ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м. Одеса, пр. Шевченко, 29

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

  підготовчого засідання суду

"23" листопада 2011 р.                                                    Справа  № 1/17-3666-2011

За заявою: Приватного акціонерного товариства „Луганська  вугільна компанія”

до боржника: Державного підприємства „ТВК” (67806, Одеська область, Овідіопольський  район, смт. Авангард, вул. Базова, 21; код ЄДРПОУ 24971375, р/р 26008233903500 в АКІ Банк „Укрсиббанк”, м. Харків, МФО 351005)

за участю: Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання банкрутом

      Суддя                                                                                            Найфлейш В.Д.

Представники сторін:

Від заявника: ОСОБА_1 (довіреність)

Від боржника: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. (довіреності)

Від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області: ОСОБА_5. (довіреність)

Від Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва: не з’явився

Суть спору: про визнання банкрутом.

Приватне акціонерне товариство „Луганська  вугільна компанія” звернулось в господарський суд Одеської області з заявою про порушення  справи про банкрутство Державного підприємства „ТВК” у зв’язку з неспроможністю останнього погасити заборгованість в сумі 300 383,50 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.09.2011 р. порушено провадження у справі № 1/17-3666-2011 про визнання Державного підприємства „ТВК” банкрутом за заявою Приватного акціонерного товариства „Луганська  вугільна компанія”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів,                                                                                                                               залучено до участі у справі Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, який є органом управління боржника на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 683-р від 17.06.2009 р., зобов’язано державний орган з питань банкрутства надати пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення його розпорядником майна боржника в порядку ч. 2 ст. 2 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

На вимогу ухвали суду від 13.09.2011 р. боржник 30.09.2011 р. надав відзив на заяву про порушення справи про банкрутство, відповідно до якого зазначає, що фінансове становище склалось в силу об’єктивних, незалежних від нього обставин, а не в наслідок власної фінансово-господарської діяльності, при цьому суму грошових вимог заявника визнає у повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.11.2011 р. викликано в судове засідання представника Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва для дачі пояснень відносно заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ДП „ТВК”, зобов’язано Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в строк до 23.11.2011р. подати  відзив на заяву Приватного акціонерного товариства „Луганська  вугільна компанія” про визнання банкрутом ДП „ТВК”; докази вжиття своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника та надання фінансової допомоги в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація) згідно з ст. 3 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, правову позицію стосовно подальшого розгляду справи, інформацію щодо участі представника органу, уповноваженого управляти державним майном на засіданні постійно діючої Комісії з підготовки пропозиції господарському суду щодо кандидатури арбітражного керуючого Хайла М. В. для призначення його розпорядником майна ДП „ТВК”.

Станом на 23.11.2011 р. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва не надав витребувані судом документи, а також представник Комітету не з’явився на виклик в засідання суду, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) під розписку від 18.10.2011 р.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

Указом Президента України „Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України” від 31.05.2011 року № 634/2011 затверджено Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, установлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в частині формування та реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Згідно п. 3 вказаного Положення формування та забезпечення реалізації у сфері управління об’єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави, є одним з основних завдань Міністерства.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 року №1152-р погоджено з пропозицією Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо можливості забезпечення здійснення покладених на зазначене Міністерство Указом Президента України від 31 травня 2011 р. N 634 „Про Міністерство економічного розвитку і торгівлі” функцій і повноважень Міністерства економіки, Міністерства промислової політики, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва і Державної служби технічного регулювання, що припиняються.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (визначення термінів) власник майна (орган, уповноважений управляти майном боржника) є учасником провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залучити до участі у справі Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

06.10.2011р. (вх. 34563/2011) до господарського суду Одеської області від ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області надійшла заява про зупинення провадження у справі про банкрутство у зв’язку з розглядом Одеським окружним адміністративним судом справи № 2-а-8790/10/1570 за позовом боржника до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій, що підтверджується ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2010 р.

Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Приймаючи до уваги, що розгляд Одеським окружним адміністративним судом  справи № 2-а-8790/10/1570 про скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій не унеможливлює розгляд справи про банкрутство Державного підприємства „ТВК” на стадії підготовчого засідання, оскільки результати розгляду вказаної адміністративної справи про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій не впливають на встановлені господарським судом висновки в підготовчому засіданні щодо вимог ініціюючого кредитора ПАТ „Луганська вугільна компанія”, господарський суд дійшов висновку, що справа про банкрутство не пов’язана з адміністративною справою на стадії підготовчого засідання, у зв’язку з чим підстави зупинення провадження у справі про банкрутство згідно ст. 79 ГПК України відсутні, і клопотання ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області від 06.10.2011 р. господарським судом відхиляється.

В засіданні суду надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців щодо Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія”, згідно якого станом на 23.11.2011 р. підтверджено відомості про юридичну особу, керівником юридичної особи є ОСОБА_6, яким підписано заяву про порушення справи про банкрутство ДП „ТВК” та видано довіреність представнику.

Також в засіданні суду надано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців щодо Державного підприємства „ТВК”, згідно якого станом на 23.11.2011 р. підтверджено відомості про юридичну особу, керівником юридичної особи є Алєксєєнко Олександр Миколайович, яким підписано відзив на заяву про порушення справи про банкрутство та видано довіреності представникам, засновником Державного підприємства „ТВК” є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

У судовому засіданні здійснюється технічна фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Розглянув матеріали справи у підготовчому засіданні, заслухав пояснення  сторін та інших учасників процесу, суд встановив

Наказом Міністра оборони України № 286 від 15.07.1998 р. створено Державне підприємство Міністерства оборони України „Південь”, затверджено його Статут.

Згідно наказу Міністра оборони України № 421 від 24.11.1998 р. наділено Державне підприємство Міністерства оборони України „Південь” основними фондами та закріплено майно за підприємством на праві повного господарського відання.

Відповідно до наказу Міністра оборони України № 598 від 13.10.2006 р. вирішено ліквідувати Державне підприємство Міністерства оборони України „Південь” та створити ліквідаційну комісію.

Наказом Міністра оборони України № 541 від 13.09.2007 р. скасовано наказ Міністра оборони України № 598 від 13.10.2006 р. „Про ліквідацію Державного підприємства Міністерства оборони України „Південь”.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 683-р від 17.06.2009 р. передано цілісний майновий комплекс Державного підприємства „Південь” із сфери управління Міноборони до сфери управління Держкомпідприємництва.

Рішенням господарського суду Одеської від 14.06.2010р. по справі № 19-12/100-09-2266, яке не оскаржено і набрало законної сили, стягнуто з Державного підприємства „Південь”, повним правонаступником якого є Державне підприємство „ТВК” згідно Статуту від 12.10.2010 р., на користь Приватного акціонерного товариства „Луганська  вугільна компанія” заборгованість у розмірі 297 100,00 грн. основного боргу, 2971,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, всього  300 383,50 грн.

На виконання зазначеного рішення 02.07.2010 р. господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 12.10.2010 року № 315 перейменовано Державне підприємство „Південь” (код ЄДРПОУ 24971375) у Державне підприємство „ТВК”, яке є правонаступником майнових прав та обов’язків ДП „Південь”, затверджено відповідний Статут Державного підприємства „ТВК”.

04.05.2011 року державним виконавцем відділу ДВС Овідіопольського районного управління юстиції Гриценко І.С. за результатами розгляду заяви про примусове виконання наказу № 19-12/100-09-2266, поданої Приватним акціонерним товариством „Луганська  вугільна компанія” винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2011 року у судове засідання було викликано державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області для дачі пояснень стосовно здійснення виконавчих дій за наказом господарського суду Одеської області від 02.07.2010р. по справі № 19-12/100-09-2266.

23.11.2011 року у судовому засіданні представником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5. було надано пояснення, що наказ виданий на виконання рішення господарського суду Одеської від 14.06.2010р. по справі № 19-12/100-09-2266, в межах зведеного виконавчого провадження не виконано у зв’язку з відсутністю грошових коштів, що підтверджується  постановою від 29.09.2011 року про зупинення  виконавчого провадження, яка представлена в судовому засіданні.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі і повинна містити: виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.

У той же час положеннями абз. 8 ст. 1 Закону передбачено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред’явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України згідно постанови від 01.09.2010 р. по справі № Б-50/223-09.

Згідно п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. “Про судову практику в справах про банкрутство” до  розрахункових  документів,  за  якими  відповідно  до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків  боржника  у безспірному порядку, належать платіжні вимоги (пункт 1.25 статті 1 і стаття 26 Закону  України  від  5  квітня  2001  р.  N  2346-III ( 2346-14  )  "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").Не виконані банком через брак коштів на рахунку боржника  платіжні вимоги  є  доказом  неплатоспроможності  боржника  та безспірності вимог  його  кредитора  (кредиторів), до яких відносяться як стягувачі за виконавчими  документами,  так  і  отримувачі  за договірним списанням коштів.

В обґрунтування своїх вимог заявник подав передбачені статтею 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” документи, а саме: платіжну вимогу №ДВ-10/310 від 07.10.2010 року в сумі 2470102,00 грн.,  платіжну вимогу №ДВ-10/460 від 03.08.2011 року в сумі 2 360 135,45 грн., платіжну вимогу №ДВ-10/368 від 11.10.2010 року в сумі 2 469 630,00 грн., платіжну вимогу №ДВ-10/514 від 26.10.2011 року в сумі 105 775,27 грн., які прийняті банківськими установами до виконання, однак не виконані у зв’язку з відсутністю необхідної суми грошових коштів на розрахункових рахунках боржника, що підтверджується листами АБ „Південний” вих. 0-18-19461БТ від 17.06.2011р., ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” від 15.06.2011р., ПАТ „ІМЕКСБАНК”, філії Одеського обласного Управління ВАТ „Державний ощадний банк України” від 06.10.2010р. № 26/121БГ, ПАТ „КОНВЕРСБАНК”, ВАТ „МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК” вих. 3214/01 від 22.09.2010р., АБ „Південний” вих. 0-18-26821БТ від 22.09.2010р., ПАТ „Укрсиббанк” від 22.09.2010 р. З наданих платіжних вимог вбачається, що державним виконавцем вживались заходи до стягнення заборгованості за наказом господарського суду Одеської області від 02.07.2010 р. по справі № 19-12/100-09-2266, яка є підставою порушення справи про банкрутство, в межах зведеного виконавчого провадження.

Згідно п. 3 ст. 6  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. “Про судову практику в справах про банкрутство” терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов’язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов’язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону чи договору. Строк виконання цивільних зобов’язань взагалі і грошових зокрема визначається правилами, встановленими статтею 530 ЦК.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірні грошові вимоги кредиторів –вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Згідно ст. 1 вказаного Закону неплатоспроможність –неспроможність суб’єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов’язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)  не інакше як через відновлення платоспроможності.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Заборгованість ДП „ТВК” перед ПАТ „Луганська вугільна компанія” в сумі 300383,50 грн., яка виникла в результаті невиконання грошових зобов’язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів, згідно рішення суду від 14.06.2010р. по справі № 19-12/100-09-2266 не є штрафними санкціями, не є зобов’язаннями, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, не є зобов'язаннями з виплати авторської винагороди, не є зобов'язаннями перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, а отже є грошовими зобов’язаннями в розумінні ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Крім того, слід зазначити, що в процесі розгляду справи господарським судом не виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство, а також не виявлено законодавчої заборони порушення справи про банкрутство вказаного підприємства –боржника.

20.10.2011 р. боржник надав суду доповнення до звіту на заяву про порушення справи  про банкрутство, відомості про наявне майно станом на 30.09.2011 р., копію балансу станом на 30.09.2011 р., копію звіту про фінансові результати за 9 місяців 2011 року, згідно яких загальна сума заборгованості перед кредиторами становить 25 850 000 грн., а загальна сума необоротних активів становить 21 085 450,98 грн.

Абзацом 2 п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. “Про судову практику в справах про банкрутство” передбачено, що відповідно до визначення терміна “неплатоспроможність”, що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Боржник доказів спростування наявності заборгованості та доказів оплати боргу суду не надав, в засідання суду представники боржника відносно суми грошових вимог заявника не заперечував.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено відсутність обґрунтованих заперечень боржника відносно грошових вимог, безспірність грошових вимог кредиторів відповідно до законодавства.

Приймаючи до уваги, що грошові вимоги Приватного акціонерного товариства „Луганська  вугільна компанія” до Державного підприємства „ТВК” в сумі 300383,50 грн. є безспірними, а також враховуючи, що боржник доказів спростування наявності заборгованості та доказів оплати боргу суду не надав, господарський суд в підготовчому засіданні визнає Приватне акціонерне товариство „Луганська  вугільна компанія” кредитором Державного підприємства „ТВК” з грошовими вимогами до боржника в сумі 300383,50 грн., зобов’язує кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника,  визначає наступні дати у справі.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно ст. 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство або після такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог. Суд виносить ухвалу про відкликання заяви, якщо це не порушує права боржника та кредиторів.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство, що є підставою припинення провадження у справі згідно ч. 5 ст. 40 Закону.

Згідно заяви про порушення справи про банкрутство кредитор подав до суду пропозицію про призначення розпорядником майна Державного підприємства „ТВК” арбітражного керуючого Ареф’єва Антона Юрійовича ліцензія АВ 470425 від 14.05.2010р. та 24.10.2011 р. звернувся з заявою про відкликання вказаної пропозиції, у зв’язку з чим суд залишає без розгляду пропозицію Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія” про призначення розпорядником майна Державного підприємства „ТВК” арбітражного керуючого Ареф’єва А.Ю.

13.10.2011 року до господарського суду надійшов лист Державного департаменту з питань банкрутства Міністерства економіки України про надання пропозиції щодо призначення розпорядником майна Державного підприємства „ТВК” арбітражного керуючого Хайла Миколи Володимировича.

24.10.2011 р. арбітражний керуючий Хайло Микола Володимирович (94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Юних Ленінців, 18/44) звернувся до суду з заявою про призначення його розпорядником майна боржника в порядку ст. 3 –1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно розділу 6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 4 червня 2004 р. № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов’язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов’язки.

Враховуючи, що кандидатура арбітражного керуючого Хайло М.В. відповідає вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки згідно наданих документів він не є заінтересованою особою стосовно боржника і кредиторів, не здійснював раніше управління боржником, що підтверджується копією трудової книжки; не має судимості за вчинення корисливих злочинів, що підтверджується довідкою Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУМВС України в Одеській області серії МВС № 1800267 від 23.11.2011 р., йому не заборонено займатись цим видом діяльності, а також з урахуванням інформації державного органу з питань банкрутства відносно досвіду роботи зазначеного арбітражного керуючого згідно листа від 09.11.2011 р., господарський суд призначає розпорядником майна Державного підприємства „ТВК” арбітражного керуючого Хайла М.В.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 7, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, 86 ГПК України, суд, -   

                                                              У Х В А Л И В :

1. Визнати Приватне акціонерне товариство „Луганська  вугільна компанія” кредитором Державного підприємства „ТВК” з грошовими вимогами до боржника на суму  300383,50 грн.

2. Зобов’язати Приватне акціонерне товариство „Луганська  вугільна компанія”  подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства „ТВК” у офіційний друкований орган (газети “Голос України” чи “Урядовий кур`єр”) з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів. Оголошення повинно відповідати вимогам п.5 ст. 11 Закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Докази опублікування оголошення надати суду.

3.  Ввести процедуру розпорядження майном боржника.

4. Розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Хайла Миколу Володимировича (94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Юних Ленінців, 18/44; ліцензія серії АГ 580400 від 16.08.2011р.).

5. Залучити до участі у справі про визнання банкрутом Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2).

6. Призначити розгляд справи в попередньому засіданні суду  на „23”січня 2012 р. о 15:00. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду (м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал №3, тел. (0482) 307-990).

7. Зобов’язати у засіданні представити:

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М.Грушевського, 12/2): відзив на заяву Приватного акціонерного товариства „Луганська  вугільна компанія” про визнання банкрутом ДП „ТВК”; докази вжиття своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника та надання фінансової допомоги в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація) згідно з ст. 3 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, правову позицію стосовно подальшого розгляду справи.

Розпорядника майна боржника –реєстр вимог кредиторів, докази розгляду разом з боржником заяв про визнання кредиторських вимог в порядку ч. 3 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, докази повідомлення заявників про результати розгляду їх вимог, докази виконання своїх повноважень згідно законодавства.

9 .   Визначити наступні дати у даній справі:

-          дата попереднього засідання суду –не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання ;

-          дата скликання перших загальних зборів кредиторів –за визначенням самих кредиторів, але не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

-          дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство –не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

-          дата складання та надання суду розпорядником майна реєстру вимог кредиторів не пізніше двох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.

Примірник ухвали надіслати сторонам, розпоряднику майна, Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерству економічного розвитку і торгівлі.

              Суддя                                          < /підпис/ >                                       Найфлейш В.Д.

 Про банкрутство

Підлягає оскарженю документи зі справ про банкрутство

< Довідник >