Радомишльський районний суд Житомирської області    

                                                                                                      Справа № 2-а-131/2010

ПОСТАНОВА

іменем  України

             16.02.2011   

               Радомишльський районний суд  Житомирської області в складі:

головуючий суддя -  Невмержицький  І. М.  ,

секретар с/з –ОСОБА_1М .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області адміністративну справу за позовом   ОСОБА_2 до відділу Держкомзему України в Радомишльському районі про визнання неправомірними дій та зобов"язання вчинення певних дій, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивач,посилаючись на те, що її  чоловіку на  підставі розпорядження голови  Радомишльської  РДА  від 24 травня 2004 року за №94 був виданий Державний акт серії ЯБ  за №224096 про право власності на земельну ділянку площею 5,14 Га на території Облітківської с)ради для ведення товарного сільгоспвиробництва і вона,як спадкоємець першої черги після смерті чоловіка – ОСОБА_3,який  помер 08 квітня 2008 року, отримала 05 червня 2010 року  в Радомишльській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену вище земельну ділянку. Також пояснила,що в червні 2010 року звернулася до відділу Держкомзему України в Радомишльському районі з письмовою заявою про перереєстрацію права власності на земельну ділянку від померлого чоловіка на неї їй відповіли відмовою,мотивуючи відмову Наказом Держкомзему за №370 від 14 травня 2010 року, а тому просила суд визнати дії посадової особи неправомірними та зобов»язати відповідача зареєструвати на її «ім»я» право власності на згадану земельну ділянку.  

           В судовому засіданні  ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

           Представник  відділу Держкомзему у Радомишльському районі в судове засідання не з»явився,надіслав письмову заяву,просив справу розглянути без нього,з позовними вимогами не погодився.

            Вислухавши пояснення позивача по справі,дослідивши матеріали справи,оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності,суд приходить до висновку про те,що позовні вимоги  підлягають до задоволення виходячи з наступних підстав.

           Судом встановлено,що ОСОБА_4 народилася 01 грудня 1935 року в с.Облітки Радомишльського району Житомирської області.

            06 серпня 1958 року облітківським сільЗАГС Радомишльського району був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і після його реєстрації дружині було присвоєне призвіще чоловіка – МАРЧЕНКО.

           Чоловік позивачки - ОСОБА_3  помер 08 квітня 2008 року в с.Облітки Радомишльського району Житомирської області у віці 73 років.

            У відповідності до вимог ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом,форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

           Інструкцією «Про порядок складання,видачі,реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю,право власності і право постійного користування землею,договорів на право тимчасового користування землею(в т.ч.на правах оренди) та договорів оренди землі»,яка затверджена Наказом Державного комітету по земельних ресурсах  №43 від 04.05.1999 року зазначено,що форми Державного акта на право власності на на земельну ділянку та Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою,затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року №449.

            На  підставі розпорядження голови  Радомишльської  РДА  від 24 травня 2004 року за №94 на «ім»я»  ОСОБА_3 був виданий Державний акт серії ЯБ  за №224096 про право власності на земельну ділянку площею 5,14 Га на території Облітківської с)ради для ведення товарного сільгоспвиробництва.

            З матеріалів спадкової справи Радомишльської держнотконтори за №622(2008) до майна померлого 08 квітня 2008 року ОСОБА_3,яка була досліджена в судовому засіданні вбачається,що спадщину після його смерті належним чином прийняла його дружина - ОСОБА_2,яка 05 червня 2010 року  отримала в Радомишльській державній нотаріальній конторі Свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначену вище земельну ділянку,згідно якого у спадкоємця виникло ПРАВО власності на зазначену спадщину.

              У відповідності до ст.182 ЦК України державна реєстрація права на нерухомість і правочинів щодо нерухомого майна є публічною,здійснюється відповідним органом,який зобов»язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку,встановленому Законом.

              Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2009 року за №439  «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» був затверджений «Порядок відмітки про перехід права власності на земельну ділянку» і зокрема ч.2 згаданої Постанови  установлено,що державні Акти,долучені до документа,на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку,можуть бути змінені у разі добровільного звернення громадян та юридичних осіб,до яких переходить право власності на земельну ділянку.

             Судом встановлено,що ОСОБА_2 07 червня 2010 року звернулася до відділу Держкомзему України в Радомишльському районі з письмовою заявою про перереєстра-цію права власності на земельну ділянку від її померлого чоловіка – ОСОБА_3 на її «ім»я». Своїм листом від 26 червня 2010 року в.о. начальника  відділу Держкомзему України в Радомишльському районі ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_2 про те,що Наказом Держкомзему України від 14 травня 2010 року тимчасово призупинено процедуру здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, а тому здійснити таку відмітку за її заявою відмовився.

              Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу Адміністративного Судочинства України(КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень,дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача,якщо він заперечує проти адміністративного позову.

               Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини,які за Законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування,крім випадків,коли щодо таких обставин не виникає спору.

              Приймаючи до уваги те,що на даний час Постанова Кабінету Міністрів України від 06 травня 2009 року за №439  «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» не скасована і не відмінена, а Наказ Держкозему України по своїй суті має меншу  юридичну силу ніж Постанова КМ України,суд позовні вимоги задовольняє.

                 На підставі викладеного,керуючись ст.ст.7-9,12,49,69-71,119,120 КАС України,ст.126 ЗК України,ст.182 ЦК України,суд-

                                                            ПОСТАНОВИВ:

            Позовні вимоги задовольнити.

         Визнати неправомірними дії в.о. начальника  відділу Держкомзему України в Радомишльському районі ОСОБА_5 та зобов»язати його здійснити відмітку про перехід права власності на земельну ділянку площею 5,14 Га на території Облітківської с)ради для ведення товарного сільгоспвиробництва,на яку виданий Державний акт серії ЯБ  за №224096  від померлого ОСОБА_3 до його дружини – ОСОБА_2 Федосівни.01.12.1935 р.н. прож.с.Облітки Радомишльського району Житомирської області.

            Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати(8,50 грн.) через Управління Державного казначейства в Житомирській області.  

                Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Радомишльський районний суд протягом десяти днів з її проголошення.Особи які не були присутні під час проголошення рішення мають право оскаржити постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії. .

       Постанова може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів .

Суддя                                                                                                    Невмержицький  І.  М.