Справа № 2а-6944/11

  П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2011 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Журба С. О,  розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі міста Черкаси про стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни,

           В С Т А Н О В И В :           

 Позивач звернувся  до суду з позовом про стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року має статус «Дитини війни»,  в зв’язку з чим згідно ст. 6 цього Закону  з 01.01.2006 року  йому  повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Дію цього положення Закону щодо виплати допомоги було призупинено Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». В наступні роки виплата допомоги хоча і здійснювалася, однак не в належному розмірі.

Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення, що призупиняли дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», були визнані такими, що не відповідають Конституції України та втратили свою чинність. Таким чином невиплата у вказані роки допомоги не ґрунтується на положеннях законодавства. Нарахування йому в подальшому допомоги в розмірі, меншому ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, також порушує вимоги законодавства України. З огляду на викладене за думкою позивача відповідач зобов’язаний був здійснити перерахунок та виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак йому в цьому було відмовлено.

Від відповідача письмове заперечення проти позову не надійшло.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, приходить до наступного.     

Судом встановлено, що позивач є громадянином України, якому  до 02.09.1945 року було менше 18 років, тобто відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», він  є дитиною війни. Позивач  перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, що підтверджується пенсійним посвідченням позивача.

Рішенням Конституційного Суду України в від 03 жовтня 1997 року № 4-зп встановлено, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни, тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

          Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування заперечень проти позову.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року.

Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення  статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

          На виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 р. № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», згідно п. 6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні. Вказана Постанова Кабінету Міністрів набрала чинності 23.07.2011 року строком дії до 01.01.2012р.

Відтак, враховуючи викладене, суд зазначає, що за період з 16.02.2011 року  по 22.07.2011 року, соціальну допомогу, визначену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 року № 2195-ІV, позивачу слід рахувати в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком..  

          Застосуванню підлягає розмір мінімальної пенсії, встановлений ст. 28 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Положення ч. 3 ст. 28 Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, на думку суду, не є перешкодою для застосування такої величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних із мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Позовні вимоги за період з 23.07.2011р. не підлягають до задоволення, оскільки виплата з 23.07.2011р. щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірах, передбачених постановою КМУ № 745 від 06.07.2011р. ґрунтується на Законі України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.  

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження пенсій, інших періодичних платежів з державного бюджету в межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст. 28 ЗУ «Про загально обов’язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про державний бюджет на 2010 рік», ЗУ «Про державний бюджет на 2011 рік», ст. 8, 9, 11. 17, 94, 99, 128, 159-163, 183-2, 186 КАС України, ст. 19, 152 Конституції України, рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.05 року за заявою № 63134/00, ст. 1, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», суддя

П О С Т А  Н О В И В :

Адміністративний  позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про стягнення  недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси щодо виплати ОСОБА_1 з 16.02.2011 року по 22.07.2011 року включно щомісячної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Соснівському районі м. Черкаси здійснити нарахування ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період  з  16.02.2011 року по 22.07.2011 року включно у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та забезпечити її виплату з урахуванням фактично виплачених сум даної допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову допустити до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом  10 днів з моменту отримання копії постанови, в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                                           С. О. Журба