11.10.2011
Справа №11-1475,2011р. Головуючий в 1-й інстанції
Категорія: ст. 212ч.3, 366ч.2 Зубов О.С.
КК України. Доповідач –Вороненко Т.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2011 року жовтня місяця «11»дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого –Вороненко Т.В.
Суддів: Черствої Є.О., Післєгіної Л.М.
З участю прокурора –Литвиненка О.О.
адвоката –ОСОБА_2
засудженого –ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи на вирок Суворовського районного суду м.Херсона від «24»травня 2011року.
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого: 03.05.1990 року Дніпровським
райсудом м.Херсона за ст.94 КК України на 11
років позбавлення волі;
01.12.1995 року Червоно заводським райсудом
м.Харкова за ст.ст. 1833ч.2;43 КК України на 6
років 5 місяців 2 дні позбавлення волі;
22.01.1996 року Орджонікідзевським райсудом
м.Харкова за ст.ст. 1833,43 КК України на 7 років
позбавлення волі, звільнений 08.10.2003 року, -
засуджено за ст. 212 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки;
за ст. 366 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 1 рік.
На підставі ст.70 КК України остаточно призначено 3 роки обмеження волі у кримінально-виконавчій установі відкритого типу, з позбавленням права займати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями на 3 роки.
Запобіжний захід –залишено –підписка про невиїзд.
В строк покарання зараховано час тримання під вартою з 22.07. по 31.12.2010 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 21137 грн. 68 коп. витрати за проведення експертиз, а з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Радоніс»на користь держави 5656930 грн. 67 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він, займаючи посаду голови ТОВ «СП «Радоніс», зареєстрованого по вул. Ворошилова,27/3/60 у м.Херсоні, будучи службовою особою, яка на підставі закону та нормативних актів повинна забезпечувати складання і подання у встановлені строки фінансової звітності, організовувати та контролювати складання розрахунків щодо використання прибутків, затрат на виробництво, платежів до бюджету, своєчасність і правильність складання звітності, з метою ухилення від сплати податків до бюджету в особливо великих розмірах, шляхом службового підроблення, зависив податковий кредит з податку на додану вартість за листопад, грудень 2009 року та лютий 2010 року по взаємовідносинами з ТОВ «СТТФ «Едельвейс», що призвело до ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великому розмірі – 5656930,67 грн.
А саме, в порушення Закону України «Про податок на додану вартість», безпідставно, з урахуванням уточнюючих розрахунків коригування сум ПДВ, відніс до декларації з податку на додану вартість ТОВ «СП «Радоніс»за листопад 2009 року у сумі 2702666,67 грн., за грудень 2009 року у сумі 2083426 грн., за лютий 2010 року у сумі 870838 грн., а всього 5656930 грн. 67 коп. податкового кредиту по операціям з ТОВ «СТТФ «Едельвейс», достовірно знаючи, що вказане підприємство не здійснює фінансово-господарської діяльності та не відповідає ознакам платника ПДВ і не має права на надання податкових накладних.
Він же вніс, з метою ухилення від сплати ПДВ, шляхом завищення податкового кредиту, до офіційних документів-додатків №5 до декларацій за листопад, грудень 2009 року, лютий 2010 року завідомо неправдиві відомості про суми податкового кредиту по операціям з ТОВ «СТТФ «Едельвейс»в наслідок чого до бюджету не надійшло податку на додану вартість у сумі 5656930,67 грн., тобто спричинив тяжкі наслідки.
В апеляції прокурор вказує на безпідставність застосування ст.69 КК України до засудженого та призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого та особі винного. Посилається на невірне застосування судом кримінального закону, істотне порушення вимог КПК.
Вказує про невірний розгляд позову, оскільки не вирішене питання щодо заявленого по справі позову податкової інспекції щодо ОСОБА_3
Просить вирок з цих підстав скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши думку прокурора, який підтримав доводи апеляції та просив її задовольнити, міркування засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які просили вирок залишити без змін, останнє слово засудженого, в якому він також просив не задовольняти апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції п, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково, а саме, в частині розгляду позову, зі слідуючих підстав.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з положеннями ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від нижчої межі, встановлені санкцією статті, або перейти до іншого, більш м’якого виду покарання, не зазначеного в санкції статті.
На підставі вказаних положень, суд може не призначати додаткове покарання, що передбачено в санкції статті як обов’язкове.
Своє рішення про застосування ст.69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3, суд прийняв відповідно до вимог закону та належним чином вмотивував його.
До обставин, що пом’якшують покарання, суд обґрунтовано відніс заяви із зізнанням, щире каяття та активне сприйняття розкриттю злочину, а також наявність на утриманні неповнолітніх дітей та стан здоров’я засудженого. Вказані обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів ОСОБА_3
Доводи апеляції прокурора про те, що засуджений вчинив тяжкий та середньої тяжкості злочини, а тому йому не можна було застосовувати ст. 69 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення ст.69 КК України не забороняють, за наявності вищевказаних обставин, застосування вказаного закону за тяжкі злочини, до того ж засудженого ОСОБА_3 визнано винним у вчинені економічних злочинів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція прокурора в частині призначеного покарання задоволенню не підлягає.
Проте, апеляцію в частині цивільного позову слід визнати обґрунтованою.
Як вбачається з матеріалів справи /т.20, а.с.80-88/ податковою інспекцією було заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 на суму 5656930,67 грн., але суд якогось рішення щодо цього позову не прийняв.
Аналогічна сума, відповідно до резолютивної частини вироку, була стягнута з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Радоніс», яке не було визнано цивільним відповідачем і позову щодо якого по справі не заявлявся.
На підставі викладеного рішення суду в цій частині не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому вирок у зазначеній частині підлягає скасуванню, з направленням на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора задовольнити частково.
Вирок Суворовського районного суду м.Херсона від 24 травня 2011 року щодо ОСОБА_3 скасувати в частині стягнення з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Радоніс»5656930 грн. 67 коп. на користь держави.
В частині розгляду цивільного позову справу направити на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий: Т.В.Вороненко (підпис)
Судді: Є.О.Черства (підпис), Л.М.Післєгіна (підпис)
пост. 11.10.11
надр. 11.10.11
бт.