Справа №1-33/11

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року                                                      м.Калуш    

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

   головуючого  - судді   -  Бойка М.Я.

   секретаря  -   Пукіш В.В.

   з участю :    прокурора -  Вороняк А.Є.

                        захисника -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калуші справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  та  жителя  ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина,  працюючого старшим майстром автомийки ЗАТ «Лукор»,  не військовозобов»язаного, раніше не судимого, громадянина  України за ст. 296 ч. 2, 122 ч. 1, 186 ч. 2, 296 ч. 3 КК України, -

в с т а н о в и в:

що  ОСОБА_2 вчинив грубе порушення  громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю ; заподіяння особі умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження; грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб; та відкрите  викрадення  чужого майна.

Злочини  вчинено  при наступних обставинах:

01 квітня 2007 року, приблизно о 4 год 15 хв. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння,  знаходився біля нічної крамниці „Берізка”, що на вул. В.Стуса  в м. Калуші. У цей час, із приміщення вказаної  крамниці разом із своїм товаришем ОСОБА_3 вийшов ОСОБА_4 Пройшовши повз ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 направились  в напрямку вул.Б.Хмельницького. Побачивши ОСОБА_4 та його товариша, ОСОБА_2 наздогнав їх і безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю наніс рукою удар  ОСОБА_4 по обличчю, від чого останній впав на землю. В цей час, із крамниці „Берізка” вибігли особи,  матеріали відносно яких виділені в окреме провадження. Останні приєднались до хуліганських дій ОСОБА_2 і безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, стали наносити удари руками та ногами в різні ділянки тіла ОСОБА_4 Через кілька хвилин, ОСОБА_2 та особи,  матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, перестали наносити удари ОСОБА_4  і розбіглись в різні сторони.

У результаті нанесеного удару ОСОБА_2 та падіння на землю, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням відламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров”я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.

Згодом після вчинення хуліганських дій ОСОБА_2, з метою відкритого викрадення чужого майна, повернувся до ОСОБА_4В та забрав  з кишені його одягу мобільний телефон марки „Сіменс-А-65”, вартістю 400 грн., заподіявши цим самим потерпілому матеріальну шкоду.

01 січня 2008 року приблизно о 3 год. ОСОБА_2 підійшов до приміщення залу ігрових автоматів, що по вул. С. Бандери  4 в м. Калуші.  Там він побачив, що між невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, та працівниками ТзОВ «Арте»відбувалася сварка і  застосовувався сльозогінний газ.  Після припинення  даних дій, маючи намір з’ясувати що відбувалося, ОСОБА_2 підійшов до охоронця ТзОВ «Арте»ОСОБА_5, який приймав участь в припиненні хуліганських дій невстановлених слідством осіб, та попросив останнього відійти в сторону. Там ОСОБА_2, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, зневажливо ставлячись до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності безпричинно,  з особливою зухвалістю наніс удар ОСОБА_5 в обличчя, в результаті чого останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під кон’юнктиву лівого очного яблука, синець в ділянці лівого ока, які згідно висновку експерта № 80/24-Е,  утворились від дії тупого твердого предмета і відносяться до легких тілесних ушкоджень.  Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_2, піднявши на дорозі деревяну палицю та, маючи намір на подальше спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, побіг у напрямку останнього. Побачивши це, ОСОБА_5 сів у службовий автомобіль марки ВАЗ –21099, д.н. НОМЕР_1, що був припаркований біля приміщення залу ігрових автоматів ТЗОВ «Атланта», а ОСОБА_2  із хуліганських спонукань   наніс удар дерев»яною палицею по автомобілю, чим пошкодив його.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2  свою вину  у вчинених злочинах визнав частково та пояснив  що 1.04.2007 року  із дружиною, ОСОБА_6 та незнайомими хлопцями перебували у крамниці «Берізка», у приміщення якого є кафе, де пили каву та спиртні напої. Дружина вийшла в туалет і тривалий час не поверталася.. Коли він вийшов, то побачив, що з його дружиною розмовляють два мужчини, одним із яких  був ОСОБА_4  Він почав підходити до них. Мужчини відійшли. Дружина повідомила йому, що  ОСОБА_4 приставав до неї, вимагав повідомити номер її мобільного телефону. Це розізлило його. Він пішов за ним, та окликнув його. ОСОБА_4  відповів йому нецензурно. Тоді він вдарив ОСОБА_4 один раз в ділянку грудної клітки, від чого той впав. Коли повернувся у кафе ОСОБА_6 і двох незнайомих хлопців там не було. Згодом він вийшов та повернувся до ОСОБА_4, який продовжував лежати на землі, і відкрито забрав у нього мобільний телефон, який потім загубив. Під час того, як забирав телефон, ОСОБА_4 не бив.

Чи били ОСОБА_4 інші особи, він не бачив. Попередньої змови з ОСОБА_6 та незнайомими особами про вчинення хуліганства стосовно ОСОБА_4  у нього не було.

Вважає, що одним ударом у груди  не міг спричинити ОСОБА_4 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

ОСОБА_2 вину за ст. 296 ч.3 КК України визнав частково, оскільки він дійсно був біля ігрових автоматів, де припаркував свій автомобіль, та побачив, що там стоїть натовп людей, серед яких впізнав ОСОБА_7.  Він вирішив підійти подивитись. Підійшовши до натовпу, побачив, що охоронці виводять якогось молодого хлопця. До них підбігли інші і почали виривати свого товариша. Почалась шарпанина.  Охоронці застосували сльозогінний  газ.  Згодом всі заспокоїлися. Він дійсно розмовляв з охоронцем та просив, щоб вони поїхали і не нагнітали обстановку, що все буде нормально. Ударів охоронцю він не наносив. Після цього з дружиною пішов з місця події у кафе.

Тому вину у в інкримінованх злочинах визнає частково.

Окрім часткового визнання, вини самим підсудним, його  вина  у вчиненні злочинів,  у судовому засіданні доведена зібраними  по справі доказами, а саме:

- письмовими показаннями потерпілого ОСОБА_5 (а.с. 55-57 т2) з яких вбачається, , що він працював водієм-охоронником в ТзОВ «Арте». 31 грудня 2007 року він разом із ОСОБА_8  чергували в одній мобільній групі на службовому автомобілі марки ВАЗ –21099, д.н. НОМЕР_2. Приблизно о 02 год. 45 хв. 01 січня 2008 року від чергової   поступило повідомлення про спрацювання тривожної кнопки в приміщенні ігрових автоматів «Атланта-Р»на вул.С.Бандери, 4,  куди  вони направились  разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 В приміщенні гральних автоматів   проходила суперечка   між присутніми, які  виражалися нецензурними словами та  поводили себе агресивно, а також обурились з приводу їх приїзду.   Одного з  відвідувачів на вулицю  вивів ОСОБА_11 та заспокоїв його.   Він та ОСОБА_11 також  вивели на вулицю хлопця, який розпочав сутичку. Потім хтось із сторонніх осіб штовхнув його і він опинився біля автомобілів. Також  побачив, що його співробітників б»ють невідомі особи. Тому він застосував сльозогінний газ і натовп відійшов в сторону. Сутичка закінчилася, всі почали розходитися. Приблизно  через п»ять хвилин після закінчення сутички  до нього підійшов ОСОБА_2, і запропонував відійти та  поговорити. Вони відійшли в сторону і почали розмовляти. Натовп почав рухатись у їх бік, що відвернуло його увагу. В цей момент він відчув сильний удар в область лівого ока.  Вважає, що даний удар йому  наніс ОСОБА_2, оскільки біля них не було нікого. Згодом почалася бійка. Він пішов в бік автомобіля.  Згодом побачив, що до нього біжить ОСОБА_2, тримаючи в руках  дерев»яну палицю. Побачивши це, він підбіг до автомобіля, відкрив двері та сів всередину.  ОСОБА_2 замахнувся та наніс удар по дверях автомобіля. В цей час до нього в автомобіль сів і ОСОБА_8 і вони вирішили їхати за допомогою в ДСО.

- письмовим показаннями  свідків  ОСОБА_11 (а.с. 58-59 т.2), ОСОБА_10 9 (а.с. 62 т. 2  ) та  ОСОБА_12 (а.с.63-64 т. 2),  які підтверджують вищезазначені показання потерпілого; .

       - відомостями, які вміщені у протоколі відтворення обстановки та обставин події від 25 лютого 2007 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 на місці відтворив події, які відбувались в ніч на 01 січня 2008 року, підчас яких йому спричинив тілесні ушкодження підсудній ОСОБА_2 (а.с. 76-81 т.2  );

- відомостями, які вміщені у протоколі впізнання від 11 серпня 2008 року  потерпілим ОСОБА_5  ОСОБА_2 як  особу, що нанесла  йому удар біля приміщення ігрових автоматів в ніч на 01 січня 2008 року (а.с. 84 т.2).

- відомостями, які вміщені у висновку експерта № 80/24-Е від 04.03.2008 року, згідно якого у  потерпілого  ОСОБА_5 мались тілесні ушкодження у вигляді крововиливу під кон»юктиву лівого очного яблука, синця в ділянці лівого ока, які утворились від дії тупого твердого предмета і відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 95 т.2  );

- відомостями, які вміщені у протоколі огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 15 січня 2008 року (а.с. 37 т.2), у висновку судової автотоварознавчої експертизи № 611 від 03.03.2008 року (а.с. 101-111 т. 2),  у протоколі огляду речових доказів  (а.с.113-115 т.2) , згідно яких на службовому автомобілі  НОМЕР_3 малися механічні пошкодження кузова;

          - письмовими показаннями потерпілого  ОСОБА_4  згідно яких він 01 квітня 2007 року, приблизно о 04 годині він разом із  ОСОБА_3   зайшли в крамницю „Берізка”. Зробивши покупку, вони вийшли із крамниці. Біля дверей, на вулиці стояв  ОСОБА_2 Пройшовши  певну відстань, їх окликнув ОСОБА_2, щоб вони зупинились і почекали його. Однак вони не реагували, а продовжували іти. За ними побіг ОСОБА_2М , а із магазину вибігли інші особи і також побігли у їх бік. ОСОБА_3 побіг, а він залишився.  Підбігши до нього, нічого не сказавши, підсудній наніс йому удар рукою по обличчю, від чого він впав на землю на  ліву руку.  Згодом підбігли інші особи, які також почили наносити йому удари ногами в різні ділянки тіла. Серед них він впізнав ОСОБА_6 Це тривало приблизно 2-3 хвилини, а потім хлопці перестали його бити і розбіглись. Згодом  до нього повернувся  ОСОБА_2, засунув руку в праву кишеню його штанів, звідки витягнув мобільний телефон „Сіменс-А-65” і побіг вулицею ОСОБА_13 в сторону гуртожитку „Троянда”.

      Вважає, що міг отримати перелом лівої ключиці після нанесеного першого удару ОСОБА_2 по обличчю,  від якого він впав на землю на ліву руку, оскільки  тоді відчув різкий біль.

- письмовими показаннями  свідків ОСОБА_14   щодо наявності тілесних ушкоджень у чоловіка ОСОБА_4 ( а.с. 44-45 т.1);

- письмовими показаннями  свідка ОСОБА_3  щодо обставин  заподіяння потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень підсудним та іншими особами 1 квітня 2007 року (а.с.48-49 т.1);

        - письмовими показаннями  свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_19 ( а.с. 52-55 т.1, 51-52, 63-69, 74-75 т.2) щодо обставин вчинених злочинів;

          - показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_21, які підтримали свої письмові показання, дані ними у процесі слідства;

- відомостями, які вміщені у протоколах зводин віч-на-віч між ОСОБА_22 та ОСОБА_22 ( а.с.58-59 т.1 ), між ОСОБА_2 та ОСОБА_15 (а.с. 90-91 т.1  ), між ОСОБА_2 та ОСОБА_20В.( а.с. 88-89 т.1 ),  під час яких ОСОБА_2 визнав факти вчинення хуліганства, спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 та відкритого викрадення в останнього  мобільного телефону;

- відомостями, які вміщені у протоколі  впізнання ОСОБА_4 ОСОБА_2, як особи, яка нанесла йому тілесні ушкодження, а згодом заволоділа його мобільним телефоном  (а.с. 46 т.1) ;.

- відомостями, які вміщені у висновку експерта № 107 від 04.06.2007 року, згідно якого у ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням відломків, який утворився від дії тупого предмету і відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечним для життя в момент спричинення (а.с. 93-94

т.1 );

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_23  наніс удар спочатку ОСОБА_2 , а потім приєдналися інші особи, які також наносили йому удари в різні ділянки тіла. Під час цього телефон потерпілого знаходився у нього. Після того, коли всі розбіглися, через певний проміж уток часу, до потерпілого, який лежав на землі, підійшов Морис.М.М. та відкрито забрав у нього з кишені штанів мобільний телефон «Сіменс». При цьому підсудний не бив потерпілого.  Дана обставина підтверджується  заявою потерпілого про розгляд справи у його відсутності ( т.3), відомостями, які вміщені у висновку  експерта    № 107 від 04.06.2007 року, про наявність  у потерпілого ОСОБА_4 тілесних ушкоджень тільки у вигляді закритого перелому середньої третини лівої ключиці зі зміщенням відломків, яким спростовуються показання потерпілого на попередньому слідстві про нанесення йому підсудним удару ногою в коліно під час вилучення телефону.

   Враховуючи наведене, суд приходить до переконання , що дії підсудного, які кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 186 ч. 2 КК України, як грабіж, поєднаний з насильством, слід перекваліфікувати з ч. 2 на ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна.

   Дії ОСОБА_2 у вчиненні хуліганства, поєднаного із нанесенням тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковано за ст. 296 ч. 3 КК України як хуліганство, поєднане з опором представнику влади.

   Однак у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 працював водієм-охоронником

ТзОВ «Арте»-  приватної  охоронної структури.  Також  у судовому засіданні встановлено що ОСОБА_2 прибув на місце події після  того, як працівники ТзОВ «Арте» припинили хуліганські дії невстановлених слідством осіб у приміщенні ігрових автоматів «Атланта-Р», де підсудний не був присутній.  

   Із  письмових  пояснень потерпілого ОСОБА_5 вбачається, що після припинення хуліганських дій підсудний підійшов до нього, де спочатку вони розмовляли, потім разом вони відійшли  значну відстань від  приміщення  ігрових автоматів «Атланта-Р»,  а потім ОСОБА_2 вдарив його в обличчя.

       Відповідно до ч. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику в справах про хуліганство»до  представників  влади належать працівники державних органів та їх апарату, які наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги,  а також приймати рішення, обов'язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості.

      Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що  дії підсудного ОСОБА_2 слід перекваліфікувати із ч. 3 ст. 296 КК України  на ч. 1 ст. 296 КК України.

       Можливість збирання  будь-яких інших доказів з приводу наведеного судом вичерпана в повному обсязі.

Оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд приходить    до  висновку що вина підсудного  ОСОБА_2   у  вчинених ним злочинах  у судовому засіданні доведена повністю, а його злочинні дії, з врахуванням вищенаведеного,  слід кваліфікувати:

- за ст. 296 ч. 2 КК України як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб;

  - за ст.186 ч. 1 КК України, як  відкрите  викрадення  чужого майна;

- за ст. 122 ч. 1 КК України, як заподіяння особі умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження;

- за ст. 296 ч. 1 КК України як грубе порушення  громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

           Призначаючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчинених злочинів, особу  винного  і  обставини справи.

      До  обставин,   які пом'якшують   покарання   підсудному суд відносить щире каяття у вчиненому , активне сприяння розкриттю злочину,  повне відшкодування  заподіяної злочинами шкоди потерпілим, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, позитивну характеристику й те, що тяжких наслідків від злочину не наступило і судиться вперше.

          До обставин, що обтяжують покарання підсудному суд відносить вчинення  одного злочину  в стані  алкогольного сп'яніння.

           Щодо особи підсудного, то суд враховує те, що він з часу вчинення злочинів,  порушень громадського порядку не допускав, до адміністративної відповідальності не притягався, працевлаштувався та став на шлях виправлення і перевиховання,  а потерпілі не наполягали на його суворому покаранні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що підсудному слід призначити покарання у вигляді обмеження волі.

У строк відбування покарання  підсудному слід зарахувати термін перебування  його під вартою  з 23.04.2011 року по 26.05.2011 року , що відповідно до ст. 72 КК України становить  68  днів обмеження волі.

           Запобіжний захід  підписку про невиїзд слід  залишити без змін, до вступу вироку в законну силу.

              Керуючись ст. ст. 323, 324, 327  КПК України, суд -                                         

з а с у д и в:

      ОСОБА_2 визнати винуватим за  ст. ст. 296 ч.1, 186 ч.1, 122        

   ч.1, 296 ч.2  КК України та  призначити покарання:

           -  за  ст. 296 ч.1 КК України –2 (два) роки обмеження волі;

           -  за ст.186 ч.1  КК України –  6  (шість) місяців арешту;

            -  за ст.122 ч.1 КК України –  1  (один)  рік обмеження волі;

            -  за ст.296 ч.2 КК України –   2  (два)  роки 6 ( шість) місяців обмеження волі.

       Згідно ст. 70 КК України, шляхом  поглинення менш суворих покарань  більш суворим, остаточно призначити покарання  - 2  (два) роки  6  (шість) місяців  обмеження  волі.

       Відповідно до ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_2 термін перебування  його під вартою  з 23.04.2011 року по 26.05.2011 року , що становить  68  днів обмеження волі.

        Запобіжний захід  підписку про невиїзд, залишити ОСОБА_2  без змін, до вступу вироку в законну силу.

        Строк відбування покарання рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

         Вирок  може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області  через Калуський міськрайонний  суд шляхом подання  апеляції  протягом 15 діб з часу проголошення, а засудженим у цей же ж строк, з часу отримання копії вироку

      ГОЛОВУЮЧИЙ: