УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "05" грудня 2011 р. справа № 18/5007/40/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 09.03.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець;
ОСОБА_3, довіреність від 01.11.2010р. (був присутній в
судовому засіданні 15.11.2011р.);
розглянув справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" в особі Філії "Житомирське Регіональне Управління" Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (м.Житомир) < В особі(назва) >
до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про передачу майна в заклад та звернення стягнення на заставне майно,
з перервою в судовому засіданні з 15.11.2011р. до 05.12.2011р., згідно ст. 77 ГПК України.
Позивачем пред'явлено позов до відповідача про передачу майна в заклад банку та звернення стягнення на заставне майно на суму 594785,37грн., яка складається з: 399311,78грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 162288,97грн. - заборгованість по несплачених відсотках, 33184,62грн. - пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем договірних зобов'язань по кредитному договору № МІ-10-07 від 31.01.2007р. щодо повернення кредиту, сплати процентів, пені, та просить суд звернути стягнення на заставне майно згідно умов договору застави товарів в обороті від 31.01.2007р., договору застави майна №МІ-10-07 від 31.01.2007р. та договору іпотеки від 31.01.2007р. на загальну суму 594785,37грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві (а.с.2-4) та письмовому поясненні від 10.11.2011р. (а.с.100).
Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні визнав факт надання кредиту, факт прострочення повернення кредитних коштів, та визнав заборгованість перед позивачем частково в сумі 231858,00грн. (а.с.92), однак не погодився із вимогою щодо передачі позивачу заставного майна в заклад; своїх заперечень не обґрунтував. Крім того, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на шість місяців.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2007р. між ЗАО КБ "Приватбанк" (Банк, позивач), правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк", та ФОП ОСОБА_2 (Позичальник, відповідач) укладено кредитний договір №МІ-10-07 (а.с. 9-11), за умовами якого, у рамках програми мікрокредитування, при наявності вільних грошових коштів, банк зобов'язався надати позичальнику кредит у межах суми, обумовленої п.1.2. даного договору, на строк та на умовах, передбачених даним договором, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит та сплатити відсотки у встановлені договором терміни, а також виконати інші зобов'язання згідно даного договору у повному обсязі (п.1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що сума кредиту складає 450000,00грн.
Відповідно до п.4.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує відсотки у розмірі 19% річних.
Згідно п.4.4 кредитного договору, оплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.4.1 договору, здійснюється згідно графіку погашення кредиту, відсотків та винагороди, наведеному у Додатку №1 до даного договору.
Додатком №1 до договору сторони погодили графік погашення кредиту, процентів та винагороди (а.с.12-15).
В забезпечення виконання зобов’язання за Кредитним договором №МІ-10-07 між Приватбанком (заставодержатель) та ФОП ОСОБА_2 (заставодавець), 31.01.2007р. укладено договір застави товару в обороті №МІ-10-07, за умовами якого, заставодавець передав заставодержателю наступний товар в обороті: ДСП Редвуд, 2750см*1830см (40 листів), ДСП Венеція, 2750см*1830 см (35 листів), ДСП Техно, 2750см*1830см (27 листів), ДСП Ратан, 2750см* 1830 см (18 листів), ДСП Терра оранж.2750см*1830см (14 листів), ДСП Бірюза, 2750см*1830см (25 листів), ДСП Зелена, 2750см*1830см (15 листів), ДСП Червона, 2750см*1830см (20 листів), ДСП Рожева, 2750см*1830см (10 листів), ДСП Тітан, 2750см*1830см (16 листів), ДСП Металік, 2750см*1830см (10 листів) (а.с.16-18).
Сторони визначили, що вартість предмету застави складає 30000,00грн. (п.9 договору застави товару в обороті).
Також, 31.01.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір застави майна №М1-10-07, яким заставодавець - ФОП ОСОБА_2 надав в заставу наступне майно:
- Станок SCM 300 (SI300N), виробництва Італії;
- Приставка сушильна б/н, 2005р.в.;
- Форматно розкрійочний станок Robland Z 3200, б/н, 2006 р.в.;
- Кромко-облицовочний станок СМ-68, б/н 2005 р.в.(а.с.122-123).
Заставна вартість вказаного майна становить 110243,25грн. (п.9 договору застави майна № МІ-10-07).
31.01.2007 року між тими ж сторонами укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1786. Предметом іпотеки є приміщення збірно-обмінного пункту, літ."А", цегляне, загальною площею 267,80кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Предмет іпотеки сторони оцінили в 405000,00грн. (а.с.22-23).
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання зобов'язань по кредитному договору №МІ-10-07 від 28.03.2005р. в рамках програми мікрокредитування було надано відповідачу кредит в сумі 450000,00грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 01.02.2007р. по 02.02.2007р. та не заперечується відповідачем (а.с.113).
Однак, відповідач в порушення умов договору, не повернув позивачу кредит та проценти за користування кредитом в строк, встановлений графіком погашення кредиту.
Як вбачається із наданих позивачем доказів, а саме: виписки з рахунку відповідача за період з 01.02.2007р. по 01.02.2011р., останній здійснив погашення лише частини кредиту на загальну суму 50688,22 грн. (а.с.102-103).
Крім того, на підставі кредитного договору №МІ-10-07 від 31.01.2007р. позивачем за період з 01.02.2007р. по 01.02.2011р. було нараховано відсотки за користування кредитними коштами за період з 01.02.2007р. по 01.02.2011р. на суму 229489,41грн., які відповідач оплатив частково у розмірі 67200,44грн. (а.с.125).
Пунктами 2.2.2; 2.2.3 кредитного договору передбачено обов'язок позичальника здійснювати погашення кредиту згідно графіку погашення кредиту відсотків та винагороди, зазначеному в додатку №1.
Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що банк має право у разі порушення позичальником будь-якого із обов'язків, передбачених умовами договору, вимагати дострокового повернення кредиту, оплати відсотків за його користування, виконання інших обов'язків по договору у повному обсязі, шляхом направлення повідомлення.
У зв'язку із порушенням відповідачем договірного обов'язку щодо своєчасного повернення кредиту, позивач відповідно до умов п.2.3 договору 16.03.2009р. направив ФОП ОСОБА_2 письмове повідомлення про порушення зобов'язання та про можливість дострокового повернення кредиту, проте відповідач залишив його без відповіді та задоволення (а.с.26).
Згідно розрахунків позивача, які не спростовані відповідачем, залишок неповернутих кредитних коштів станом на 01.02.2011р. становить 399311,78грн. по основній сумі кредиту та 162288,97грн. заборгованість по несплачених відсотках (а.с.7-8).
Також позивач за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків нарахував відповідачу на підставі п.6.1 кредитного договору 33184,62грн. пені.
Відповідно до п.6.1 договору в разі порушення позичальником обов'язку щодо сплати відсотків, строків повернення кредиту, передбачених графіком погашення, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок пені (а.с.7-8), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня у розмірі 33184,62грн. нарахована відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2011р., підписаний представниками та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем на загальну суму 594785,35грн., з яких: 399311,78грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 162288,97грн. - заборгованість по несплачених відсотках, 33184,62грн. - пеня (а.с.117).
Під час розгляду справи в суді відповідач оплатив позивачу заборгованість по основній сумі кредиту у розмірі 59572,50грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.124), тому провадження у справі в частині звернення стягнення на майно на суму 59572,50грн. необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача станом на час прийняття рішення складає 535212,87грн., з яких: 339739,28грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 162288,97грн. - заборгованість по несплачених відсотках, 33184,62грн. - пеня.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд визнає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Згідно положень статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема з договору.
Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ст.572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Пунктами 17.10; 17.11 договорів застави від 31.01.2007р. встановлено, що у випадку порушень заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, заставодавець зобов'язується передати предмет застави заставодержателю в заклад за актом прийому-передачі, що підписується сторонами.
Відповідно до п.2 ст.590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення містяться також в статті 1 Закону України "Про заставу". В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Також, суд враховує, що згідно ст.546 Цивільного кодексу України застава є одним з видів забезпечення виконання зобов’язань, тобто покликана забезпечити захист прав та інтересів кредитора в разі порушення зобов’язання.
Відповідно до ст.19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до ч.ч.1, 6, 7 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Відповідно до ст.21 Закону України "Про заставу" реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).
Оскільки в строк, передбачений умовами Кредитного договору №МІ-10-07 від 31.01.2007р., заборгованість не сплачена, позивач на підставі п.п.17.10;17.11 договорів застави набув право звернення стягнення на предмет застави, визначений договором застави товару в обороті та договору застави майна від 31.01.2007р.
Що стосується звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до договору іпотеки від 31.01.2007р. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України „Про іпотеку", взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Судом встановлено, що укладений між позивачем і відповідачем договір іпотеки був посвідчений 31.01.2007р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за номером №1786.
З матеріалів справи вбачається, що обтяження майна, переданого в іпотеку на підставі договору іпотеки зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна підтвердженням чого є витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.02.2007р. (а.с.53).
Приписами ч.1 ст.33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 18.8 договору іпотеки сторони передбачили, що іпотекодержатель з метою задоволення своїх вимог, має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків за цим договором іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань зі сплати кредиту та (або) відсотків, винагород, а в разу невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п.18.8.3 договору іпотеки).
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст.33 Закону України "Про іпотеку", звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
16.09.2009р. банк направив на адресу позичальника повідомлення №911 від 04.03.2009р. про порушення зобов'язання, в якому запропонував боржнику погасити заборгованість по кредиту. Крім того зазначив, що у випадку відмови від задоволення обґрунтованих вимог банку, останній буде змушений здійснити погашення заборгованості шляхом звернення примусового стягнення на заставлене майно (а.с.26).
Вимогу позивача від 04.03.2009р. за №911 щодо сплати заборгованості відповідач залишив без задоволення.
Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимоги кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета застави, а ст.26 Закону, передбачено продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.
Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Пунктом 12 договору іпотеки сторони узгодили, що вартість предмету іпотеки становить 405000,00грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог за кредитним договором, що визначаються на момент фактичного задоволення, з вартості заставленого майна.
Відповідач доказів погашення заборгованості не надав , доводів позивача не спростував.
За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Слід зазначити, що відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву визнає факт надання кредиту та наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 231858,00грн. (а.с.92).
При цьому, відповідачем не подано жодних доказів (банківських виписок, платіжних доручень, тощо), які б підтверджували наявність заборгованості перед банком саме на суму 231858,00грн.
Натомість, позивачем надано виписки по особовому рахунку, які підтверджують, що станом на 01.02.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем складала 594785,37грн.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню, шляхом звернення стягнення на заставлене майно відповідача, а саме: ДСП Редвуд, 2750см*1830см (40 листів), ДСП Венеція, 2750см*1830 см (35 листів), ДСП Техно, 2750см*1830см (27 листів), ДСП Ратан, 2750см* 1830 см (18 листів), ДСП Терра оранж.2750см*1830см (14 листів), ДСП Бірюза, 2750см*1830см (25 листів), ДСП Зелена, 2750см*1830см (15 листів), ДСП Червона, 2750см*1830см (20 листів), ДСП Рожева, 2750см*1830см (10 листів), ДСП Тітан, 2750см*1830см (16 листів), ДСП Металік, 2750см*1830см (10 листів); ; Станок SCM 300 (SI300N), виробництва Італії; Приставка сушильна б/н, 2005р.в.; Форматно розкрійочний станок Robland Z 3200, б/н, 2006 р.в.; Кромко-облицовочний станок СМ-68, б/н 2005 р.в. ;приміщення збірно-обмінного пункту, літ."А", цегляне, загальною площею 267,80кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на загальну суму 594785,37грн. з яких: 399311,78грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 162288,97грн. - заборгованість по несплачених відсотках, 33184,62грн. - пеня обґрунтована та підлягає задоволенню.
В частині звернення стягнення на майно на суму 59572,50грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки під час розгляду справи відповідач сплатив позивачу вказану суму.
Таким чином, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МІ-10-07 від 31.01.2007р., шляхом звернення стягнення на предмет застави та іпотеки підлягає сума 535212,87грн., з якої: 339739,28грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 162288,97грн. - заборгованість по несплачених відсотках, 33184,62грн. - пеня.
Відповідач у відзиві на позовну заяву також просить суд відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців (а.с.92).
Розглянувши заяву відповідача та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.
Норма п.6 ст.83 ГПК України, надає господарському суду право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. Застосовуючи дану норму закону слід враховувати положення ст.121 ГПК України, відповідно до якої розстрочення виконання рішення можливе у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Обґрунтовуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, відповідач вказує, що негайне виконання рішення суду щодо звернення стягнення на заставне майно негативно вплине на фінансовий стан відповідача та його виробничу діяльність.
Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, які розцінюються судом як виняткові обставини.
Таким чином, враховуючи інтереси відповідача, господарський суд вважає за можливе відстрочити виконання судового рішення строком на три місяці до 05.03.2012р.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82–85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Передати в заклад Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код 14360570) філії "Житомирське регіональне управління " Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (10012, м.Житомир, вул.Гоголівська, 4, код 26192037) шляхом вилучення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), заставлене майно, яке зазначено в договорі застави товару в обороті, а саме: ДСП Редвуд, 2750см*1830см (40 листів), ДСП Венеція, 2750см*1830 см (35 листів), ДСП Техно, 2750см*1830см (27 листів), ДСП Ратан, 2750см* 1830 см (18 листів), ДСП Терра оранж.2750см*1830см (14 листів), ДСП Бірюза, 2750см*1830см (25 листів), ДСП Зелена, 2750см*1830см (15 листів), ДСП Червона, 2750см*1830см (20 листів), ДСП Рожева, 2750см*1830см (10 листів), ДСП Тітан, 2750см*1830см (16 листів), ДСП Металік, 2750см*1830см (10 листів).
3. Передати заклад Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код 14360570) філії "Житомирське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (10012, м.Житомир, вул.Гоголівська, 4, код 26192037) шляхом вилучення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), заставлене майно, яке зазначено в договорі застави майна від 31.01.2007р., а саме: Станок SCM 300 (SI300N), виробництва Італії; Приставка сушильна б/н, 2005р.в.; Форматно розкрійочний станок Robland Z 3200, б/н, 2006 р.в.; Кромко-облицовочний станок СМ-68, б/н 2005 р.в.
4. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №МІ-10-07 від 31.01.2007р. на суму 535212,87грн., з яких: 339739,28грн. - заборгованість по основній сумі кредиту; 162288,97грн. - заборгованість по несплачених відсотках; 33184,62грн. - пеня.
- звернути стягнення на заставлене майно, яке зазначено в договорі застави товару в обороті від 31.01.2007р., а саме: ДСП Редвуд, 2750см*1830см (40 листів), ДСП Венеція, 2750см*1830 см (35 листів), ДСП Техно, 2750см*1830см (27 листів), ДСП Ратан, 2750см* 1830 см (18 листів), ДСП Терра оранж.2750см*1830см (14 листів), ДСП Бірюза, 2750см*1830см (25 листів), ДСП Зелена, 2750см*1830см (15 листів), ДСП Червона, 2750см*1830см (20 листів), ДСП Рожева, 2750см*1830см (10 листів), ДСП Тітан, 2750см*1830см (16 листів), ДСП Металік, 2750см*1830см (10 листів), шляхом безпосереднього продажу іншій особі-покупцю з правом укладання заставодержателем договору кіпівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця;
- звернути стягнення на заставлене майно, яке зазначено в договорі застави майна від 31.01.2007р., а саме: Станок SCM 300 (SI300N), виробництва Італії; Приставка сушильна б/н, 2005р.в.; Форматно розкрійочний станок Robland Z 3200, б/н, 2006 р.в.; Кромко-облицовочний станок СМ-68, б/н 2005 р.в. шляхом безпосереднього продажу іншій особі-покупцю з правом укладання заставодержателем договору кіпівлі-продажу предмета застави від імені заставодавця;
- звернути стягнення предмет іпотеки, який визначено в договорі іпотеки від 31.01.2007р., на приміщення збірно-обмінного пункту, літ."А", цегляне, загальною площею 267,80кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 31.01.2007р.) Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код 14360570 філії "Житомирське регіональне управління" Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (10012, м.Житомир, вул.Гоголівська, 4, код 26192037)
- 5947,85грн. витрат по сплаті державного мита;
- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Припинити провадження у справі в частині звернення стягнення на майно на суму 59572,50грн. за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
7. Відстрочити виконання рішення суду на три місяці, до 05.03.2012р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя Соловей Л.А.
< Текст >
Повне рішення складено 09 грудня 2011 року
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу; 2,3 - сторонам 05.12.2011