Справа 2-а-3565/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" жовтня 2011 р.суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

в с т а н о в и в:

27 вересня 2011 року позивач звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити призначення, перерахунок та виплату пенсії.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що вона перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію за віком, що передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». З моменту призначення їй пенсії за віком продовжує працювати, тобто є працюючим пенсіонером.

Після відпрацьованих двох повних років вона звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська із заявою про проведення перерахунку розміру особистої пенсії за віком на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у зв’язку з внесенням змін до законодавства.

В цій заяві вона зазначила, що просить суд здійснити перерахунок пенсії з урахуванням трудового стажу та заробітку. Оскільки заяву було подано в 2009 році, при призначенні і перерахунку пенсії необхідно було виходити із середньої заробітної плати за 2008 рік. При цьому, відповідач неправомірно провів їй перерахунок пенсії, застосувавши показник середньої заробітної плати за 2007 рік, в зв’язку з чим розмір пенсії значно зменшився.

Вона подала заяву, в якій просить здійснити перерахунок пенсії, виходячи із показників середньої заробітної плита за 2008 рік, але відповідач відмовив їй, про що вона отримала відповідь. Із змісту отриманої від відповідача відповіді їй стало відомо, що позивач при перерахунку пенсії в дійсності застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік, а не за 2008 рік, спираючись на спільний лист міністерств України.

У зв'язку з цим позивач просить визнати дії щодо перерахування пенсії виходячи із показника заробітної плати за 2007 рік неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок пенсії за період з 01 січня 2009 року із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2008 рік.

Ухвалою судді позовні вимоги позивача, що виходять за межі строки звернення до суду, що встановлені в ст. 99 КАС України, залишені без розгляду.

В установлений в ухвалі судді про відкриття скороченого провадження у справі строк, відповідач заперечення не подав, що у відповідності до ч. 5 ст. 1832 КАС України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи, викладені в адміністративному позові позивачем, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська та отримує пенсію за віком.

Позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 40, 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Управлінням проведено перерахунок пенсії з урахуванням трудового стажу роботи з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу за 2007 рік (1197,91), що підтверджується листом УПФ України в Самарському районі м. Дніпропетровська.

Перерахунок проведено відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та пп. 3 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530  “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка діяла відповідно до Закону України, який враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік.

Відповідно до підпункту «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»була викладена у новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 у справі про страхові виплати зміни, внесені підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, визнані такими, що не відповідають Конституції У країни (є неконституційними).

За правилами, встановленими у статті 152 Конституції України, статті 73 Закону «Про Конституційний Суд України», положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність та не підлягають застосуванню. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що є неконституційними.

Таким чином, на підставі вказаного Рішення Конституційного Суду України нова редакція частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»втратила чинність, унаслідок чого відновлена попередня редакція даної статті згідно до Закону від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ, яка є чинною на теперішній час.

Незважаючи на прийняте Конституційним Судом Рішення, у підпункті 3 пункту 11 постанови від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»Кабінет Міністрів України фактично відтворив редакцію частини 4 статі 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 28 грудня 2007 року № 107-УІ, яка визнана неконституційною: «У разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону».

Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч. 4 ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI, яка визнана неконституційною.

Отже, починаючи з 28.05.2008 року діють два нормативно-правові акти –Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та постанова Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до приписів ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»визначено формулу визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Одним з показників, який враховується при обчисленні цієї формули є Зс –середня  заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення не за перерахунком, а за призначенням пенсії.

Із матеріалів справи слідує, що позивач звернувся із заявою не про призначення, а про перерахунок пенсії, тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії показник Зс, що наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій, так ці два поняття не є тотожними.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2, 3 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на викладене суддя приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2008 рік.

Керуючись  ч.2 ст.8, ч.ч. 2, 3 ст. 22, ч. 3 ст. 150, ч. 2 ст. 152  Конституції України, ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 8, 9, 17-19, 71, 158-163, 1832    Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу  не було подано.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя                                                    А.О. Сухоруков