МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

В И Р О К

І М ` Я М    У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 р.                                                                                             Магдалинівський районний суд

                                                        Дніпропетровської області

у складі: головуючого –судді Новік Д.І.

               при секретарі –Дровозюк О.В.

               за участю прокурора –Іванченко Р.С.

               потерпілої –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Шевське Магдалинівського району Дніпропетровської області, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_1, у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, 12 червня 2011 року близько 15 години 00 хвилин, маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, знаходячись в смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, реалізуючи свої злочинні наміри, діючи умисно, через незамкнені двері, пройшов до прибудованого до будинку господарського приміщення, звідки через незамкнені двері другого входу, проник до гостинної кімнати житлового будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, звідки таємно, з корисливої заінтересованості викрав чуже майно, належне останній, а саме грошові кошти в сумі 500 гривень двома купюрами по 200 гривень та однією купюрою 100 гривень, після чого підсудний ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденим зник, в подальшому розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_1 матеріальний збиток на вказану суму.

Будучи допитаним в якості підсудного ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в скоєному злочині, фактичні обставини справи не оспорював та пояснив суду, що дійсно при обставинах вказаних в обвинувальному висновку він за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_3 з гостинної кімнати будинку батьків останнього, розташованого по АДРЕСА_2, викрав грошові коти в сумі 500 гривень, які в подальшому витратив на власні потреби. На даний час матеріальний збиток відшкодовано.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 в скоєнні інкримінованого йому злочину, його провина також повністю підтверджується сукупністю наступних доказів, досліджених у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що вона разом зі своїм чоловіком та дітьми проживає по АДРЕСА_2. 12 червня 2011 року в період часу з 14 до 16 години дома нікого не було та коли вона приїхала додому близько 18 години виявила, що з належного їй гаманця, який знаходився на підвіконні в гостинній кімнаті викрадено 500 гривень, при цьому її чоловік повідомив, що грошей він не брав. Після чого, від сусідів вона дізналась, що в той час коли її сім’я була відсутня по місцю проживання, вони бачили на балконі будинку підсудного ОСОБА_2, який в подальшому зізнався у скоєнні крадіжки грошей та відшкодував спричинений їй матеріальний збиток.

Вказані обставини також повністю підтверджуються: протоколом огляду місця скоєння злочину від 01 вересня 2011 року (а.с. 7), в ході проведення якого було оглянуте домоволодіння АДРЕСА_2.

Інші докази, які були добуті в ході досудового слідства не досліджувались в судовому засіданні, в зв'язку з визначенням порядку та об’єму дослідження доказів, передбаченого ч. 3 ст. 299 КПК України, оскільки показання підсудного ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.   

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в таємному викрадені чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу підсудного, який повністю визнав себе винним у скоєному злочині та щиро покаявся в скоєному, посередньо характеризується, активно сприяв в розкритті злочину, повністю відшкодував спричинений матеріальний збиток потерпілій, що суд відносить до обставин, які пом’якшують покарання. Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання судом не встановлено. З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному ОСОБА_2 покарання не пов’язаного з позбавленням волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.

Головуючий:                                                                            Новік Д.І.