Справа № 2а - 5378/11    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          20 жовтня 2011 року суддя Ленінського районного суду міста Луганська Кравченко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Луганську справу адміністративної юрисдикції за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська, 3-я особа: Головне ОСОБА_2 Державного казначейства України в Луганської області про  оскарження дій суб’єкта владних повноважень, –   

                                                                В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2011 року позивачка  звернулася до суду, з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в якому зазначила, що вона має правовий статус „дитини війни”, відповідачем їй не виплачувалася підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01.01.2011 року по  день припинення права на таку допомогу, просила розглядати справу за її відсутності.

          Ухвалою судді від 23 вересня 2011 року позовні вимоги позивачці з 01 січня 2011 року по 15 березня 2011 року було залишено без розгляду.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, дату, місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку та надав суду письмові заперечення проти позову та просив розглядати справу за його відсутності.

Представник третьої особи, Головного ОСОБА_2 Державного казначейства України в Луганській області, вимоги позивача не визнав, надав письмові заперечення, в яких вважає, що позивач правильно зазначив відповідачем в цій справі –ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в задоволенні позову просив відмовити. Також просив розглянути справу за відсутності їх представника.

          На підставі того, що сторони подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, суддя розглядає справу у порядку письмового провадження.

           Суддя,  дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

           Встановлено, що позивачка   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а. с. 6/ має правовий статус «дитина війни», що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням  № 147290 /а. с. 8/.       

           Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг та державної соціальної підтримки.  

           Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що набрав чинності 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове  утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується  замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

            Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає  Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-111, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

          Позивачка звернулася з заявою до відповідача про перерахунок та виплату підвищення  до пенсії  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум.

          Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.     

          Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.     

          Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».     

           Відповідно ст. 52 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 р. № 2154 –VІ розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.     

         Листом від 13.09.2011 року за № 1712/К-15/01/44 відповідач  відмовив позивачці  про задоволення її прохання у виплаті  щомісячної соціальної допомоги 30 % мінімальної пенсії за віком /а. с. 10/.

          Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України,  для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

           А тому суддя відмовляє позивачці в задоволенні вимог стягнення на її користь  з відповідача щомісячну державну соціальну  допомогу до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком  з  01 січня 2011 року по 15 березня 2011 року.

          Згідно частині 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ocіб, прав та інтересів юридичних ociб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання ОСОБА_2 ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі якщо буде змінюватися законодавство є безпідставними, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє тобто без наявності факту порушення прав позивача.

          Відповідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" в прикінцевих положеннях у пункті 4 встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 4, ст. 94 з наступними змінами), застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

          Вказаний закон набрав чинності з 19 червня 2011 року.

          На виконання пункту 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року № 3491-6 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно –правових актів та набрання ними чинності»від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року.  

          Таким чином,  суддя вважає за можливе визнати неправомірними дії відповідача у відмові щодо нарахування і виплати несплаченої позивачці державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 16.03.2011 року по 22.07.2011 року, та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити державну допомогу позивачці, як дитині війни з 16.03.2011 року по 22.07.2011 року.     

           Керуючись ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», положеннями ЗУ «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»,   ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99,158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                                      П О С Т А Н О В И В:

           Позовні вимоги   ОСОБА_1 - задовольнити частково.

           Визнати бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» за період з 16 березня 2011 року по 22 липня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично отриманих сум –неправомірною.

           Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Луганська здійснити   ОСОБА_1  перерахунок та виплату підвищення  до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з  16 березня 2011 року по 22 липня 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  з урахуванням фактично отриманих сум.  

           В задоволенні решти позовних вимог   ОСОБА_1  -  відмовити.   

           Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які  брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.

             Суддя:                                                                                                                         Н.О. Кравченко