Справа № 1-175/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.09.2011 рокум. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Марущак Р.М.

при секретарі - Неборак М.В.

з участю прокурора –Стіхіна А.М.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, цигана, громадянина України, освіта 3 класи, перебуваючого в цивільному шлюбі, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Протопопівка Олександріївського району Кіровоградської області, цигана, особи без громадянства, освіта 5 класів, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, -

в с т а н о в и в:

3.05.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою, в с. Устимівка Глобинського району, з метою отримання незаконного прибутку, здійснювали операції з брухтом чорних металів, без державної реєстрації, яка передбачена законодавством, при цьому порушили вимоги ст. 4 Закону України «Про металобрухт», згідно якої, операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами, які отримали відповідні ліцензії.

3.05.2011 року під час огляду найнятого громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 автомобіля ГАЗ 2705 ЗНГ, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_4, у його кузові працівниками міліції було виявлено та вилучено 720 кг брухту чорного металу, який останні незаконно збирали, заготовляли та транспортували з метою отримання прибутку, а також в передній правій дверці вище вказаного автомобіля металевий кантер (побутовий) вагопід’ємністю 60 кг.

          Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, визнали повністю і дали пояснення, за змістом аналогічні формулюванню обвинувачення судом.

Зокрема, ОСОБА_2 вказував, що з ОСОБА_3 їхали по горіхи і акумулятори, але оскільки заготівля не вдалася, вирішили скупити металобрухт, щоб за виручені кошти повернути затрати на поїздку. Металобрухт купили у 6-7 громадян.

Оскільки фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорювалися, добровільність визнання вини підсудними не викликала сумнівів, то інші докази по справі, в порядку ст. 299 КПК України, не досліджувалися.

В діях підсудних вбачається склад злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України –здійснення операцій з брухтом чорних металів без державної реєстрації та без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством. Суд виключає із обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку, як організація незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, оскільки жодним доказом у справі це не підтверджено. Вина ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доведена в установленому законом порядку.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини, що обтяжують і пом’якшують покарання.

          Підсудні вчинили злочин невеликої тяжкості, за місцем проживання характеризуються позитивно, до кримінальної відповідальності притягуються вперше, до адміністративної відповідальності не притягувалися. Згідно медичного висновку примусового наркологічного лікування не потребують.

          Обставинами, що пом’якшують покарання є щире каяття, повне визнання вини, сприяння слідству у розкритті злочину, скрутне матеріальне становище, незначний обсяг операції з металобрухтом.

          Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

На підставі викладеного, за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням позитивної характеристики підсудних, суд призначає основне покарання у виді штрафу в розмірі нижче від найнижчої межі.

          Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України і призначити кожному, з застосуванням ст. 69 КК України, покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –510 гривень.

Запобіжний захід –підписку про невиїзд, щодо засуджених –скасувати.

          Речові докази (а.с. 20) – брухт чорного металу вагою 720 кг та кантер (побутовий) вагопід’ємністю 60 кг - конфіскувати в доход держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Р. М. Марущак