСОБА_4 почав наносити удари руками та ногами, куди конкретно він не бачив, бо було вже темно. Скільки було нанесено ударів також не знає. Бачив не все, бо помітив, що згубив перстень та шукав його. Коли він (ОСОБА_6) побачив на обличчі потерпілого кров, то зупинив ОСОБА_4, сказавши «Досить».

Потім прибігла раніше не знайома йому жінка (дружина потерпілого). Кричала, хватала ОСОБА_4 за комір куртки, махала руками. Підійшли ще якісь односельчани. Після приїзду швидкої він допомагав завантажити потерпілого.

Свідок ОСОБА_7 -пасинок потерпілого, дав в суді показання аналогічні до показань матері - ОСОБА_1 Вказав, що близько 19.25 год. 12.04.2011 року він зі свого двору побачив, що по сусідній вулиці ідуть два хлопці -ОСОБА_4 та хлопець на прізвище «морячок». Тоді він не знав прізвища та імені ОСОБА_6. Вони кричали, схоже, сварилися між собою. Хвилин через десять після цього з лісосмуги почулися голосні крики. Лісосмуга від їх садиби метрів за 100. Оскільки відчим пішов рубати держаки, він з матір»ю, запідозривши неладне, відразу побігли на крики. Мати по стежці забігла в лісосмугу, а він -із-за лісосмуги. В спину побачив ОСОБА_4, який тричі ударив вітчима, що лежав, в область обличчя. ОСОБА_6 стояв поряд і дивився. Він (свідок) закричав: «Хлопці, що Ви робите?». Ті були п»яні, йому довелося відштовхувати їх від себе і від матері. «Морячок»на місці пояснював, що вони в потерпілого попрохали тільки дві цигарки, а він, давши цигарки, почав їх наздоганяти і вдарив палкою по спині. Про причину конфлікту нічого не говорили.

ОСОБА_5 лежав без свідомості на землі, обличчя в нього було в синцях та крові. Він забрав з місця велосипед вітчима і поїхав шукати транспорт, щоб відвезти потерпілого.

Свідок ОСОБА_11, яка показала, що 12.04.2011 року десь о 19.30 год. їй зателефонував ОСОБА_9 і сказав, щоб вона прийшла до лісосмуги, що біля цвинтаря, в зв'язку з тим, що побили її брата ОСОБА_5. Коли вона прийшла разом зі своїм чоловіком ОСОБА_12 вже темніло. В лісосмузі були дружина брата, її старший син ОСОБА_8, ОСОБА_9 з дружиною ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ще один незнайомий їй хлопець із с. Вербки Семенівського району. Її брат лежав на землі без свідомості. В нього на обличчі були синці та кров. На її запитання : «Хлопці, для чого Ви його побили ?», обидва почали говорити, що попрохали цигарок, брат їм дав. Після цього вони відійшли від нього, а він схватив палку і вдарив нею ОСОБА_4. Після цього вони побили його вдвох руками. ОСОБА_9 викликав міліцію та швидку медичну допомогу. Вона бачила, що ОСОБА_6 допомагав завантажити брата. Разом із «швидкою» поїхала ОСОБА_1, а вона залишилася на місці до приїзду працівників міліції. Коли вони приїхали, то ОСОБА_4 сказав, що він бив сам. ОСОБА_6 мовчав при цьому. Обидва хлопці були п»яні.

Близькі показання в суді дав свідок ОСОБА_12. Крім цього пояснив, що велосипед і нарубані потерпілим дрючки лежали від нього неподалік за кілька метрів.

Свідок ОСОБА_9 в засіданні пояснив, що 12.04.2011 року після 19.00 год. він разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 був на своєму городі, який розташований неподалік від цвинтаря в с. Новомосковському. Почули з лісосмуги крики. Зі слів він розібрав лише «Ти поняв? ». Бачив як до лісосмуги бігла ОСОБА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_8. Він з дружиною також поїхав до лісосмуги. Потерпілий лежав на землі без свідомості, мав розпухше обличчя, з рота йшла піна. На його запитання хлопці з Вербок відповіли, що попросили у нього закурити, а він вдарив ОСОБА_4 дрючком. Дружина потерпілого сказала, що чоловік був із сокирою. Почали з»ясовувати, де вона. ОСОБА_6 повідомив, що він закинув її подалі. Коли приїхали працівники міліції, то стали дивитися на одяг ОСОБА_4 та ОСОБА_6. В ОСОБА_4 на джинсах була кров. На запитання, що відбулося, ОСОБА_4 говорив, що бив сам.

З оголошених показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що 12.04.2011 року о 20 годині вона, як фельдшер, заступила на зміну швидкої допомоги Глобинської ЦРЛ. О 20.30 годині надійшов виклик з повідомленням про те, що в лісосмузі с.Новомосковське побили чоловіка. О 20 год. 50 хвилин вона разом з водієм ОСОБА_15 прибули на місце, де побачили молодого чоловіка без свідомості. Цього чоловіка, з допомогою незнайомих їй односельців потерпілого, завантажили в швидку допомогу, де надали йому першу допомогу та доставили його в приймальне відділення Глобинської ЦРЛ. Дружина потерпілого по дорозі пояснила, що чоловіка побили двоє хлопців, які ішли в с.Вербки.

(а.с.66)

Крім особистого визнання вини в спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, показань потерпілої та свідків, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується також іншими дослідженими доказами:

Зокрема, в протоколі огляду місця події від 12.04.2011 р. та фото таблицях до нього зафіксовано, що місцем вчинення злочину є ділянка лісосмуги, розташована біля цвинтаря в с.Новомосковське Глобинського району Полтавської області. В протоколі додаткового огляду місця події від 13.04.2011 року та фототаблицях до нього задокументовано, що з правої сторони лісосмуги, в полі на відстані 8 метрів від ґрунтової дороги, що веде в с.Вербки Семенівського району, була знайдена сокира з дерев'яною ручкою.

(а.с.14-16; 19-23)

Остання обставина підтверджує правдивість показань свідка ОСОБА_6 про те, що він відкинув сокиру потерпілого подалі від місця сварки.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 при огляді вказаного речового доказу підтвердила, що ця сокира з її домогосподарства,і з нею її чоловік пішов до лісосмуги заготовляти держаки.

В ході повторного огляду місця події 4.09.2011 року було вилучено 5 держаків, по опису схожі на ті, які в день події на місці бачили свідки ОСОБА_9, ОСОБА_12 Вказані речові докази оглянуті судом. Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила, що саме ці держаки лежали неподалік від її чоловіка.

Згідно протоколів огляду від 13.04.2011 р. у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було вилучено одяг, в якому вони перебували на місці вчинення злочину. У ОСОБА_4 - куртку, джинсові штани, кросівки. На правій холоші джинсів в області коліна виявлено буре п»ятно розміром 1 см х 1,5 см, схоже на кров; знизу на правій холоші на висоті 15 см також виявлено п»ятно бурого кольору, схоже на кров. У ОСОБА_6 було вилучено куртку та взуття.

( а.с.17, 18)

Висновком судово-імунологічної експертизи № 535 від 6.05.2011 року підтверджено, що кров потерпілого ОСОБА_5 та кров ОСОБА_4 належить до однієї групи -А (ІІ), якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В.

(а.с. 145-146)

За висновком судово-імунологічної експертизи № 537 від 20.05.2011 року на джинсових брюках ОСОБА_4 знайдена кров людини, де виявлений антиген А. Кров в цих слідах може походити від потерпілого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_4

(а.с.159-162)

Останнє виключається, виходячи з того, що у ОСОБА_4 після події не було виявлено тілесних ушкоджень, які б давали зовнішню кровотечу. Те, що на джинсах підсудного -кров потерпілого, сумнівів у суду не викликає. Локалізація слідів крові на правій холоші лише підтверджує показання підсудного про те, що удари в область голови потерпілого він наносив саме правою ногою.

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 536 від 20.05.2011 року на куртці ОСОБА_6 знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_4

(а.с.151-154)

Врахувавши локалізацію п»ятен -на лицевій поверхні лівого рукава, в 3,3 см від вільного краю, суд вважає, що на куртці ОСОБА_6 -також сліди крові потерпілого, які свідок міг отримати при перенесенні ОСОБА_5 з лісосмуги до «швидкої допомоги», оскільки його причетність до побиття ОСОБА_5 матеріалами справи не підтверджується.

Висновком судово-медичної експертизи № 32-А від 18.05.2011 року встановлено, що потерпілому ОСОБА_5 були нанесені тілесні ушкодження у вигляді: забою речовини головного мозку тяжкого ступеня правої скроневої долі, базальної поверхні обох півкуль головного мозку, довгастого мозку, субарахноїдального крововиливу в лобно -тім'яні долі правої півкулі, медіальної поверхні лобно -тім'яну поверхню лівої півкулі головного мозку, крововиливів в м'які тканини голови з внутрішнього боку, забійної рани, садна, синців м'яких тканин голови, які утворились від дії тупих предметів, і в сукупності по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку привели до смерті.

Смерть гр.ОСОБА_5 наступила в результаті черепно -мозкової травми, яка супроводжувалась забоєм головного мозку тяжкого ступеня, правої скроневої ділянки та базальних поверхонь обох півкуль головного мозку та довгастого мозку.

Потерпілому було нанесено не менш, як 7 ударів (цей висновок не виключає можливості нанесення більшої кількості ударів, оскільки декілька ударів могли бути нанесені в одну анатомічну область). Між отриманими тілесними ушкодженнями та смертю потерпілого є прямий причинний зв»язок.

Після отримання названих тілесних ушкоджень, як правило, швидко настає втрата свідомості, а тому ОСОБА_5 не міг здійснювати самостійні дії.

( а.с.118-121)

Вказаний висновок в основному узгоджується з механізмом спричинення тілесних ушкоджень, описаним підсудним під час досудового та судового слідства, під час відтворення обстановки та обставин події злочину. Його показання в цій частині (за виключенням кількості нанесених ударів) можна вважати стабільними: рукою зігнутою в кулак наніс в область обличчя та голови потерпілого п»ять - шість ударів, перший, коли потерпілий стояв, інші - коли впав на землю і лежав спочатку на лівому боці, а потім на животі. П»ять ударів наніс по лежачому ногами в область голови. Суд звернув увагу, що всі виявлені судмедекспертом тілесні ушкодження сконцентровані саме в області голови, обличчя.

В явці з повинною (а.с.6), написаною ОСОБА_4 18.04.2011 року -після порушення кримінальної справи, він описав майже такий механізм, але без деталізації кількості нанесених ударів. В судовому засіданні він пояснював аналогічне, проте вказував, що наніс десь 7 ударів, що суд розцінив як обрану форму захисту і віддав перевагу показанням даним ним при допиті в якості підозрюваного 18.04.2011 року та під час відтворення обстановки та обставин події злочину цього ж дня, де йшлося про 10-11 ударів. (а.с. 95-97, 102-104), оскільки вони давалися через кілька днів після події в присутності адвоката та понятих.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 37 від 21.04.2011 року, показання підозрюваного ОСОБА_4, дані ним в ході відтворення обстановки та обставин події, відповідають об'єктивним судово -медичним даним дослідження трупу ОСОБА_5

( а.с.129)

За висновком судово-медичної експертизи № 38, 39, 40 від 21.04.2011 року показання свідка ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_1, свідка ОСОБА_6, дані ними в ході відтворення обстановки та обставин події злочину, відповідають об'єктивним судово -медичним даним дослідження трупу ОСОБА_5

( а.с.133, 137, 141))

Дослідивши докази обвинувачення в сукупності та зв»язку, піддавши їх ретельному аналізу, суд критично оцінив твердження підсудного про те, що в момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 він перебував в стані необхідної оборони, але перевищив її межі.

Вказане спростовується матеріалами справи. Підсудний, за його особистим визнанням, наніс 10-11 ударів потерпілому кулаками та ногами, взутими в кросівки, всі в життєву важливу область голови. Більшість із них (за виключенням одного удару) були нанесені не під час посягання, а тоді, коли потерпілий лежав на землі на животі і, перебуваючи в такому положенні, не чинив опору, не ніс ніякої загрози.

Немає жодного об»єктивного доказу, що в цей момент він хоча б прикривався від ударів підсудного. Так, за висновком судово-медичної експертизи (а.с.121) тілесних ушкоджень, характерних при захисті руками від ударів при судово-медичній експертизі трупу потерпілого не виявлено.

В той же час на тілі ОСОБА_4, який був оглянутий судово-медичним експертом ОСОБА_16 13 квітня 2011 року, тобто наступного дня після події, виявлені лише лінійні подряпини на обличчі, які утворилися від дії предметів із загостреним кінцем, та помірна болючість ребер зліва. За визнанням самого підсудного, лінійні подряпини утворилися від нігтів дружини ОСОБА_5, яка прибувши на місце події і побачивши стан свого чоловіка, вчепилася йому руками в обличчя; помірна болючість ребер зліва по задньопідпахвовій лінії на рівні 6-9 ребер виникла внаслідок удару потерпілого палицею по спині.

Вказане не спростовується об»єктивними даними. Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 91-А/273 від 14 вересня 2011 року такі ушкодження могли виникнути при вказаних обставинах і у вказаний строк.

Відсутні також докази того, що потерпілий висловлював ОСОБА_4 хоча б якісь словесні погрози. Ні підсудний , ні свідок ОСОБА_6 жодного разу під час слідства про це не заявляли.

Суд взяв до уваги, що потерпілий по місцю проживання та місцю роботи характеризувався виключно позитивно, був досить спокійною людиною, на місці події був в тверезому стані, що підтверджено показаннями його близьких -дружини та пасинка, а також висновком судово-медичної експертизи.

Критично оцінена заява підсудного про те, що потерпілий чинив опір і наніс йому один удар в обличчя в той час, коли лежав на землі. Жодного тілесного ушкодження характерного для нанесення удару тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею на обличчі ОСОБА_4 не виявлено. В явці з повинною (а.с.6), написаною власноручно, про цей удар він не зазначав. Суд ретельно дослідив механізм цього удару шляхом перегляду відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4 та шляхом ретельного допиту підсудного і переконався, що потерпілий в положенні лежачи на животі фізично не міг нанести такий удар рукою.

З огляду на викладене, нанесення такої великої кількості ударів в життєво важливий орган людського тіла не є оправданим, оскільки фактичні обставини не вимагали цього.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 394 від 06.05.2011 року ОСОБА_4 будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав і не страждає, під час інкримінованого діяння знаходився в стані простого алкогольного сп»яніння, коли міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ч.2-3 ст.19 та ст.20 КК України не підпадає, може постати перед слідством та судом.

(а.с.174-178)

Вина підсудного в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, що спричинили смерть потерпілого, доведена. Його протиправні дії охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Кваліфікацію дій за вказаною статтею суд вважає вірною.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, вдруге притягується до кримінальної відповідальності, попередня судимість за вчинення умисного корисливого злочину невеликої тяжкості -не погашена. За місцем проживання, за місцем колишнього навчання підсудний характеризується позитивно (а.с.205-206).Згідно медичного висновку примусового наркологічного лікування не потребує.

Обставинами, що пом»якшують покарання є щире каяття, активне сприяння слідству у розкритті злочину, часткове добровільне відшкодування завданого збитку, молодий вік. Крім цього, суд також враховує позицію потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні.

Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину в у стані алкогольного сп»яніння та рецидив злочинів.

З огляду на викладене, за наявності кількох обставин, що пом»якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який не виявляє ознак суспільної небезпечності, суд прийшов до висновку, що підсудний заслуговує покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі. Підстав для призначення більш м»якого виду покарання не вбачається.

Потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов (а.с.52) про стягнення з ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 4957 грн. 95 коп. (витрати на поховання) та у відшкодування моральної шкоди -200000 грн. В судовому засіданні цивільний позивач від стягнення матеріальної шкоди відмовилася в зв»язку з добровільним відшкодуванням підсудним 5000 грн. Також підтвердила, що їй сплачено 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Потерпіла зазнала непоправної втрати, спричиненої смертю чоловіка. Врахувавши характер перенесених нею страждань, їх тривалість, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості розмір спричиненої моральної шкоди суд оцінює в 100 тисяч грн. Відшкодуванню винною особою підлягає 98 тисяч грн. ( з врахуванням сплаченого 100 тис. -2 тис.)

Речові докази по справі: особисті речі підлягають поверненню володільцям, відеодиск має зберігатися разом з матеріалами справи, палиці, які не мають ніякої цінності необхідно знищити.

Керуючись ст. 323, 324 КК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України і призначити йому, з застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з 16 год. 15 хв. 18 квітня 2011 року -часу затримання.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити попередній -тримання під вартою.

Змінений цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 98 тисяч гривень.

Речові докази по справі(а.с.181)-особисті речі (одяг) повернути ОСОБА_4 та ОСОБА_6; сокиру передати в розпорядження потерпілої ОСОБА_1; диск із записом слідчих дій -зберігати разом з матеріалами справи; вилучені в ході огляду місця події 4.09.2011 року дерев»яні палиці -знищити.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Р. М. Марущак